Рішення № 37334043, 17.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" лютого 2014 р. Справа № 911/4830/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «ДЕН», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна», с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинький район

про стягнення 67 867,09 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач -Шевченко В.О. - предст., дов. б/н від 01.11.2013р.;

відповідач - Гукалов В.Г. - предст., дов. б/н від 18.11.2013р.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «ДЕН» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна» (відповідач) про стягнення 67 867,09 грн., які складаються з 67 500,00 грн. боргу за договором № 01-1/06/13, 92,47 грн. 3% річних, 4,62 грн. пені, 270,00 грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору від 01.07.2013 р. про надання послуг з прибирання, відповідно до якого ТОВ «Клінінгова компанія «ДЕН» надало послуги з прибирання об'єкта згідно актів № ОУ-0000368 від 31.10.2013р., № ОУ-0000384 від 19.11.2013р., за які відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.12.13р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.14р.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України 03.02.2014р. розгляд справи було відкладено на 17.02.2014р.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Через канцелярію суду 17.02.2014р. відповідачем було подано відзив, у якому він заперечує проти наявної заборгованості за актом № ОУ-0000384 від 19.11.2013р. та нарахування інфляційних та просить суд відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Зазначений відзив, прийнятий судом до розгляду.

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

01 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «ДЕН» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галєна» (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про надання послуг з прибирання № 01-1/06/13 (далі договір), відповідно до умов якого, виконавець, прийняв на себе зобов'язання по виконанню прибирання торгівельного центру «4 ROOM» та прибудинкової території по вулиці Петропавлівська 6 в с. Петропавлівська Борщагівка Київської (далі - послуги), а замовник згідно умов договору зобов'язався прийняти та своєчасно сплатити виконавцю за такі роботи.

Відповідно до п. 2.2. договору, вартість послуг за один календарний місяць становить 45 000, 00 грн. (з ПДВ).

Оплата послуг за відповідний календарний місяць проводиться протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний календарний місяць. (п. 2.3.).

Відповідно до пп. 5.1.7 п. 5.1. договору, виконавець зобов'язаний після надання послуг у відповідному календарному місяці скласти, підписати, передати замовнику на підписання акт прийняття-передачі наданих послуг за такий місяць.

Згідно з пп. 5.3.5 п. 5.3. договору замовник зобов'язаний прийняти належним чином надані за відповідний місяць послуги та підписати акт.

У відповідності з п. 7.1. договору після надання послуг у відповідному календарному місяці виконавець не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним, здає їх замовнику по акту приймання-передачі наданих послуг. У процесі приймання-передачі наданих послуг замовник перевіряє відповідність наданих послуг умовам договору.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг, замовник зобов'язаний або підписати цей акт, або надати обґрунтовану відмову від підписання.

В разі не підписання акту у строк, визначений п. 7.2. договору або ненадання мотивованої відмови, акт вважається погодженим сторонами та послуги прийнятими, і підлягають оплаті на умовах п. 2.3. договору (п. 7.3 договору).

Як зазначає позивач, в протягом липня-листопада 2013 року, ним було надано послуги з прибирання об'єкта, однак ТОВ «Галєна» за надані послуги в повному обсязі не розрахувався. Відповідачем, всупереч умовам договору не було проведено оплату отриманих послуг за жовтень-листопад 2013р.

З метою досудового врегулювання спору, 11.11.2013р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 11-11/2013, яка була залишена останнім без відповіді та належного реагування.

Як стверджує позивач, на момент звернення з позовом до суду, відповідач за надані послуги за договором про надання послуг з прибирання № 01-1/06/13 не розрахувався.

Згідно ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідач визнав наявність у нього заборгованості у розмірі 45 000,00 грн. за неоплачений акт №ОУ-0000368 за жовтень 2013р., разом з тим заперечив проти стягнення з нього 22 500,00 грн. за листопад 2013р., аргументуючи це тим, що послуги з прибирання мають надаватися щоденно, а акт виконаних робіт надається після надання послуг у відповідному календарному місяці. Як стверджує відповідач, акт з листопад 2013 р. не відповідає вимогам договору, у зв'язку з чим не був підписаний відповідачем і, як наслідок, зобов'язання з оплати послуг за листопад 2013р., відповідно до п. 2.3. договору, не настало.

Проте, господарський суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне:

Згідно ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язана сторона має право відмовитись від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до п. 6.2. договору, у разі виявлення замовником невідповідності обсягів чи вартості послуг, зазначених в актах, до фактичних обсягів чи вартості наданих послуг, що встановлені договором, а також в разі виявлення недоліків в наданих послугах, виконавець зобов'язується протягом семи робочих днів оформити акти приймання-передачі наданих послуг згідно із фактично наданими обсягами послуг. В цьому разі отримані від виконавця акти приймання-передачі наданих послуг не підписуються до підписання сторонами відповідного дефектного акту або внесення відповідних змін до актів приймання-передачі наданих послуг (викладення в новій редакції).

Договором передбачена можливість повернення актів без підписання, але за умови наявності мотивованої відмови. Мотивована відмова, у розумінні п.7.2. договору, повинна ґрунтуватися на доказах, які б дійсно підтверджували факт ненадання чи неналежного надання послуг. Зазначене може підтверджуватися дефектними актами, або актом приймання-передачі наданих послуг з внесеними змінами (викладений в новій редакції).

У разі виявлення замовником невідповідності обсягів чи вартості послуг, останній у відповідності до пп. 5.4.2. п. 5.4. договору мав право вимагати від виконавця за рахунок останнього усувати виявлені недоліки у наданих послугах.

Відповідно до п. 6.4. договору, виконавець за свій рахунок повинен терміново усунути недоліки у наданих послугах протягом строків, що визначаються сторонами у дефектному акті, але в будь-якому разі не довше одного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, факт одержання ТОВ «Галєна» акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000384 від 19.11.2013р. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 21.11.2013р. Також, згаданий акт повторно був наплавлений відповідачу разом з позовною заявою, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками № 1697, №1698 від 24.12.2013р. Крім того, факт отримання акта не заперечується самим відповідачем, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що з моменту отримання акту та на підставі умов договору, відповідач мав право відмовитись від підписання акту, про що протягом 5 днів мав направити мотивовану відмову позивачу (п.7.2, 6.2 договору).

Проте, з матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав суду належних доказів повідомлення ТОВ «Клінінгова компанія «ДЕН» про факт ненадання чи неналежного надання останнім послуг відповідно до умов Договору та не надав своїх зауважень щодо якості, об'єму та строків наданих послуг (пп. 5.4.2. п. 5.4. договору) та жодного разу не повідомляв представників ТОВ «Клінінгова компанія «ДЕН» про необхідність складання акту приймання-передачі наданих послуг для подальшого підписання дефектного акту, протягом яких виконавець зобов'язується усунути недоліки або щодо обов'язку внести зміни до акту приймання-передачі наданих послуг (п. 6.2, п. 6.4. договору).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 7.3. договору, акт № ОУ-0000384 від 19.11.2013р. вважається погодженим, а послуги прийнятими, а отже у відповідача виник обов'язок оплатити надані послуги.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимога ТОВ «Клінінгова компанія «ДЕН» про стягнення з ТОВ «Галєна» заборгованості в сумі 67 500,00 грн. за жовтень-листопад 2013р., є доведеною, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 4,62 грн. пені.

Відповідно до п. 8.2 договору, у випадку, якщо замовник порушує свої грошові зобов'язання за договором, то він виплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час такого прострочення, від суми несплаченого боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунком позивача, ним було здійснено нарахування пені по кожному неоплаченому акту окремо, а саме: за актом № ОУ-0000368 від 31.10.2013р. за період з 05.11.2013р. по 30.11.2013р. на суму заборгованості 45 000,00 грн. було нараховано 4,25 грн., за актом № ОУ-0000384 від 19.11.2013р. за період з 27.11.2013р. по 30.11.2013р. на суму заборгованості 22 500,00 грн. було нараховано 0,37 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства та умов договору, встановив, що заявлена позивачем пеня в розмірі 4,62 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 92,47 грн. 3% річних. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 92,47 грн., заявленому позивачем.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 270, 00 грн. інфляційних.

Відповідач не погоджується з нарахуванням йому інфляційних,оскільки таке нарахування було здійснено з урахуванням індексу інфляції за жовтень 2013р. і, на думку відповідача, такий розрахунок є невірним, а отже вимога позивача у цій частині не підлягає задоволенню.

З цього приводу господарський суд зазначає наступне:

Листом Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» передбачено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що якщо заборгованість виникла за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Отже, при нарахуванні інфляційних втрат, позивачем мав бути застосований індекс інфляції не за жовтень 2013р., а за листопад 2013р., який відповідно до повідомлення Державної служби статистики України, яка розміщена у офіційному друкованому виданні «Урядовий кур'єр», становив 100,2.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних, судом встановлено що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 270, 00 грн. інфляційних, підлягає задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 135,00 грн. інфляційних.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 67 500,00 грн. основного боргу, 4,62 грн. пені, 92,47 грн. 3% річних та 135,00 грн. інфляційних. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 12, код ЄДРПОУ 31022642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «ДЕН» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36216951) - 67 500 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 4 (чотири) грн. 62 коп. пені, 92 (дев'яносто дві) грн. 47 коп. 3% річних, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. інфляційних та 1823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 37коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 26.02.2014р.

Суддя Щоткін О.В.