Постанова № 37332085, 12.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 р. Справа №805/14239/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бойченко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Домінант-Сервіс»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у

Донецькій області

про скасування податкових повідомлень - рішень від

06 червня 2013 року

№ 0000091502, № 0000391500

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, за ордером ДН № 000,97844 від 09

вересня 2013 року

представників відповідача: Стасенка О.В., за дов. від 24 вересня 2013 року,

Букрєєвої С.М., за дов. від 14 жовтня 2013 року

Приватне підприємство «Домінант-Сервіс» звернулося до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2013 року № 0000091502, від 06 червня 2013 року № 0000391500.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року та податку на прибуток за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року за операціями з платниками податків ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення-рішення. Згідно висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 22 травня 2013 року податковим органом встановлено порушення позивачем пп.14.1.27, п.14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення валових витрат у 3 кварталі 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 55087,00 гривень та порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 52463,00 гривень.

Сутність порушень, визначених у акті документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 22 травня 2013 року полягає у тому, що податковий орган дійшов висновку про безпідставність включення до складу валових витрат та податкового кредиту позивача сум по господарських операціях приватного підприємства «Домінант-Сервіс» з його контрагентами: ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», як документально не підтверджених, з огляду на відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів та послуг від зазначених контрагентів, оскільки операції, на думку податківців, не мали реального характеру.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 22 травня 2013 року неправомірними та просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 06 червня 2013 року № 0000091502, № 0000391500, прийняті за наслідками вказаної позапланової перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити. Також надав заяву про зменшення позовних вимог, просив лише скасувати податкові повідомлення - рішення від 06 червня 2013 року № 0000091502, № 0000391500 (том 2, а.с. 186).

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, надавши письмові заперечення (том 2, а.с. 153-159). В обґрунтування незгоди із позовом зазначили, що підставою для прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень - рішень стали висновки, що викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 22 травня 2013 року. Позапланова перевірка була проведена за наслідками перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року двох вищезазначених контрагентів позивача, якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами. Також податковим органом враховано постанову слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 31 січня 2013 року по кримінальному провадженню № 32013180000000005 від 15 січня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та ознаками попередньої кваліфікації правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Зазначені контрагенти позивача не мали основних засобів та матеріальних активів, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, про що зазначено в актах перевірки вказаних контрагентів позивача ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року, у зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку, що операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної cили та доказовості.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті документальної позапланової перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, представники відповідача зауважували на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Домінант-Сервіс» зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 28 січня 2008 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, а.с.78).

Позивач перебуває на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Димитрівське відділення) з 28 січня 2008 року за № 530, про що зазначено в акті документальної позапланової перевірки позивача від 22 травня 2013 року (том 1, а.с.15).

Як зазначено в статуті підприємства основним видом діяльності позивача є будівельно-монтажні роботи, прибирання будинків, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, тощо (том 1, а.с.80-81).

Представниками Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Домінант-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року та податку на прибуток за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року за операціями з платниками податків ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», про що складено акт від 22 травня 2013 року № 308/22/35457641 (том 1, а.с. 14-63).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пп.14.1.27, п.14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення валових витрат у 3 кварталі 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 55087,00 гривень та порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 52463,00 гривень (том 1, а.с.62).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (наділі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно до приписів пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати , які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем в порушення зазначених норм ПК України при формуванні валових витрат за 3 квартал 2012 року занижено податок на прибуток в сумі 55087,00 гривень у зв'язку з включенням до витрат операційної діяльності по рядку 05 декларацій витрат на ремонт та обслуговування житлових будинків по товарам, придбаним у ТОВ «Ангстрем Континенталь» та послугам, наданим підрядником ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України через завищення сум податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 52463,00 гривень у липні та серпні 2012 року по товарам та послугам, нібито отриманими від ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначається склад податкового кредиту.

Відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сторонами не спростовується факт укладання договорів між позивачем та зазначеними контрагентами, отримання позивачем податкових накладних від зазначених підприємств та факт сплати виконаних підрядних робіт ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та товарів, отриманих від ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Відповідач фактично виключив зі складу валових витрат та податкового кредиту позивача суми, за наслідками встановлення нікчемності угод, укладених з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 29 від 02 квітня 2012 року та дев'ятьма договорами підряду від 01 серпня 2012 року, укладеними з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» через не підтвердження під час невиїзної перевірки наявності поставок товарів (послуг) від зазначених контрагентів на підставі актів перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21 грудня 2012 року, які на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень спростовані постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі № 804/1261/13-а, від 07 березня 2013 року у справі № 804/1260/13-а, які залишені без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року та від 04 червня 2013 року у вказаних справах (том 1, а.с.64-72). Зазначеними постановами визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» № 7212/224/33972398 від 21 грудня 2012 року та наказ про здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (постанова від 13 березня 2013 року № 804/1261/13-а), а також визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової ТОВ «Ангстрем Континенталь» № 7208/224/33906299 від 21 грудня 2012 року, визнано протиправними дії з коригування показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» та зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відобразити в електронній базі даних суми показників позивача з податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ (постанова від 07 березня 2013 року № 804/1260/13-а).

Тобто, акти, що лягли в основу акту позапланової перевірки позивача від 22 травня 2013 року на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень спростовані зазначеними вище судовими рішеннями.

За вказані порушення на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 22 травня 2013 року № 308/22/35457641 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000091502 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 52463,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13116,00 гривень (том 1, а.с. 12).

Крім того, на підставі вказаного акту перевірки також прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000391500 про донарахування податку на прибуток у розмірі 55087,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13772,00 гривень (том 1, а.с. 13).

Враховуючи обставини, викладені в п. 3.1 та 3.2 акту перевірки, з посиланням на акти перевірки контрагентів позивача ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», складені ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 21 грудня 2012 року, податковим органом встановлено фактичну відсутність господарських операцій з зазначеними контрагентами з підстав відсутності реального характеру укладених договорів та неналежного оформлення деяких первинних документів.

При цьому, суд зауважує, що в акті позапланової перевірки позивача взагалі не досліджувалися ані укладені договори позивача з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ані первинна документація до них, що є неприпустимим з боку податкового органу. Висновки акту перевірки побудовані на фактично скасованих судами актах перевірки зазначених контрагентів позивача від 21 грудня 2013 року, тому судом для дослідження господарських взаємовідносин позивача з контрагентами було призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За клопотанням позивача судом призначено судово-бухгалтерську експертизу. Судовому експерту поставлені наступні питання:

1.На підставі наданих первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та звітності визначити документальну обґрунтованість висновків акту позапланової перевірки позивача щодо наявності порушень, за наслідками якого винесено спірні податкові повідомлення - рішення від 06 червня 2013 року № 0000091502 та № 0000391500.

2. За результатами дослідження по питанню № 1 визначити занижену суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за досліджувальний період.

3. Чи мало місце подальше використання товарів/послуг, отриманих позивачем від його контрагентів за спірний період у подальшій господарській діяльності приватного підприємства «Домінант-Сервіс».

При дослідженні укладених позивачем угод було встановлено наступне.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (підрідник) 01 серпня 2012 року було укладено дев'ять договорів № 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70 та дев'ять договорів від 02 липня 2012 року № 58, 57, 56, 55, 54, 53,52, 51, 50.

Експертом досліджено всі вісімнадцять укладених договорів, оскільки акт перевірки не містив посилань на певні договори та первинну документацію до них, в акті вказано лише період, що перевірявся: липень-серпень 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені по сумах податків, нарахованих згідно дев'яти договорів підряду від 01 серпня 2012 року № 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70 та надав перелік фінансово-господарських документів, які ним досліджувалися в ході проведеної перевірки (том 2, а.с. 188-189). Суд не приймає до уваги наданий відповідачем перелік документів, оскільки він не вручався позивачеві та не вказаний в акті перевірки як додаток до акту, тому є всі підстави вважати, що він складений після вручення позивачеві акту перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Дев'ять договорів від 02 липня 2012 року № 58, 57, 56, 55, 54, 53,52, 51, 50, укладені між позивачем та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» залишилися не дослідженими з боку податкового органу, хоча були укладені в межах періоду, що перевірявся.

Вказані договори підряду на виконання ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» будівельно-монтажних робіт наявні в матеріалах справи ( том 2, а.с.86-101).

На виконання цих договорів підрядником було виписано дев'ять податкових накладних, включені позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2012 року, які також наявні в матеріалах справи ( том 2, а.с.118-126).

На підтвердження виконаних робіт позивачем надано акти приймання виконаних робіт за серпень 2012 року та додатково, як доказ - акти виконаних робіт по певних будинках на різних вулицях міста Димитрова, що підписані мешканцями цих будинків (том 1, а.с.150-250, том 2, а.с.1-133). Слід зазначити, що акти, підписані мешканцями будинків не є первинними документами та складені в довільній формі, під час проведення перевірки не були надані податковому органу, що не спростовується сторонами, тому суд не бере їх до уваги. Факт сплати позивачем грошових коштів за вказаними договорами підряду податківцями та позивачем не заперечується.

Крім того, 02 квітня 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Ангстрем Континенталь» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 26 (том. 2 а.с. 195).

На виконання вказаного договору продавцем було виписано податкову накладну від 02 липня 2012 року № 633, яку позивачем було включено до складу податкового кредиту у липні 2013 року (том. 1, а.с.128).

Факт сплати позивачем грошових коштів за цим договором сторонами також не заперечується.

Як зазначив експерт, податкові накладні складені у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, містять всі визначені вказаним пунктом реквізити.

Крім того, позивачем надано всі необхідні первинні документи, регістри, необхідні для ведення бухгалтерського та податкового обліку, тому експертом підтверджено господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», ТОВ «Ангстрем Континенталь». Придбані товари використані в подальшій господарській діяльності позивача.

Отже, експерт дійшов висновку, що ПП «Домінант-Сервіс» мало реальні господарські взаємовідносини з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Спірним питанням даної справи є правомірність коригування податковим органом податкового кредиту та валових витрат позивача за угодами, які відповідач фактично вважає нікчемними.

Так, відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Без наміру створення правових наслідків є фіктивний правочин (частина 1 ст. 234 ЦК України).

Відповідно до вимог частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами перевірки.

Вказані в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, який здійснив перевірку, оскільки висновки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

При цьому, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів, робіт, послуг, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами, що є тільки припущенням.

Суд зауважує, що висновки позапланової невиїзної перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог діючого податкового законодавства.

Так, висновки акту позапланової перевірки відповідача від 22 травня 2013 року ґрунтуються лише на даних інших податкових органів, спростованими судовими рішеннями. Вироків стосовно посадових осіб ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» податковим органом не надано.

За таких підстав, податківці прийшли до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

В матеріалах справи (том 1-2) наявні копії актів приймання виконаних підрядних робіт та податкових накладних, за якими приватне підприємство «Домінант-Сервіс» придбало послуги та ТМЦ від ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Дані щодо підтвердження спірних операцій первинними документами містяться в таблиці № 1-3 висновку експерту.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у липні-серпні 2012 року, виписані ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», які на момент спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ, що не спростовано відповідачем.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Встановлені відповідачем будь-які факти незаконної діяльності постачальників позивача повинні оцінюватися з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини незаконної діяльності своїх постачальників, в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем також не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» договорів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Крім того, згідно результатів проведеного дослідження даних наданих експерту первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та звітності випливає, що висновки акту позапланової перевірки позивача, за наслідками якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000091502, від 06 червня 2013 року № 0000391500, наданими для дослідження бухгалтерськими документами не обґрунтовані, а суми донарахованих позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток не підтверджуються.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2013 року № 0000091502, від 06 червня 2013 року № 0000391500.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача понесених витрат на правову допомогу є не обґрунтованими, оскільки за приписами частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Доказів звільнення позивача від оплати надання йому правової допомоги матеріали справи не містять, тому стягненню з Державного бюджету України підлягають лише витрати зі сплати судового збору.

З огляду вище викладене, на підставі Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства «Домінант-Сервіс» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2013 року № 0000091502, від 06 червня 2013 року № 0000391500 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 06 червня 2013 року № 0000091502, від 06 червня 2013 року № 0000391500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Домінант-Сервіс» судові витрати з судового збору у розмірі 1344 (одну тисячу триста сорок чотири) гривні 38 копійок.

Винести та направити на адресу Головного управління Міндоходів у Донецькій області окрему ухвалу стосовно порушень, виявлених в роботі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області при складанні акту документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Домінант-Сервіс» від 22 травня 2013 року № 308/22/35457641.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 12 лютого 2014 року в присутності представників позивача, відповідача.

Повний текст постанови виготовлений 17 лютого 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.