Рішення № 37333948, 13.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25627/13

13.02.14

За позовом фірми “Фаворит” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дистрибуційна компанія”

про стягнення 16 036,29 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фірма “Фаворит” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дистрибуцій на компанія” про стягнення 16 036,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору поставки № 01-5 від 07.05.2013 р. в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/25627/13 та призначено її до розгляду на 28.01.2014 р.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні представником позивача було надано суду усні пояснення по суті спору та витребувані ухвалою суду документи.

Крім того, представником позивача були надані суду письмові пояснення по справі, в яких зазначається, що відповідачу було передано товар разом з документами на нього, включаючи видаткові накладні від 18.07.2013 р. за №№ 157, 158. Втім, вказані накладні відповідач позивачу так і не повернув. З огляду на викладене, позивач не має можливості надати суду докази отримання відповідачем товару за вказаними накладними, а також належним чином оформлені документи на поставку.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та невиконання вимог ухвали суду, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.02.2014 р.

13.02.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника та долучення додаткових документів по справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

07.05.2013 р. між фірмою “Фаворит” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Перша дистрибуційна компанія” (далі - покупець) було укладено договір поставки № 01-5 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. постачальник зобов’язується поставляти і передавати на умовах та у встановлені цим Договором строки продукцію (надалі - товар), а покупець зобов’язується приймати товар і оплачувати його на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2. асортимент та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно з цим Договором, визначається у специфікації (додаток до даного Договору). Зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не передбачає обов’язку покупця замовляти чи купувати цей товар.

Зобов’язання постачальника поставити товар покупцю вважається виконаним з моменту передачі покупцю/організації-перевізнику товару та його супроводжуючих документів, підписання сторонами оформленої належним чином накладної, товарно-транспортної накладної тощо (далі за текстом - товаросупровідні документи) та передачі покупцю податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених пунктом 5.1. цього Договору, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства України та цього Договору. З цього моменту право власності на товар переходить до покупця (п. 2.8.).

Згідно з п. 5.1. постачальник разом з поставкою відповідної партії товару передає до відділу приймання товарів покупця наступну супровідну документацію: видаткова накладна, транспортна накладна, податкова накладна, посвідчення якості – сертифікати відповідності. Зазначені документи мають бути складені українською мовою та надані в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.

Відповідно до п. 5.5. покупець зобов’язаний протягом 2 (двох) робочих днів підтвердити фактичну кількість та асортимент поставленого постачальником товару згідно з товаросупровідними документами, визначеними в п. 5.1. Договору.

Підписані товаросупровідні документи, які відображають конкретну поставку, покупець зобов’язується підписати та направити на адресу постачальника, але не пізніше 10 числа наступного місяця (п. 5.7.).

Відповідно до п. 6.1. ціна товару погоджується сторонами у специфікації (додаток до цього договору) у національній валюті України – гривні.

Згідно з п. 6.7. сплата вартості партії поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у строк, що не перевищує 65 (шістдесят п’ять) календарних днів з дати отримання покупцем партії товару.

Як зазначив у своєму позові позивач, на виконання умов Договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар за Договором поставки на суму 33 115,48 грн.:

- накладна № 101 від 23.05.2013 р. на суму 25 306,56 грн.;

- накладна № 129 від 26.06.2013 р. на суму 2 831,54 грн.;

- накладна № 157 від 18.07.2013 р. на суму 475,92 грн.;

- накладна № 158 від 18.07.2013 р. на суму 913,20 грн.

У порушення умов Договору покупець розрахувався з постачальником за поставлений товар частково в розмірі 17 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Двічі позивач звертався до відповідача з відповідними претензіями про сплату суми боргу за поставлений товар, проте зазначені претензії залишились без задоволення. Відповідач наявну суму боргу за Договором позивачу не сплатив.

Таким чином, сума основного боргу становить 16 115,48 грн.

Однак позивач у позовній заяві просить стягнути суму основного боргу у розмірі 15809,21 грн. Підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено, у суду відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 14 420,09 грн., оскільки належних доказів поставки товарів на загальну суму 1 389,12 грн. (накладна № 157 від 18.07.2013 р. на суму 475,92 грн. та накладна № 158 від 18.07.2013 р. на суму 913,20 грн.) позивачем суду не надано, у зв'язку з чим в цій частині позову судом відмовлено.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 132,24 грн. та інфляційні в розмірі 94,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду стягненню з відповідача підлягає сума грошових коштів в розмірі 86,52 грн. інфляційних втрат та 123,00 грн. 3% річних. У стягненні з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 8,32 грн. та 9,24 грн. 3% річних судом відмовлено, оскільки зазначені суми розраховуються позивачем з видаткових накладних № 157 та № 158, які не підписані відповідачем та не відповідають вимогам Договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дистрибуційна компанія” (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 7, код 38444036) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь фірми “Фаворит” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65005, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 3, код 31209578) 14 420 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 09 коп. основного боргу, 123 (сто двадцять три) грн. 00 коп. 3% річних, 86 (вісімдесят шість) грн. 52 коп. інфляційних втрат та 1 569 (одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути фірмі “Фаворит” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65005, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 3, код 31209578) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 106 (сто шість) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 24.02.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова