Постанова № 37333621, 29.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р. Справа № 820/10728/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/10728/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторінг Україна"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області третя особа - ОСОБА_1

про вилучення з об`єктів обтяжень податкової застави,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "ОТП Факторінг Україна" звернулось до суду з позовом до Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області, у якому просило вилучити з об'єктів обтяження податкової застави Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-14 в літ. "Ш-1", загальною площею 207,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11, в літ. "Ш-1" загальною площею 240,9 кв.м., що розташовані за тією ж адресою.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час добровільного врегулювання кредитної заборгованості третьої особи та ПФ «АНТКЕС Трейдінг» за кредитними договорами шляхом добровільного продажу предмету іпотеки з подальшим направленням коштів від реалізації на задоволення вимог позивача, представнику ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стало відомо, що з 20.02.2013 року все майно третьої особи ОСОБА_1 перебуває у податковій заставі Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області, в тому числі, майно яке передане позивачу в іпотеку за іпотечними договорами № РМ- SME 704/294/2008 від 05.08.2008 р. та іпотечним договором наступної черги № РМ- SME 704/321/2008 від 07.08.2008 р., укладених між "ОТП Банк" та СПДФО ОСОБА_1, а саме: нежилі приміщення 1-го поверху №1-14 в літ. «Ш-1», загальною площею 207,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення підвалу №1-11, в літ. «Ш-1», загальною площею 240,9 кв.м., що розташовані за тією ж адресою. Позивач вважає, що дії податкового органу щодо передачі у податкову заставу вказаного нерухомого майна не відповідають вимогам закону та порушують права.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.11.2013 року позов задовольнив. Прийняв рішення про вилучення з об'єктів обтяження податкової застави Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-14 в літ. "Ш-1", загальною площею 207,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11, в літ. "Ш-1" загальною площею 240,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з відсутності законних підстав перебування майна - нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-14 в літ. "Ш-1", загальною площею 207,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень підвалу № 1-11, в літ. "Ш-1" загальною площею 240,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у податковій заставі.

Основ'янська ОДПІ м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи, що в силу положень ст. 93 Податкового кодексу України у податкового орагну відсутні підстави для виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого мана записів про обтяження майна по СПДФО ОСОБА_1

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 05.08.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СгL-SМЕ -704/294/2008.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 05.08.2008 р. між Третьою особою та Банком був укладений договір іпотеки РМ-SМЕ 704/294/2008, відповідно до пункту 1.1. якого для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань Іпотекодавець надав у іпотеку Іпотекодержателю - Банку нежилі приміщення 1-го поверху №1-14 в літ. «Ш-1», загальною площею 207,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення підвалу №1-11, в літ. «Ш-1», загальною площею 240,9 кв.м., що розташовані за тією ж адресою. (а.с.26-31) Вказаний предмет іпотеки був зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_2 у Державному реєстрі іпотек 05.08.2008 року (строк виконання зобов'язання 04.08.2017 року) та до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів.

07.08.2008 між Позичальником - Приватною фірмою «АНТЕКС ТРЕЙДІНГ» та Банком - ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» був укладений договір про надання кредитної лінії СгL-SМЕ 704/321/2008. На виконання умов договору та на підставі наданих кредитних заявок ПФ «АНТЕКС ТРЕЙДІНГ» Банк перерахував на поточний рахунок №26009401321134, відкритий в установі Банку, кредитні кошти у загальному розмірі 740000 грн.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 07.08.2008 між Третьою особою та Банком був укладений договір іпотеки наступної черги № РМ- SМЕ 704/321/2008, відповідно до пункту 1.1. якого для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань Іпотекодавець надав у іпотеку Іпотекодержателю - Банку нежилі приміщення 1-го поверху №1-14 в літ : «Ш-1», загальною площею 207,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлові приміщення підвалу №1-11, в літ. «Ш-1», загальною площею 240,9 кв.м., що розташовані за тією ж адресою. (а.с.44-49). Вказаний договір був зареєстрований 07.08.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 у Державному реєстрі іпотек, строк виконання зобов'язання 07.07.2017 р.

18.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов пункту 1.1. якого ПАТ «ОТП Банк» передає ТОВ «ОТП Факторинг України» права вимоги за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до даного договору, що забезпечений іпотекою/заставою за договорами іпотеки/договорами застави, перелік яких міститься в Додатку № 1 до даного договору, укладених між ОТП Банк та Боржниками/третіми особами.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зареєстровано наступні публічні обтяження, крім іншого: податкова застава від 20.02.2013, обтяжувач - Основянська МДПІ м. Харкова, боржник - СПД ФО ОСОБА_1 (НОМЕР_1), предмет обтяження - майно платника податків згідно опису майна № 1 від 19.02.2013 згідно статті 89 Податкового кодексу України.

Відповідно до акту опису майна № 1 від 19.02.2013 року податковий керуючий Комарова О.В. на підставі рішення начальника (заступника начальника) Основ'янської МДПІ м. Харкова про опис майна у податкову заставу платника податків СПДФО ОСОБА_1 код НОМЕР_1 провів опис такого майна: все майно на суму податкового боргу, а також майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. (а.с.43)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на момент виникнення права податкової застави майно третьої особи вже перебували у заставі позивача, а тому відсутні законні підстави перебування майна у податковій заставі Основ'янської об'єднаної ДПІ м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 89.2 статті 89 Податкового Кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Абз. 5 зазначеної норми визначає, що право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Відповідно до п.п. 87.3.7 п. 87.3 статті 87 ПК не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу".

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про заставу" наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу. Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Таким чином, майно, яке перебуває в іпотечній заставі може бути передано у податкову заставу та відповідно може бути використано як джерело погашення податкового боргу, проте після повного забезпечення вимог першого заставодержателя.

Згідно з частиною 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження", для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно частини 6 зазначеної статті, за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, предмет застави може використовутися не виключно для задоволенню вимог заставодержателя, а також і для задоволення інших вимог, зокрема у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З огляду на вищенаведене, у даній справі підстав для вилучення майна з об'єктів обтяження податкової застави немає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З урахуванням того, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до повноважень, наданих статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 р. по справі № 820/10728/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторінг Україна" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - ОСОБА_1 про вилучення з об`єктів обтяжень податкової застави - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Григоров А.М.