Ухвала суду № 37333567, 15.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 р.Справа № 820/8305/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання - Кудіній Я.Г.

за участі представників:

позивача - Щербань Л.А., Брижань Ю.В.

відповідача - Клок М.М.

третьої особи - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2013р. по справі № 820/8305/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції треті особи - ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Осінь"

про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

11.09.2013 року Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 вересня 2012 року та 20 вересня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП №34248960, від 01 березня 2013 року у межах виконавчого провадження ВП №36826336, від 25 квітня 2013 року у межах виконавчого провадження ВП №37760097 та всі інші винесені державним виконавцем постанови у частині накладення арештів та заборон на відчуження на нежитлові приміщення 1-го поверху № 23-39, 25а загальною площею 302,60 кв.м. в житловому будинку "А-5" по АДРЕСА_1 Харківської області, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Осінь" та передані в іпотеку ПАТ "ПУМБ"; зобов'язати відповідача по зведеному виконавчому провадженню відносно боржника ТОВ фірма "Осінь" утриматися від дій щодо накладення арешту на майно, передане в іпотеку ПАТ "ПУМБ": нежитлові приміщення 1-го поверху № 23-39, 25а загальною площею 302,60 кв.м. в житловому будинку "А-5" по АДРЕСА_1 Харківської області; зобов'язати відповідача направити постанови про зняття арешту з нерухомого майна ТОВ фірма "Осінь", переданого в іпотеку ПАТ "ПУМБ", органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника з метою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення щодо здійснення заходів для зняття арешту, накладеного на майно ТОВ фірма "Осінь" у частині, що стосується нежитлових приміщень 1-го поверху № 23-39, 25а загальною площею 302,60 кв.м. в житловому будинку "А-5" по АДРЕСА_1 Харківської області.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05.11.2013 року у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з правомірності застосування державним виконавцем арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а тому і безпідставності вимог щодо вчинення у майбутньому відповідачем дій стосовно утримання від накладення арешту та направлення постанов про зняття арешту з майна.

Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників судового засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, між ОСОБА_5 та позивачем 23 квітня 2008 року укладено кредитний договір № 6293996, за умовами якого позивач надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 2494128,72 грн., з кінцевим терміном повернення 23.04.2023 року.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором № 6293996 23 квітня 2008 року між позивачем та ТОВ фірма "Осінь" укладено договір іпотеки № 6294216, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 950, відповідно до якого в іпотеку передане нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № 23-39, 25а, загальною площею 302,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 845.

Також, між позивачем та ОСОБА_5 06 серпня 2008 року укладений кредитний договір № 6605109 відповідно до якого надано кредит у розмірі 336510,43 доларів США.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором № 6605109 укладений іпотечний договір № 10-238 від 28.07.2010 року між позивачем та ТОВ фірма "Осінь", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 466, відповідно до якого в іпотеку передані: нежитлові приміщення 1-го поверху № 23-39, 25а, загальною площею 302,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 845.

Відповідно до витягів про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек за № 18305780 та № 33718224 вищевказані договори іпотек зареєстровані у державному реєстрі іпотек та єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № за ЄРРВП 37780374, боржником за яким виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Осінь", згідно наказів Господарського суду Харківської області на загальну суму 495943,22 грн.

В межах зведеного виконавчого провадження прийнято постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження а саме: від 12 вересня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП № 34248960, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ фірма "Осінь" в межах суми звернення стягнення 229500 грн.; від 20 вересня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП № 34248960, якою накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху № 23-39, 25а загальною площею 302,60 кв.м. в житловому будинку "А-5" по АДРЕСА_1 Харківської області, що належать боржнику; від 01 березня 2013 року у межах виконавчого провадження ВП №36826336, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ фірма "Осінь" в межах суми звернення стягнення 15431,93 грн.; від 25 квітня 2013 року у межах виконавчого провадження ВП №37760097, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ фірма "Осінь" в межах суми звернення стягнення 81774,49 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності застосування державним виконавцем арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а тому і безпідставності вимог щодо вчинення у майбутньому відповідачем дій стосовно утримання від накладення арешту та направлення постанов про зняття арешту з майна.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до п. 5 ст. 11 та ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно зі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Таким чином, законодавством не встановлено заборони стосовно накладення державним виконавцем арешту майна, яке знаходиться в заставі.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження про стягнення боргу з ТОВ «Осінь» на загальну суму 495943,22 грн. відкриті державним виконавцем Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у виконання наказів Господарського суду Харківської області.

Постановами про відкриття виконавчого провадження надано строк для добровільного виконання виконавчих документів, попереджено, що у разі невиконання в наданий строк, вони будуть виконані у примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору. Проте, ТОВ "Осінь" у встановлений строк виконавчі документи не виконано, у зв'язку з чим накладено арешт та оголошену заборону на майно ТОВ «Осінь» у межах суми стягнення.

Відповідно до ст.ст. 12, 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на підставі черговості (виникнення) реєстрації обтяжень встановлюється їх пріоритет, внаслідок чого обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Матеріали справи свідчать, що позивач є обтяжувачем з вищим пріоритетом, оскільки право застави на майно ТОВ "Осінь" виникло у нього ще у 2008 році, і не був позбавлений цього статусу, тому доводи позивача про порушення відповідачем його прав та інтересів, в якості заставодержателя, на даному етапі примусового виконання не є обґрунтованими.

У відповідності до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені ст. 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя.

У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, предмет застави може використовуватись не виключно для задоволенню вимог заставодержателя, а також і для задоволення інших вимог, зокрема у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У ході судового розгляду встановлено, що вартість спірного нежитлового приміщення на час розгляду справи державним виконавцем визначена не була, що узгоджується з витягом з протоколу рішення ПАТ «Пумб» від 12.08.2013 р.

При цьому, оціночна вартість предмета застави, визначена лише за домовленістю сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо передчасності тверджень позивача про наявність підстав для скасування постанов про арешт майна, оскільки висновок щодо наявності чи відсутності обґрунтованих підстав для арешту та подальшої реалізації предмету застави в межах виконавчого провадження для задоволення вимог не заставодержателя можна зробити лише після оцінки вартості предмета застави та порівнянні її з сумою заборгованості за договором про надання кредиту.

Стосовно зобов'язання відповідача утриматись від дій щодо накладення арешту на майно, передане в іпотеку ПАТ "ПУМБ", нежитлові приміщення 1-го поверху № 23-39, 25а загальною площею 302,60 кв.м. в житловому будинку "А-5" по АДРЕСА_1 Харківської області, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, що оскільки законом не встановлено заборон щодо накладення арешту та оголошення заборони на відчуження на заставне майно, та навпаки передбачено право звернення заставодержателя до суду із позовом про зняття такого арешту, та крім того вимога позивача не може бути заявлена на майбутнє.

Колегія суддів вимогу про зобов'язання відповідача направити постанови про зняття арешту з нерухомого майна ТОВ фірма "Осінь", переданого в іпотеку ПАТ "ПУМБ", органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника з метою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вважає передчасною, оскільки відсутні докази прийняття судом рішення про зняття арешту з заставного майна.

Також, колегією суддів у ході судового розгляду не встановлено підстав зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення щодо здійснення заходів для зняття арешту, накладеного на майно ТОВ фірма "Осінь" у частині, що стосується нежитлових приміщень 1-го поверху № 23-39, 25а загальною площею 302,60 кв.м. в житловому будинку "А-5" по АДРЕСА_1 Харківської області.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2013р. по справі № 820/8305/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст постанови виготовлений 20.01.2014 року.