Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року справа №812/10711/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
секретар Полторацька С.С.,
за участі представників позивача Овчаренко Д.О. та Ратушної О.С.,
представника відповідача Леонової З.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» та Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі № 812/10711/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача з проведення перевірки та складання акту перевірки від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лізинг Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол»; зобов'язати Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі « Податковий блок» відомості щодо задекларованих ТОВ "Лізинг Інвест" податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість в сумі 6302218 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 6670528 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року позов задоволений частково, а саме, зобов'язано відповідача поновити в інформаційній системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ "Лізинг Інвест" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 6302218 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 6670528 грн., які було вилучено на підставі акту перевірки № 40/12-09-22/32792524 від 18.12.2013.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких позивач просив постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, а відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що останні задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що постановою старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 20113 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, від 13 листопада 2013 року призначено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Інвест" з питань дотримання вимог чинного законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», проведення якої доручено фахівцям Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (т. № 1 а.с. 99)
Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 14 листопада 2013 року № 305 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лізинг Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства в по податку на прибуток та податку на додану вартість частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», проведення якої доручено фахівцям Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області. Наказом № 345 від 04.12.2013 продовжено термін проведення перевірки ТОВ "Лізинг Інвест" до 12.12.2013. (т. № 1 а.с. 10-11)
На виконання вказаних наказів фахівцями відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Лізинг Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524 (т. № 1 а.с. 55-80).
Згідно висновків акту від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Лізинг Інвест" п.135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 30548535,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п.198.6 ст. 198; п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно сформовано податковий кредит у загальній сумі 6670528,00 грн. та податкові зобов'язання у загальній сумі 6302218,00 грн. за період з березня 2012 року по вересень 2013 року.
З тексту акта вбачається, що під час перевірки податковим органом частково використано первинні документи ТОВ "Лізинг Інвест" за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 рок, а саме договори, додаткові угоди до договорів, акти приймання робіт, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення та виписки банку про рух коштів по рахункам.
На підставі акту перевірки від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524 Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 09.01.2014 про збільшення ТОВ "Лізинг Інвест" грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 548353,50 грн., у тому числі основне зобов'язання - 365569,00 грн., штрафна санкція - 182784,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000022200 від 09.01.2014 про зменшення ТОВ "Лізинг Інвест" від'ємного значення податку на додану вартість на суму 368310,00 грн. (т. № 2 а.с. 4-8)
Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу ТОВ "Лізинг Інвест" 10.01.2014 (т. № 2 а.с. 9) та отримані останнім 13.01.2014, після чого оскаржені в адміністративному порядку. Рішення по скарзі на час розгляду апеляційної скарги не прийнято, у зв'язку з чим вказані податкові зобов'язання є неузгодженими.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Документальною перевіркою, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що наказ відповідача від 14 листопада 2013 року № 345 про призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лізинг Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», винесений на підставі постанови старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123 та з дотриманням вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а тому є правомірним, про що вірно в постанові зазначив суд першої інстанції.
Наказ відповідача № 345 від 04.12.2013 про продовження термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лізинг Інвест" винесено у відповідності до вимог п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, якою передбачено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб-підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому-восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Тобто, наказ відповідача № 345 від 04.12.2013, яким термін проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "Лізинг Інвест" продовжено на 5 робочих днів відповідає вимогам чинного законодавства.
Доводи позивача про те, що раніше його діяльність вже неодноразово перевірялась податковим органом, у тому числі здійснювалась перевірка періоду з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року, а тому у відповідача не було права на проведення перевірки колегія суддів вважає необгрунованими, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, підставою для перевірки стала постанова старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123, яка є обов'язковою для виконання.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку таким актом може стати прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Колегія суддів зазначає, що згідно діючого законодавства оспорюваний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.
З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.
Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивача в цій частині через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
При цьому колегія суддів зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 статті 157 КАС України, оскільки за приписами статті 17 КАС України спори щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Колегія суддів зазначає, що у випадку закриття провадження у справі, ці вимоги законодавства виконати не вбачається можливим з огляду на те, що такі вимоги як визнання протиправними дій податкового органу при проведенні перевірки платника податків не можуть бути оскаржені останнім в жодному з видів судочинства, окрім як в адміністративному.
З огляду ж на положення частини 2 статті 4 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також на принцип диспозитивності, закріплений в статті 11 КАС України, колегія суддів вважає, що позивач у справі адміністративного провадження вільний у виборі способів захисту свого порушеного права і суд не вправі за позивача вирішувати, з якими позовними вимогами йому слід звертатись до суб'єкту владних повноважень, у зв'язку з чим у разі з обранням особою при зверненні до суду способу захисту, який на переконання суду не відповідає об'єкту порушеного права, суд за результатами розгляду такої справи повинен відмовити позивачу у задоволенні таких позовних вимог, а не закривати провадження у справі, позбавляючи по суті таким чином особу самого права на звернення до суду
Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо відмови в задоволенні позову по визнанню протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та складення акту, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення зазначеної перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.
Щодо спору в частині поновлення в інформаційній системі «Податковий блок» задекларованих даних позивача по податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України - облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковому органу відповідно до статті 66 Податкового кодексу України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно пунктами 183.1, 183.12, 183.15 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Водночас згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість та податку на прибуток здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.
Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, інформаційної системи «Податковий блок») з податку на додану вартість чи податку на прибуток, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.
Як вбачається з наданого відповідачем витягу з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акту перевірки № 40/12-09-22/32792524 від 18 грудня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області анульовано показники задекларованих ТОВ "Лізинг Інвест" податкових зобов'язаннях та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Вектра 3000». (т. № 2 а.с. 12-21).
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 введено в експлуатацію з 01.01.2013 Інформаційну систему "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів. (Т. ІІ а.с. 27)
Наказом Державної податкової служби України № 1198 від 24.12.2012 затверджено та введено в дію з 01.01.2013 Тимчасовий регламент інформаційної системи "Податковий блок". (т. № 2 а.с. 28-52)
Посилання представника відповідача на те, що коригування даних щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Лізинг Інвест" на підставі акту перевірки від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524 проведено на виконання п. 2.1 розділу 2 «формування результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» Тимчасового регламенту, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаний пункт передбачає здійснення робіт з введення та обробки документів щодо перевірок платників податків та не надає право податковому органу здійснювати коригування даних платника податків лише на підставі акту перевірки без подальшого узгодження рішень податкового органу, прийнятих за результатами перевірок.
Наказом Державної податкової служби України № 948 від 31.10.2012 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.
Згідно п. 1.6.1 Методичних рекомендацій за результатами документальної планової або позапланової та фактичної перевірки складається акт (довідка), який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам (уповноваженим представникам) платника податків) з дотриманням вимог щодо порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановлених статтею 86 розділу ІІ Кодексу та відповідними нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику, та/або відповідного розпорядчого документа ДПС України.
Пунктом 1.6.3 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Якщо порушення було встановлено в ході документальної перевірки, яку здійснювали (очолювали) працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де на обліку перебуває платник податків (є платником відповідних податків або зборів), орган ДПС, працівники якого здійснювали (очолювали) таку перевірку, забезпечує складання та надання (направлення) не пізніше наступного робочого дня такому органу ДПС матеріалів перевірки, а також висновку у довільній формі щодо сум податків, які підлягають донарахуванню за результатами перевірки (зменшення (збільшення) сум заявленого бюджетного відшкодування або від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток). Зазначений висновок є обов'язковим для врахування при прийнятті відповідних податкових повідомлень-рішень, а у разі наявності заперечень до акта перевірки з урахуванням висновку органу ДПС, що проводив перевірку, передбаченого пунктом 1.6.2 цього розділу Методичних рекомендацій.
Реалізація матеріалів перевірок, призначених відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Кодексу, здійснюється з урахуванням норм п.86.9 ст.86 Кодексу, при цьому матеріали перевірки разом з висновками органу ДПС супровідним листом не пізніше трьох робочих днів з дня, наступного за днем складання, передаються до органу ДПС, що ініціював перевірку.
Відповідальність за передбачений Кодексом обов'язок винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, призначених у порядку п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Кодексу, покладається на орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, що перевірявся.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанці дійшов правильного висновку щодо безпідставності коригування відповідачем в ІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року, на підставі акту перевірки від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524. Дії відповідача з коригування задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, та зазначає, що єдиною підставою для внесення змін до ІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.
При цьому суд також не приймає до уваги доводи відповідача, що вказана інформаційна система створена для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Повний текст виготовлено 24 лютого 2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 206, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» та Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі № 812/10711/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення в повному обсязі.
Головуючий суддя: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова
Судове рішення № 37332151, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/10711/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: