Постанова № 37331786, 24.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа№ 5011-64/9985-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

від позивача: Поліщук Ю.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Литовченко Ю.П. - представник за довіреністю,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом,: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2013 року

у справі №5011-64/9985-2012 (суддя Зеленіна Н.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія"

про визнання наказу господарського суду міста Києва від 08.04.2013р. таким, що не підлягає виконанню,

у справі № 5011-64/9985-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М. П. Загороднього"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом,- Приватне підприємство "Вітал і К"

про стягнення 2 499 739,19 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія"

до Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього"

про стягнення 1 740 604,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2012 року у справі № 5011-64/9985-2012 в задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М. П. Загороднього" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про стягнення 2 499 739,19 грн. було відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" до Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1"імені Загороднього" про стягнення 1 740 604,75 грн. задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" імені Загороднього" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" 1 740 604,75 грн. вартості робіт з усунення прихованих недоліків та судовий збір в сумі 34 813,00 грн. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1"імені Загороднього" про забезпечення позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2012 року скасовано та прийнято нове рішення, яким присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно - інжирінгова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього" заборгованість у сумі 1 686 598, 80 грн., збитки від інфляції у сумі 341 172, 67 грн., 3% річних у розмірі 164 687, 63 грн., пеню в розмірі 193 830, 98 грн., 47 725, 02 грн. судового збору та 42 403, 43 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року залишено без змін.

08.04.2013 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення.

25.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року № 5011-64/9985-2012 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. № 5011-64/9985-2012 таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

Визнано наказ Господарського суду міста Києва № 5011-64/9985-2012 від 08.04.2013 р. таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Угода б/н від 23.02.2013 року не може мати жодних юридичних наслідків стосовно виконання та чинності Наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. № 5011-64/9985-2012, оскільки вона не затверджена ухвалою господарського суду та відповідно не являється виконавчим документом.

Крім того, апелянт зазначає, що підпис Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього" на Угоді б/н від 23.02.2013 року не скріплений печаткою товариства.

Представник 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,- Приватного підприємства «Вітал і К» на судове засідання не з»явився, не повідомив суд про причини неявки. Матеріали справи свідчать про належне його повідомлення про день та час розгляду даної справи ( а.с. 93 ).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. № 5011-64/9985-2012, виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно - інжирінгова компанія" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього" заборгованість у сумі 1 686 598, 80 грн., збитки від інфляції у сумі 341 172, 67 грн., 3% річних у розмірі 164 687, 63 грн., пеню в розмірі 193 830, 98 грн., 47 725,02 грн. судового збору та 42 403, 43 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Встановлено, що 23.02.2013 року між стягувачем - Публічним акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього", боржником -Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно - інжирінгова компанія" та Приватним акціонерним товариством "Метробуд" (Первісний боржник) було укладено Угоду, за умовами) сторони домовились, що: "Сторони виходять з того, що інтересам кожної з них відповідає:

- Реалізація домовленостей в частині погашення заборгованості Боржника, а також Первинного боржника перед Стягувачем і вони мають намір сприяти його здійсненню;

- Реалізація домовленостей в частині відмови Стягувача від пред'явлення до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського та Шевченківського районів м. Києва Судових наказів за рішеннями Київського господарського суду по справах № 5011-76/11890-2012, № 5011-68/12111-2012р., № 5011-64/9985-2012, № 5011-16/14871-2012р. для примусового виконання".

Пунктами 2., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. Угоди сторони встановили, що для досягнення вказаної мети Боржник зобов'язуєтеся викупити у Стягувача вікна в кількості 650 на суму 360 000 (триста шістдесят тисяч) гривень 00 коп. Вказані грошові кошти Боржник перераховує Стягувачу за наступним графіком:

Червень місяць 2013р. - 72 000 грн.

Липень місяць 2013р. - 72 000 грн.

Серпень місяць 2013р. -72 000 грн.

Вересень місяць 2013р. - 72 000 грн.

Жовтень місяць 2013р. - 72 000 грн.

Поставка вікон здійснюється на умовах попередньої оплати, тобто партіями відповідно до вище вказаного графіку.

Боржник зобов'язуєтеся відшкодувати Стягувану вартість судових витрат в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень в строк до 01.06.2013 року.

Боржник зобов'язуєтеся погасити Стягувачу 3 162 633 (три мільйони сто шістдесят дві тисячі шістсот тридцять три) гривень заборгованість Боржника перед Стягувачем, що виникла в процесі виконання договорів будівельного підряду № 440 / П від 10.01.2007р., № 73/сп-1 від 05.03.2010р., № 06/Б-09 від 15.06.2009р., № 10/Б-07 від 30.03.3007р., № 2/Б-08 від 27.12.2007р. грошовими коштами за наступним графіком:

Лютий 2013р. - 399 481 ,33 грн.

Березень 2013р. - 100 000,00 грн.

Квітень 2013р. - 100 000,00 грн.

Травень 2013р. - 100 000,00 грн.

Червень 2013р. - 100 000,00 грн.

Липень 2013р. - 100 000,00 грн.

Серпень 2013р. - 100 000,00 грн.

Вересень 2013р. - 100 000,00 грн.

Жовтень 2013р. - 100 000,00 грн.

Листопад 2013р. - 100 000,00 грн.

Грудень 2013р. - 100 000,00 грн.

Січень 2014р. - 100 000,00 грн.

Лютий 2014р. - 100 000,00 грн.

Березень 2014р. -200 000,00 грн.

Квітень 2014р. - 200 000,00 грн.

Травень 2014р. - 200 000,00 грн.

Червень 2014р. - 200 000,00 грн.

Липень 2014р. - 200 000,00 грн.

Серпень 2014р. - 200 000,00 грн.

Вересень 2014р. - 200 000,00 грн.

Жовтень 2014р. - 163 151,67 грн.

Боржник зобов'язується погасити Стягувачу судові витрати в розмірі 106 126,52 (сто шість тисяч сто двадцять шість) гривень 52 коп. на протязі березня 2013 року.

У п. 4. Угоди сторони встановили, що Стягувач зобов'язується, зокрема, відмовитись від вимог щодо сплати Боржником та інфляційних нарахувань на користь Стягувача по справам № 5011-68/12111-2012, № 5011-64/9985-2012.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 08.04.2013р. таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції погодився з доводами заявника про те, що домовленість сторін про зміну зобов'язання є належною підставою для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню. Також в оскаржуваній ухвалі зазначено, що з моменту укладання Угоди від 23.02.2013 року, зобов'язання, які виникли з Договору будівельного підряду № 10/Б-07 від 30.03.2007 р., були припинені внаслідок новації, та виникли нові зобов'язання в редакції Угоди від 23.02.2013 р.

Проте, з вищезазначеними доводами суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 статті 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Апелянт посилається на те, що Угода б/н від 23.02.2013 року не може мати жодних юридичних наслідків стосовно виконання та чинності Наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. № 5011-64/9985-2012, оскільки вона не затверджена ухвалою господарського суду та відповідно не являється виконавчим документом, оскільки, як вже було встановлено вище, зазначена угода не є мировою угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, Угода б/н від 23.02.2013 року зі сторони ПАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього не підписана та не скріплена печаткою підприємства.

Згідно ч. 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться в ч. 1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням вимог вищезазначених правових норм, Угода від 23.02.2013 р. не може мати жодних юридичних наслідків стосовно виконання та чинності наказу від 08.04.2013 року №5011-64/9985-2012, оскільки на порушення вимог ст.207 ЦК України та ст.181 ГК України не скріплена печаткою стягувача- ПАТ трест «Київміськбуд-1 ім.М.П.Загороднього», не затверджена ухвалою суду та відповідно не являється виконавчим документом.

Слід зазначити, що вимогами чинного законодавства передбачено, що мирова угода на стадії виконання рішення може бути укладена та затверджена виключно після відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду даної справи у господарському суді виконавче провадження за наказом від 08.04.2013 року №5011-64/9985-2012 не відкрито.

В п.7.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 121 ГПК мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

У разі подання на затвердження господарського суду мирової угоди, укладеної у виконавчому провадженні, відкритому не на виконання рішення господарського суду, відповідна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК.

Судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Угода від 23.02.2013 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак не має належної юридичної сили та не може бути розглянута судом, як належний доказ того, що позивач у відповідності до даної угоди здійснює виконання наказу господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року №5011-64/9985-2012.

Частина 4 ст. 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Заявником не наведено належних підстав, із встановлених ст. 117 ГПК України, для скасування вказаного наказу про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянт обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, а тому остання підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду м. Києва від 19.12.2013 року не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2013 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2013 року у справі № 5011-64/9985-2012 - скасувати.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 08.04.2013р. таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 32102765, р/р 260064540 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) на користь Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655, п/р 26000010065252 в ВАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ІПН 040126526655) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 5011-64/9985-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна