Постанова № 37329622, 18.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10123/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.,

позивача - ОСОБА_1

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (угода про надання адвокатської допомоги

від 09.01.2014, свідоцтво про право на зайняття

адвокатською діяльністю від 19.12.2001 НОМЕР_1,

ордер на надання правової допомоги від 17.01.2014

серія ЛГ № 001952)

ОСОБА_3 (довіреність від 09.01.2014 реєстр. № 41)

від відповідачів - Стельмах М.В. (довіреності від 30.12.2013 № ВДЗ/3942,

від 15.01.2013 № 54/786)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області

про визнання незаконними та скасування наказів від 30 вересня 2013 року № 2075 та від 08 листопада 2013 року № 404 о/с, поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 812/10123/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області та Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, в якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30 вересня 2013 року № 2075 «Про покарання окремих працівників ГУМВСУ» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 08 листопада 2013 року № 404 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Северодонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала на службі в органах внутрішніх справ України з 18 серпня 1993 року. За період служби працювала на посадах слідчого Лисичанського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, слідчого Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, старшого слідчого по особливо важливим справам Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю України у Луганській області, старшого слідчого слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області. За час перебування на службі в органах внутрішніх справ отримала звання підполковника міліції. Загальний стаж роботи в правоохоронних органах складає 20 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 скоїв самогубство старшина обслуговуючого персоналу і охорони Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області прапорщик міліції ОСОБА_5 з використанням пістолета ТТ, який було долучено до кримінальної справи у якості речового доказу. Вказане стало підставою для проведення службового розслідування, яке прийшло до висновку про те, що позивач здійснив грубе порушення дисципліни та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ. Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області видано наказ від 30 вересня 2013 року за № 2075 «Про покарання окремих працівників ГУМВС України в Луганській області», де, зокрема, вказані підстави щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а саме:

1) за ігнорування вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України;

2) безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків в частині виконання вироків суду щодо знищення долучених до кримінальних проваджень у якості речових доказів вогнепальної зброї та боєприпасів до неї;

3) систематичного самоусунення від виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141 в частині забезпечення контролю за порядком зберігання та наявністю зброї і боєприпасів, які долучені до кримінальних справ як речові докази;

4) формальне ставлення до проведення на виконання вимог розширеної наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2013 року № 32 та доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 07 серпня 2013 року № 4/10281 позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а також доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 13 вересня 2013 року № 4/12010 щодо забезпечення термінової передачі до складу управління матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України зброї і боєприпасів, що приєднані до кримінальних проваджень, та свідоме надання керівництву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України викривленої та такої, що не відповідає реальному стану справ, інформації про результати виконання у підпорядкованому слідчому підрозділі вищевказаних доручень.

Позивач вказує, що жодний пункт статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України нею не було порушено. Наказ в частині безвідповідального ставлення до виконання службових обов'язків в частині виконання вироків суду щодо знищення долучених до кримінальних проваджень у якості речових доказів вогнепальної зброї та боєприпасів до неї та систематичного самоусунення від виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141 в частині забезпечення контролю за порядком зберігання та наявністю зброї і боєприпасів, які долучені до кримінальних справ як речові докази, позивач заперечує, оскільки до 07 серпня 2011 року ОСОБА_1 не займала посаду керівника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, а у період з 16 квітня 2010 року по 07 серпня 2011 року взагалі не працювала в Сєвєродонецькому міському відділі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, тоді як рішення суду на знищення вогнепальної зброї було направлено для виконання до Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в липні 2010 року. З моменту призначення ОСОБА_1 на посаду керівника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області з наказом про її відповідальність за облік та збереженням вогнепальної зброї, яка долучена у якості речових доказів, позивача не було ознайомлено. Контроль за цим напрямком на позивача також не було покладено. У функціональних обов'язках позивача це також не вказано. Слідчі слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області у 2010 році передавали речові докази у вигляді вогнепальної зброї до дозвільної системи Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області. При отриманні вироку суду на знищення вогнепальної зброї особа, яка на той час відповідала за зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, які долучені у якості речових доказів, повинна була направити зброю (речові докази) до складу арт-озброєння Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на знищення. Після знищення отримати акт. Чому у період з липня 2010 року по 25 червня 2012 року не було передано та не знищено речові докази - вогнепальна зброя, позивачу не відомо. 30 квітня 2013 року з апеляційного суду надійшов запит про надання акта знищення вогнепальної зброї по кримінальній справі № 04/08/850. Цей запит було розписано на позивача, позивач доручила виконання цього запиту старшому слідчому Сєвєродонецького міського відділу ОСОБА_12., який установив, що до Сєвєродонецького міського відділу зі складу арт-озброєння Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області не надходив акт, про що було підготовлено за підписом позивача відповідь від 23 травня 2013 року за № 54/3-7932.

Наказ в частині формального ставлення до проведення на виконання вимог розширеної наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2013 року № 32 та доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 07 серпня 2013 року № 4/10281 позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а також доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 13 вересня 2013 року № 4/12010 щодо забезпечення термінової передачі до складу управління матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України зброї і боєприпасів, що приєднані до кримінальних проваджень, та свідоме надання керівництву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України викривленої та такої, що не відповідає реальному стану справ, інформації про результати виконання у підпорядкованому слідчому підрозділі вищевказаних доручень, позивач визнає, оскільки акт інвентаризації вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів було зроблено документально на підставі раніше складеного акта з урахуванням зброї, яка надійшла останнім часом. Позивач, як і усі члени інвентаризаційної комісії, підписала акт інвентаризації. Але усім, хто підписав цей акт, за матеріалами службового розслідування було накладено дисциплінарне стягнення - попереджено про неповну посадову відповідність. Відповідь на вказівку слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України підготував інспектор слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу ОСОБА_7, котрій позивачем було доручено виконання вказівки слідчого управління, та підписано позивачем без перевірки особисто що саме було зроблено. В наказі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України № 2075 вказано, що дії позивача призвели до несвоєчасного встановлення факту викрадення пістолету ТТ, магазину і набоїв до нього та потягло за собою тяжкі наслідки у вигляді самогубства з використанням вказаної вогнепальної зброї старшиною ОСОБА_5 Але позивач вважає, що у її діях не має причинно-слідчого зв'язку з вказаними наслідками, оскільки: по-перше, дії старшого слідчого слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_8 призвели до того, що пістолет ТТ було здано на зберігання у камеру схову; по-друге, не встановлено, коли старшина присвоїв пістолет, а враховуючи матеріали службового розслідування це було у 2011 році, коли він знищував речові докази по справі та підготував відповідь до апеляційного суду за підписом ОСОБА_9; по-третє, акти інвентаризації складались на протязі останнього часу із 2009 року, коли пістолет ТТ було здано на зберігання в камеру схову, та в актах було вказано, що пістолет є у наявності; вчетверте, не встановлено причину самогубства старшини ОСОБА_5, крім того, він міг покінчити самогубством любим іншим способом, у тому числі з використанням засобів, які були на зберіганні в камері схову, за яку він відповідав. Через те, що позивач у період з 20 по 30 вересня 2013 року перебувала на лікарняному, при проведенні службового розслідування не була присутня і не мала можливості пояснити усі обставини. На прохання про проведення додаткової або повторної службової перевірки останні не були проведені. Позивач вважає, що службове розслідування проведено поверхово і прийняте у відношенні неї дисциплінарне стягнення незаконно. За 20 років служби в органах внутрішніх справ позивач 56 разів заохочувалась, лише тричі притягувалась до дисциплінарної відповідальності (2 рази усні зауваження, які були зняті достроково, 1 раз - догана). Догану було оголошено 10 липня 2013 року, але 12 липня 2013 року було проведено атестацію, де вказано, що позивач відповідає займаній посаді та позитивно характеризується. У липні 2013 року була нагороджена пам'ятною медаллю «50 років слідчому апарату органів внутрішніх справ». Також нагороджувалась відзнаками Міністерства внутрішніх справ України. За період перебування на посаді керівника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу керований позивачем підрозділ по службовим показникам входив в першу п'ятірку слідчих органів Луганської області. Крім того, керівництво Головного управління Міністерства внутрішніх справ України не звернуло уваги на колективні звернення слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу та пенсіонерів, колишніх працівників органів внутрішніх справ, з проханням не звільняти позивача з органів внутрішніх справ та рішення профспілкової організації атестованих співробітників Сєвєродонецького міського відділу.

Також позивач наполягає на тому, що було порушено строк виконання дисциплінарного стягнення згідно Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та трудове законодавство України. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30 вересня 2013 року № 2075 позивача повинні були звільнити з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України після виходу з лікарняного. На лікарняному позивач перебувала до 30 вересня 2013 року включно, але 30 вересня 2013 року вимушена була знаходитись на робочому місці для підготовки звіту роботи слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу за 9 місяців. 01 жовтня 2013 року ОСОБА_1 приступила до виконання службових обов'язків. Повернувшись до Сєвєродонецього міського відділу позивачем було написано рапорт про надання частки чергової відпустки за 2013 рік, який було підписано начальником Сєвєродонецького міського відділу. 26 жовтня 2013 позивач приступила до виконання службових обов'язків на посаді начальника відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу. Чому позивача не було звільнено негайно 01 жовтня 2013 року або з 26 по 30 жовтня 2013 року позивачу невідомо. Зазначеним позивач вважає, що було порушено статтю 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Щодо порушення трудового законодавства позивач зазначила, що вона є членом профспілки атестованих співробітників Сєвєродонецького міського відділу. Документи на узгодження звільнення позивача надійшли до профспілки після 30 жовтня 2013 року, тобто більше чим через місяць з моменту підписання дисциплінарного наказу. 05 листопада 2013 року відбулось засідання профспілки атестованих співробітників Сєвєродонецького міського відділу, на якому було прийняте рішення більшістю голосів про надання згоди на звільнення позивача з органів внутрішніх справ. 07 листопада 2013 року член профспілкової організації ОСОБА_10 письмово звернувся до голови профспілки ОСОБА_11 з проханням вважати його голос не дійсним в вищевказаному протоколі та вимагав внести зміни до протоколу з урахуванням його голосу як «проти звільнення». 08 листопада 2013 року відбулось повторне засідання профспілки атестованих співробітників Сєвєродонецького міського відділу, на якому було прийнято рішення більшістю голосів не надавати згоди на звільнення позивача. Оскільки згоди первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, надано не було, позивач вважає своє звільнення незаконним та таким, що здійснено з порушенням статті 43 Кодексу законів про працю України. Крім того, в порушення статті 47 Кодексу законів про працю України та частини 8 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вчасно не видано копії з наказу на звільнення та трудової книжки, не проведено розрахунок по заробітній платі. Трудову книжку видали на дівоче прізвище - Трякіна, чим порушено пункт 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58.

Під час судового розгляду позивачем були надані письмові пояснення від 21 січня 2014 року щодо заперечень Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на позовну заяву (том 1, арк. справи 209-217). Зокрема, у письмових поясненнях позивач зазначила, що виконання вироку апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2010 року в частині знищення вогнепальної зброї на неї взагалі не покладалось. Оскільки у запиті апеляційного суду Луганської області від 25 квітня 2013 року суд вказав на надання саме акта на знищення зброї, тому й було надано відповідь, що саме акт про знищення до Сєвєродонецького міського відділу не надходив. Про наявність Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141, позивачу взагалі не було відомо. Про існування цього наказу ОСОБА_1 дізналась під час ознайомлення із матеріалами службового розслідування. З наказом Сєвєродонецького міського відділу від 05 січня 2012 року позивача не ознайомлювали. Про його існування позивач також дізналась з матеріалів службового розслідування. При ознайомленні з матеріалами службового розслідування позивачу також стало відомо про наказ Сєвєродонецького міського відділу від 14 червня 2013 року № 836 про створення 2-х комісій, про який ніхто не знав. Підставою для створення комісій у наказі від 14 червня 2013 року № 836 зазначено підпункт 2.1.1 Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 314/93, яка стосується лише роботи дозвільної системи із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України та ніякого відношення до зброї, яка визнана речовим доказом, не має.

У судовому засіданні позивач та її представники адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях щодо заперечень Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на позовну заяву від 21 січня 2014 року.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало заперечення та додаткові заперечення проти позову від 09 січня 2014 року № 75/14, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (том 1, арк. справи 45-46, 180-181).

Заперечуючи проти позову, І відповідач зазначив, що 25 вересня 2013 року о 07-40 до чергової частини Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області надійшла інформація про факт смерті старшини обслуговуючого персоналу і охорони Сєвєродонецького міського відділу прапорщика міліції ОСОБА_5 Останній вчинив самогубство за допомогою пістолета «ТТ» (калібр 7,62 мм, № НОМЕР_2, 1966 року випуску), який, як було встановлено в подальшому, ОСОБА_5 не належав. По даному факту було призначено службове розслідування. В ході службового розслідування було встановлено, що вироком апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2010 року відносно вищевказаного пістолету та набоїв до нього прийняте рішення про знищення. 25 квітня 2013 року апеляційним судом Луганської області до Сєвєродонецького міського відділу направлено повторний лист щодо виконання не у повному обсязі вироку апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2010 року, а саме не знищення частини речових доказів. Організацію виконання даного листа було доручено ОСОБА_1, яка безпосереднє його виконання передоручила старшому слідчому слідчого відділу ОСОБА_12 У свою чергу ОСОБА_12 підготував лист від 23 травня 2013 року № 54/3-7932, який за підписом ОСОБА_1 був направлений до апеляційного суду Луганської області та за змістом не відповідає поставленим судом питанням. При цьому, під час розгляду даного запиту ОСОБА_1 та ОСОБА_12 несумлінно поставились до виконання покладених на них посадових обов'язків, не встановили об'єктивні причини не виконання протягом з 2010 року вироку суду та особисто не перевірили наявність на зберіганні у Сєвєродонецькому міському відділ пістолету «ТТ», № НОМЕР_2, магазину № НОМЕР_3 та 8 набоїв калібру 7,62 мм, своєчасно факт порушень вимог Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141, не виявили та керівництву органу внутрішніх справ не доповіли.

Відповідно до відповіді від 19 серпня 2013 року № 54/3-13602 за підписом ОСОБА_1 на ім'я першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в Сєвєродонецькому міському відділі в ході позачергової інвентаризації за речовими доказами по кримінальних справах або кримінальних проваджень, які направлено до суду, перевірено наявність рішень суду, також виконані прийняті судами рішення. Крім того, ОСОБА_1 наказом Сєвєродонецького міського відділу від 05 січня 2012 року № 11 було призначено відповідальною за прийняття, облік і зберігання зброї та боєприпасів, які приєднані до карних справ як речові докази.

В ході проведення службового розслідування також встановлено, що згідно наказу Сєвєродонецького міського відділу від 17 червня 2013 року № 836 «Про створення постійно діючої комісії по перевірці порядку обліку та зберігання вилученої, знайденої, добровільно зданої зброї та боєприпасів, комісії по порядку обліку та зберіганню вогнепальної зброї та боєприпасів, які приєднані до кримінальної справи як речові докази, Сєвєродонецького міського відділу» у вказаному органі внутрішніх справ створено постійно діючу комісію по перевірці обліку, зберігання, передачі вогнепальної зброї та боєприпасів, які приєднані до кримінальних справ як речові докази, головою якої призначено першого заступника начальника міськвідділу - начальника слідчого відділу ОСОБА_1, а членами комісії - старшого слідчого слідчого відділу майора міліції ОСОБА_13 та помічника слідчого цього ж органу внутрішніх справ старшого сержанта міліції ОСОБА_14 На виконання вищевказаного наказу, робочих заходів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 23 серпня 2013 року та доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 07 серпня 2013 року № 4/10281 «Про проведення позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів» встановлено, що Сєвєродонецьким міським відділом до слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області було направлено акт від 05 вересня 2013 року, згідно з яким комісією вказаного органу внутрішніх справи проведено інвентаризацію речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, які знаходяться на зберіганні в приміщенні для зберігання речових доказів Сєродонецького міського відділу. Вивченням даного акта встановлено, що пунктом 3 визначено наявність на зберіганні пістолету «ТТ», № НОМЕР_2, магазину № 2012 та 8 набоїв калібру 7,62 мм, що фактично не відповідає раніше встановленим обставинам даної події. Одночасно ОСОБА_1 вказала, що фактично інвентаризація вогнепальної зброї не проводилась, а акт про її проведення був складений формально, у зв'язку з відсутністю часу на проведення вказаних заходів.

Крім цього, на виконання доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 13 вересня 2013 року № 4/12010 «Про забезпечення належного зберігання зброї і боєприпасів, що приєднані до кримінальних проваджень (кримінальних справ) як речовий доказ», Сєвєродонецьким міським відділом за підписом ОСОБА_1 був направлений лист (вих. № 54/3-15685 від 19 вересня 2013 року), з тексту якого слідує, що уся вогнепальна зброя і боєприпаси, які приєднані до кримінальних справ як речові докази, здана на зберігання до складу озброєння управління матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, що фактично не відповідає дійсності.

Таким чином, за твердженням І-го відповідача, формальне ставлення членів комісії Сєвєродонецького міського відділу та в першу чергу голови комісії ОСОБА_1 призвело до неналежного виконання вимог рішення розширеної наради Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2013 року № 32, робочих заходів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 23 серпня 2013 року «Щодо рішення розширеної наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2013 року № 32», доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 07 серпня 2013 року № 4/10281 та від 13 вересня 2013 року № 4/12010.

Щодо посилання позивачем на порушення процедури звільнення, а саме строків, І-й відповідач зазначив, що відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

У жовтні 2013 позивач перебувала на лікарняному та їй надавався залишок відпустки (15 діб) за 2013 рік, тому при звільненні позивача строки притягнення до дисциплінарної відповідальності порушені не були. Також, на виконання вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, при вирішенні питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності була врахована попередня поведінка. Так, на момент звільнення ОСОБА_1 мала діюче дисциплінарне стягнення, а саме догану, оголошену наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 10 липня 2013 року № 1348.

Сєвєродонецький міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області письмових заперечень проти адміністративного позову не надав.

У судовому засіданні представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області та Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях та додаткових запереченнях проти позову від 09 січня 2014 року № 75/14.

У судовому засіданні 14 лютого 2014 року у якості свідка було допитано ОСОБА_11, голову первинної профспілкової організації атестованих працівників Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області.

Свідок суду пояснив, що 05 листопада 2013 року на засіданні профспілкового комітету атестованих працівників Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області розглядалось подання щодо звільнення з органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Северодонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Після ознайомлення із висновком службового розслідування та виступу членів активу профспілкової організації та самої ОСОБА_1 більшістю голосів, три проти двох, було прийнято рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 07 листопада 2013 року від члена профспілкового комітету ОСОБА_10 надійшла заява про відкликання свого голосу, поданого 05 листопада 2013 року за звільнення ОСОБА_1 із органів внутрішніх справ. Оскільки члени профспілкової організації не звільнені від виконання службових обов'язків, розглянути подану заяву 07 листопада 2013 року не було можливості. Подану ОСОБА_10 заяву було розглянуто на засіданні профспілкового комітету 08 листопада 2013 року за участю ОСОБА_1 ОСОБА_10 пояснив, що за Дисциплінарним статутом звільнення - крайня міра, є інші заходи дисциплінарного стягнення. Більшість голосів, три проти двох, на засіданні було прийнято рішення прийняти до уваги надану ОСОБА_10 заяву та провести переголосування в цей же день. За наслідками переголосування більшістю голосів, три проти двох, 08 листопада 2013 року було прийнято рішення про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України. Засідання профспілкового комітету оформлені відповідними протоколами. Протокол від 05 листопада 2013 року на засіданні, яке відбулось 08 листопада 2013 року, не скасовувався та не визнавався нечинним. Оскільки було 2 різних протоколи (один - про надання згоди на звільнення, другий - про відмову у наданні згоди на звільнення), а законодавством не передбачено таких випадків, до голови обласної профспілкової організації атестованих працівників органів внутрішніх справ у Луганській області ОСОБА_16 було звернення за наданням відповідного роз'яснення.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають повному задоволенню, з таких підстав.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України базується, серед іншого, на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики.

Дисциплінарний проступок відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Згідно із статтею 3 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальником є особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.

Наказ відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина 5 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу (частини 6 та 8 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Згідно з частиною 1 статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (частина 2 статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення (частина 3 статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

У відповідності із частиною 1 статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Відповідно до частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу (частина 5 статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, ОСОБА_1 проходила публічну службу в Сєвєродонецькому міському відділі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області з 08 листопада 2011 року по 08 листопада 2013 року на різних посадах. Згідно послужного списку ОСОБА_17 проходила службу з 08 листопада 2011 року на посаді начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, з 08 лютого 2012 року на посаді начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, з 19 листопада 2012 року на посаді виконуючого обов'язки першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, з 15 грудня 2012 року на посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, з 19 червня 2013 року на посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, з 11 вересня 2013 року на посаді начальника відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (том 1, арк. справи 49-53).

На підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 25 вересня 2013 року № 2023 у відповідності із вимогами пунктів 2.1 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073, за фактом смерті працівника міліції Сєвєродонецького міського відділу прапорщика міліції ОСОБА_5 проведено службове розслідування, за результатами якого начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області затверджено висновок від 30 вересня 2013 року (том 1, арк. справи 54-95; том 2, арк. справи 31).

Згідно висновку про результати службового розслідування за фактом смерті працівника міліції Сєвєродонецького міського відділу прапорщика міліції ОСОБА_5 від 30 вересня 2013 року на тілі ОСОБА_5 виявлено пістолет «ТТ» (калібр 7,62 мм, № НОМЕР_2, 1966 року випуску). Смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 від вогнепального поранення скроневої області правої частини голови в результаті скоєння ним суїциду внаслідок протиправного зберігання без передбаченого законом дозволу та застосування вогнепальної зброї - пістолету «ТТ» (калібр 7,62 мм, № НОМЕР_2, 1966 року випуску). Перевіркою причин та умов, які призвели до протиправного зберігання ОСОБА_5 зазначеного пістолету було встановлено, що вказаний пістолет разом з іншими речами 05 листопада 2008 року відповідною постановою слідчого слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області були визнані речовими доказами та приєднані до кримінальної справи № 04/08/0850. Вироком апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2010 року за результатами судового розгляду кримінальної справи № 04/08/0850 серед іншого прийняте рішення про знищення речових доказів по вказаній кримінальній справи, у тому числі і пістолету «ТТ», магазину та набоїв до нього. Даний вирок набув чинності 13 травня 2010 року. У червні 2010 року до Сєвєродонецького міського відділу надійшла копія вироку апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2010 року для виконання в частині знищення речових доказів за кримінальною справою № 04/08/0850. На виконання вироку апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2010 року комісією Сєвєродонецького міського відділу знищено окремі речові докази, про що складено акт від 18 жовтня 2011 року № 1100. 19 червня 2012 року до слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області з апеляційного суду Луганської області надійшов лист (вх. № 3167 від 19 червня 2013 року) про те, що станом на 14 травня 2012 року посадовими особами Сєвєродонецького міського відділу не виконано вирок зазначеного суду від 29 січня 2010 року в частині знищення речових доказів. 25 квітня 2013 року апеляційним судом до Сєвєродонецького міського відділу направлено повторний лист щодо виконання не в повному обсязі вироку апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2010 року, а саме не знищення частини речових доказів. Організацію виконання даного листа було доручено ОСОБА_1, яка безпосереднє його виконання передоручила старшому слідчому слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу ОСОБА_12. Листом від 23 травня 2013 року № 54/3-7932 за підписом ОСОБА_1 апеляційному суду Луганської області направлено відповідь, яка за змістом не відповідає поставленим судом питанням. ОСОБА_1 та ОСОБА_12 несумлінно поставились до виконання покладних на них посадових обов'язків, не встановили об'єктивні причини не виконання протягом з 2010 року вироку суду та особисто не перевірили наявність на зберіганні у Сєвєродонецькому міському відділі пістолету «ТТ», № НОМЕР_2, магазину № НОМЕР_3 та 8 набоїв калібру 7,62 мм, своєчасно факт порушень вимог Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141, не виявили та керівництву органу внутрішніх справ не доповіли.

На виконання вимог пункту 2.1.1 Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141, наказом Сєвєродонецького міського відділу від 05 січня 2012 року № 11 відповідальним за порядок зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, які приєднані до кримінальної справи як речові докази, була призначена ОСОБА_1 Крім цього, наказом Сєвєронецького міського відділу від 17 червня 2013 року № 836 у вказаному органі внутрішніх справ створено постійно діючу комісію по перевірці обліку, зберігання, передачі вогнепальної зброї та боєприпасів, які приєднані до кримінальних справ як речові докази, головою якої призначено ОСОБА_1, членами - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Разом з цим, вказані накази до відома ОСОБА_1 та членів зазначеної комісії під підпис не доведено, відповідні функції та обов'язки до їх посадових інструкцій не вносились. Опитані в ході службового розслідування працівники міліції ОСОБА_1, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 свою обізнаність з вимогами наказів Сєвєродонецького міського відділу від 05 січня 2012 року № 11 та від 17 червня 2013 року № 836, а так само і безпосередню участь у роботі даної комісії категорично заперечили.

06 серпня 2013 року під час проведення розширеної наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України було прийняте рішення упродовж серпня поточного року вивчити проблемні питання, пов'язані зі зберіганням та знищенням речових доказів. Провести додаткові звірки наявності зброї та інших предметів, у тому числі наркотичних засобів, що вилучались як речові докази в кримінальних справах і провадженнях. Інформацію про результати звірок та пропозиції щодо вирішення зазначених питань направити до

Головного штабу до 06 вересня 2013 року для узагальнення та доповіді керівництву Міністерства внутрішніх справ України (протокол від 06 серпня 2013 року № 32). На виконання вимог зазначеної наради Міністерства внутрішніх справ України слідчим управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області було підготовлено доручення від 07 серпня 2013 року № 4/10281 про проведення слідчими підрозділами органів внутрішніх справ області позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів. 19 серпня 2013 року на виконання даного доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області ОСОБА_1 підготовлено відповідь від 19 серпня 2013 року № 54/3-13602, в якій зазначено, що слідчим відділом спільно з працівниками дозвільної системи проведено позапланову інвентаризацію речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів, за результатами якої випадків неприйняття рішення щодо речових доказів, за якими прийняте відповідне судове рішення, не встановлено, що фактично не відповідає дійсності.

На виконання робочих заходів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 23 серпня 2013 року та доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 07 серпня 2013 року № 4/10281 «Про проведення позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів» комісією Сєвєронецького міського відділу на чолі з ОСОБА_1 проведено інвентаризацію речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, які знаходяться на зберіганні в приміщенні для зберігання речових доказів Сєродонецького міського відділу. Вивченням даного акта встановлено, що пунктом 3 визначено наявність на зберіганні пістолету «ТТ», № НОМЕР_2, магазину № НОМЕР_3 та 8 набоїв калібру 7,62 мм, що фактично не відповідає раніше встановленим обставинам даної події. Одночасно ОСОБА_1 вказала, що фактично інвентаризація вогнепальної зброї не проводилась, а акт про її проведення був складений формально, у зв'язку з відсутністю часу на проведення вказаних заходів.

Крім цього, на виконання доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 13 вересня 2013 року № 4/12010 «Про забезпечення належного зберігання зброї і боєприпасів, що приєднані до кримінальних проваджень (кримінальних справ) як речовий доказ», Сєвєродонецьким міським відділом за підписом ОСОБА_1 був направлений лист (вих. № 54/3-15685 від 19 вересня 2013 року), з тексту якого слідує, що уся вогнепальна зброя і боєприпаси, які приєднані до кримінальних справ як речові докази, здана на зберігання до складу озброєння управління матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, що фактично не відповідає дійсності.

За наслідками проведеного службового розслідування за фактом смерті працівника міліції Сєвєродонецького міського відділу прапорщика міліції ОСОБА_5 наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30 вересня 2013 року № 2075 за ігнорування вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків в частині виконання вироків суду щодо знищення долучених до кримінальних проваджень у якості речових доказів вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, систематичне самоусунення від виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141 в частині забезпечення контролю за порядком зберігання та наявністю зброї і боєприпасів, які долучені до кримінальних справ як речові докази, формальне ставлення до проведення на виконання вимог розширеної наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2013 року № 32 та доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 07 серпня 2013 року № 4/10281 позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а також доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 13 вересня 2013 року № 4/12010 щодо забезпечення термінової передачі до складу управління матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України зброї і боєприпасів, що приєднані до кримінальних проваджень, та свідоме надання керівництву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України викривленої та такої, що не відповідає реальному стану справ, інформації про результати виконання у підпорядкованому слідчому підрозділі вищевказаних доручень під час перебування у посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу, що призвело до несвоєчасного встановлення факту викрадення визнаного речовим доказом по кримінальній справі пістолета ТТ, магазину і набоїв до нього та потягло за собою тяжкі наслідки у вигляді скоєння самогубства з використанням вказаної вогнепальної зброї працівником міліції ОСОБА_5, начальника відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України після виходу з лікарняного (том 1, арк. справи 116-128).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 08 листопада 2013 року № 404 о/с підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу, з 08 листопада 2013 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ України у запас збройних сил за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) (том 1, арк. справи 14).

Обставини щодо ігнорування вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, безвідповідального ставлення до виконання службових обов'язків в частині виконання вироків суду щодо знищення долучених до кримінальних проваджень у якості речових доказів вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, систематичного самоусунення від виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141 в частині забезпечення контролю за порядком зберігання та наявністю зброї і боєприпасів, які долучені до кримінальних справ як речові докази, формального ставлення до проведення на виконання вимог розширеної наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2013 року № 32 та доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 07 серпня 2013 року № 4/10281 позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а також доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 13 вересня 2013 року № 4/12010 щодо забезпечення термінової передачі до складу управління матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України зброї і боєприпасів, що приєднані до кримінальних проваджень, та свідоме надання керівництву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України викривленої та такої, що не відповідає реальному стану справ, інформації про результати виконання у підпорядкованому слідчому підрозділі вищевказаних доручень під час перебування у посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджуються матеріалами справи (том 1, арк. справи 96-97, 98-100, 101-102, 131, 132-138, 139, 140, 141-142, 143-146, 163, 167, 182-184, 221-222).

Оскільки пунктом 12.7 Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141 (том 1, арк. справи 105-114), на керівника слідчого підрозділу покладається контроль за порядком зберігання та наявністю зброї й боєприпасів, які долучені до кримінальних справ як речові докази, начальник слідчого відділу ОСОБА_1 на виконання підпункту 2.1.1 зазначеної Інструкції не могла бути призначена відповідальною за прийняття, облік і зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, які приєднані до карних справ як речові докази, у зв'язку з чим наказ Сєвєродонецького міського відділу від 05 січня 2012 року № 11 в цій частині суперечить вимогам вищезазначеної Інструкції та не приймається судом до уваги (том 1, арк. справи 129).

З Інструкцією із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141, ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить лист Сєвєродонецького міського відділу від 17 травня 2008 року № 54/12635, відомість ознайомлення особового складу та протокол оперативної наради від 26 травня 2008 року (том 2, арк. справи 76, 77, 78-79), чим спростовуються твердження позивача про обізнаність із наявністю вказаної Інструкції із матеріалів службового розслідування.

Наказ Сєвєродонецького міського відділу від 14 червня 2013 року № 836 про створення постійно діючої комісії по перевірці обліку, зберіганню, передачі вогнепальної зброї та боєприпасів, які приєднані до кримінальної справи як речовий доказ (том 1, арк. справи 130), суд також не приймає до уваги, оскільки позивач ОСОБА_1, як і інші працівники міліції - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, з зазначеним наказом не ознайомлені та категорично заперечують безпосередню участь у роботі даної комісії, що встановлено проведеним службовим розслідуванням.

Порядок та строки накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, передбачені статтями 14, 16, 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справи України у Луганській області дотримано. Так, службове розслідування призначено 25 вересня 2013 року та закінчено 30 вересня 2013 року. У цей же день Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області винесено наказ за № 2075 про покарання окремих працівників ГУМВС, в якому зазначено про звільнення ОСОБА_1 після виходу з лікарняного. Згідно довідок від 20 вересня 2013 року № 152 та від 30 вересня 2013 року № 59 у період з 20 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року ОСОБА_1 була непрацездатна (том 1, арк. справи 158, 159). У період з 01 жовтня 2013 року по 15 жовтня 2013 року ОСОБА_1 перебувала у черговій відпустці, про що свідчить наказ Сєвєродонецького міського відділу від 03 жовтня 2013 року № 1393 о/с (том 1, арк. справи 157). Наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 за № 404 о/с виданий 08 листопада 2013 року. Тобто, дисциплінарне стягнення накладено на позивача не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, виконано після прибуття ОСОБА_1 до місця проходження служби у зв'язку із закінченням перебування у відпустці не пізніше місяця з дня його накладення, та без перевищення терміну у півроку з дня вчинення проступку.

Оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд знаходить встановленим, що до позивача з урахуванням статей 26, 27 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України щодо характеру проступку, його наслідків, попереднього ставлення до службових обов'язків, за порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків в частині виконання вироків суду щодо знищення долучених до кримінальних проваджень у якості речових доказів вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, систематичне самоусунення від виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2008 року № 141 в частині забезпечення контролю за порядком зберігання та наявністю зброї і боєприпасів, які долучені до кримінальних справ як речові докази, формальне ставлення до проведення на виконання вимог розширеної наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2013 року № 32 та доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 07 серпня 2013 року № 4/10281 позапланової інвентаризації речових доказів у вигляді вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а також доручення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 13 вересня 2013 року № 4/12010 щодо забезпечення термінової передачі до складу управління матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України зброї і боєприпасів, що приєднані до кримінальних проваджень, та свідоме надання керівництву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України викривленої та такої, що не відповідає реальному стану справ, інформації про результати виконання у підпорядкованому слідчому підрозділі вищевказаних доручень під час перебування у посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу, обґрунтовано вжиті за наказами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30 вересня 2013 року № 2075 та від 08 листопада 2013 року № 404 о/с заходи дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування вищезазначених наказів та поновлення на посаді задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що судом не знайдено підстав для поновлення позивача на службі, суд також не вбачає підстав для стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, який згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, може бути стягнутий але не більш як за один рік.

Посилання позивача на порушення відповідачем норм Кодексу законів про працю України визнаються судом безпідставними та необґрунтованими, оскільки при розгляді даного спору пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі. Враховуючи, що в даному випадку спірні правовідносини врегульовано нормами спеціального закону - Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, норми Кодексу законів про працю України застосуванню не підлягають.

Щодо посилань позивача в обґрунтування позовних вимог на відсутність згоди первинної профспілкової організації на її звільнення з органів внутрішніх справ України, суд зазначає, що частиною 2 статті 3 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), органах внутрішніх справ, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», Положенням про проходження служби в органах внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 29 липня 1991 року №114, не передбачено можливості застосування в органах внутрішніх справ положень Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, не передбачено необхідність узгодження питання притягнення працівників органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності з профспілковими органами.

Положення пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» щодо погодження звільнення працівника за ініціативою адміністрації з профспілковими органами стосується питань застосування трудового законодавства і не поширюється на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Доводи позивача про те, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і І-й відповідач міг обрати інші види дисциплінарних стягнень, передбачені статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та не пов'язані зі звільненням, не заслуговують на увагу, оскільки вид дисциплінарного стягнення визначається виключно особою, яка вирішує питання про його накладення з урахуванням наявності дисциплінарного проступку та вини. Крім того, суд вважає, що при вирішенні питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, І-м відповідачем правильно була врахована попередня поведінка позивача, який на момент звільнення мав діюче дисциплінарне стягнення - догану, оголошену наказом від 10 липня 2013 року за № 1348 (том 1, арк. справи 220).

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 лютого 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання незаконними та скасування наказів від 30 вересня 2013 року № 2075 та від 08 листопада 2013 року № 404 о/с, поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 лютого 2014 року.

Суддя Т.І. Чернявська