Постанова № 37332106, 09.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 жовтня 2013 року м. Київ №826/13794/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест" до Державної подат-кової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ) про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення №000142201 від 14.08.2013,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю порушень, зазначених в акті перевірки, результати якої не підтверджені відповідними доказами і не відповідають вимогам податкового законо-давства щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам, які підтверджують податковий кредит з ПДВ по операціям з ПП "Евіт".

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з цих підстав.

Відповідач заперечень чи інших матеріалів до суду не надав, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, подавши клопотання про перенесення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено за необґрунтованістю і недоведеністю зазначених в ньому обставин. У зв'язку із цим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи без відповідача у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 16.07.2013 №92 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позива-ача з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємств та ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Евіт" за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, за результатами якої складено акт від 29.07.2013 №38/22.2.09/21507855 і винесе-но позивачу податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 №000142201, яким йому збіль-шено грошове зобов'язання з ПДВ на 58725 грн. (у т.ч.: основний платіж - 39150 грн., штраф - 19575 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК, що, як зазначено в акті, призвело до заниження ПДВ за серпень 2012р. на суму 39150 грн. Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що за висновком відповідача правочин між позивачем і ПП "Евіт" є недійсним і не створює право-вих наслідків, тому формування податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Вказані висновки зроблено відповідачем на підставі акта ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Евіт" щодо підтвердження господарсь-ких відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, в якому зазначено про відсутність у ПП "Евіт" основних засобів, трудових ресурсів, а також відсутність його за місцем знаходження, у зв'язку із чим зроблено висновок, що правочини, укладені даним підприємством, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених ними.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ за серпень 2012р. результати фінансово-господарських відносин з ПП "Евіт" та задекла-ровано в складі податкового кредиту з ПДВ 39150 грн. податку, нарахованого і сплаченого на користь ТОВ "Евіт" у зв'язку з придбанням в нього послуг проживання.

На підтвердження правильності включення 39150 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012р. позивач надав до перевірки копію податкової накладної ПП "Евіт" від 31.08.2012 №67 на суму 234900 грн. (у т.ч. ПДВ - 39150 грн.), виписаної у зв'язку з пос-тавкою позивачу послуг по розміщенню та проживанню в пансіонаті "Мрія".

Придбання позивачем послуг з проживання здійснювалося на підставі укладеного між позивачем (Замовник) і ПП "Евіт" (Виконавець) договору від 01.08.2012 №14, згідно з яким останній зобов'язується надати послуги по проживанню та розміщення в номерах з часткови-ми зручностями, а саме пансіонаті "Мрія", працівників Замовника у період та на умовах, узгоджених сторонами. Вартість послуг згідно з п.3.1 договору становить 162 грн. (у т.ч. ПДВ - 27 грн.) за 1 койко-місце на добу.

Факт надання послуг підтверджується складеним сторонами актом виконаних робіт від 31.08.2012 №1 на суму 234900 грн. (у т.ч. ПДВ - 39150 грн.), копія якого надавалася до перевірки і наявна у матеріалах справи. Також позивач надав затверджений сторонами спи-сок працівників у кількості 50 осіб на проживання в серпні 2012р., який відповідно до п. 2.1 договору є підставою для фактичного розміщення даних працівників.

Оплата придбаних позивачем послуг, включно з нарахованим ПДВ, підтверджується платіжним дорученням від 13.09.2012 №2799 на суму 234900 грн.

Таким чином, подані позивачем документи є належними і допустимими доказами по справі, які не були спростовані відповідачем та відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44, ст.ст. 198, 201 ПК і цілей оподаткування ПДВ є прямим і достатнім документальним підтвердженням факту придбання робіт (послуг) та підставою для подальшого віднесення нарахованого і сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

Водночас висновки перевірки про нікчемність правочинів, порушення позивачем ви-мог податкового законодавства завищення податкового кредиту є необ'єктивними, норматив-но необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Так, перевіркою не встановлено відсутності первинних документів, обов'язок ведення і зберігання яких для цілей оподаткування ПДВ покладено на позивача, а також не встанов-лено порушень щодо порядку оформлення податкових накладних. Водночас, як встановлено судом, податкова накладна ПП "Евіт" містить необхідні реквізити, визначені п. 201.1 ст. 201 ПК, та виписані ПП "Евіт", яке було зареєстрованим платником ПДВ, тому згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі було виписувати податкові накладні.

Також перевіркою не встановлено порушень що мети придбання і подальшого вико-ристання позивачем робіт (послуг). Водночас судом встановлено, що придбані позивачем послуги використані ним у межах власної господарської діяльності, до якої, як встановлено в акті перевірки, відносяться будівництво житлових і нежитлових будівель, інші роботи із завершення будівництва, інші спеціалізовані будівельні роботи.

Зокрема, як зазначив позивач, послуги ПП "Евіт" придбавались для забезпечення ви-конання позивачем (Субпідрядник) власних зобов'язань перед Установою "28 Управління на-чальника робіт" (Замовник) за договором від 31.07.2012 №465/1 на виконання будівельно-монтажних робіт, згідно з яким позивач повинен виконати власними силами реконструкцію двохповерхового головного будинку державної резиденції №6 на об'єкті "Реконструкція будівель державних резиденцій №6, 8, смт. Форос, Автономна Республіка Крим". У зв'язку з цим у позивача виникла необхідність у забезпеченні житлом відряджених для виконання робіт за договором від 31.07.2012 №465/1 працівників у кількості 50 осіб.

Вказані позивачем обставини підтверджуються наданими до суду копіями наказу про направлення у відрядження; затвердженого позивачем списку працівників, котрий відповідає списку працівників, поселення яких здійснювало ПП "Евіт"; посвідчення про відрядження; акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012р.

Твердження відповідача про відсутність реальності здійснення господарських опера-цій та не спрямованості правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, тобто про недійсність договору від 01.08.2012 №14, з огляду на надходження акта ДПІ у Оболонсь-кому районі м.Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Евіт", є безпідставним, оскільки в порушення відповідачем п. 83.1 ст. 83 ПК зроблений ним без належних і достатніх матеріалів, які б достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідає змісту ст.ст. 215, 216, 228, 234 ЦК, ст.ст. 207, 208 ГК.

Так, відповідачем не зазначено і не надано судових рішень про визнання недійсним договору 01.08.2012 №14 або доказів нікчемності цього договору згідно із ст. 228 ЦК, а саме доказів того, що договір порушує публічний порядок, тобто спрямованості на заволодіння коштами (майном) держави. Водночас, як встановлено судом, господарський договір від 01.08.2012 №14 недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст визначених у ньому господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства.

В свою чергу неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не вста-новлює, а також не свідчить про неможливість проведення господарських операцій у серпні 2012р. і не спростовує правового значення складених за цими операціями первинних доку-ментів, тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів. З цих же мотивів суд не бере до уваги посилання відповідача на смерть керів-ника ПП "Евіт" ОСОБА_1 14.12.2012, яка настала після серпня 2012р.

Судження відповідача про відсутність достатніх ресурсів для провадження ПП "Евіт" господарської діяльності є необґрунтованими і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтверджені належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях.

Інших доказів та аргументованих доводів відсутності реальності господарських опера-цій позивача та ПП "Евіт" у акті не зазначено і суду не надано.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з цим, заявлена позивачем вимога про визнання недійсним (нечинним) податко-вого повідомлення-рішення не може бути задоволена з огляду на помилковий спосіб захисту порушеного права. Так, вимога про визнання недійсним (нечинним) стосується нормативно-правових актів, якими в свою чергу оскаржуване податкове повідомлення-рішення не є, позаяк це правовий акт індивідуальної дії, тому належним матеріально-правовим способом захисту порушеного права є вимога про визнання його протиправним та скасування.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, а п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС передбачено, що у разі задоволення адміністра-тивного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення.

Зважаючи на неправомірність податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 №000142201 і з метою повного захисту прав позивача, суд дійшов висновків про необхід-ність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним і скасування цього податко-вого повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відпові-відальністю "Київбудінвест".

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2013 №000142201.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест" в частині визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2013 №000142201.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест" судовий збір у сумі 293,63 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко