Рішення № 37330264, 24.12.2013, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5001/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12. 2013 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Пришляк З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 6335,83 дол. США, що за курсом національного банку України складає 50 623,24 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 7000 доларів США терміном до 19.01.2009 р.Для забезпечення належного виконання даного кредитного договору було укладено договір поруки, згідно якого відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання відповідати за зобовязання позивальника по виконанню умов кредитного договору. Однак, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання за кредитним договором не виконав, не повернув отримані кошти та не сплатив нараховані відсотки згідно встановленого графіку, після кінцевого терміну погашення суму кредиту не повернув. В звязку із чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні 27.11.2013 року подав заяву про застосування наслідків пропущення строку позовної давності та відмову в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, уповноважив представника ОСОБА_4 представляти його права та інтереси в суді.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов в частині вимог до ОСОБА_2 не визнав. Пояснив, що вимоги до поручителя є безпідставними у зв'язку із припиненням договору поруки, оскільки позивач не предявив до поручителя жодних вимог протягом шести місяців з кінцевого строку погашення кредиту. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, з»ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 23 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1, укладено кредитний договір №202910-CRED, відповідно до якого позивач надав позичальнику 7 000,00 дол. США на термін до 19 січня 2009 року.

23.01.2008р., між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки №1, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно перед кредитором за виконання позивальником зобов'язань в повному обсязі за вищевказаним кредитним договором.

В пункті 6 договору поруки зазначено, що договір вступає в силі з моменту його підписання і припиняється з виконанням своїх зобов'язань в повному об'ємі.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.251 та ч.2 ст.252 ЦК).

Із договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечать положенням ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК).

У цьому разі підлягає застосуванню норма ч.4 ст.559 ЦК про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі чітко визначено кінцевий строк погашення основного зобов'язання - 19 січня 2009 року.

За таких обставин у ПрАТ «Приватбанк» виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржником щодо повернення кредиту, починаючи з 19 січня 2009 року.

Таку вимогу Банк до поручителя пред'явив, але лише в 2013 році, тобто після спливу встановленого ч.4 ст.559 ЦК шестимісячного строку.

При цьому, суд також звертає увагу, що згідно роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зокрема у п. 24, при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Така ж позиція викладена у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 р.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то така заява не підлягає до задоволення, оскільки згідно пункту 5.7 кредитного договору, строк позовної давності по стягненню кредиту, відсотків та пені становить 5 років.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст..257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Враховуючи, що кінцевий терміном погашення кредиту було встановлено до 19 січня 2009 року, то обумовлений сторонами п'ятирічний строк позовної давності не закінчився.

В зв'язку з цим , суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення суми заборгованості по кредиту з поручителя є безпідставними у зв'язку із припиненням поруки. Відтак, до задоволення підлягають лише вимоги до позивальника ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215, 216 ЦПК України, ст.ст. 256, 258, 267, 526, 534, 543, 551, 554, 559, 611, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 202910-CRED32/33/493 від 23.01.2008 року у розмірі 6335 (шість тисяч триста тридцять п"ять) дол. США 83 центів, що за курсом національного банку України складає 50 623 (п"ятдесят тисяч шістсот двадцять три) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 506 (п"ятсот шість) грн. 23 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Р. Б. Єзерський