Постанова № 37328928, 24.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа№ 910/13240/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - Шилков В.О. (довір. №УПК-13/05-008 від 01.02.14р.);

Від відповідача - Матківський Т.О. ( довір. б/н від 18.02.2014р.);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013р.

у справі № 910/13240/13 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український пожежний концерн «Укрпожсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»

про стягнення 602 052,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.13р. у справі №910/13240/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на користь Приватного акціонерного товариства «Український пожежний концерн «Укрпожсервіс» заборгованість у розмірі 330 000 грн., збитки від інфляції у розмірі 203 220 грн. 86 коп., три відсотки річних у розмірі 68 831 грн. 52 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 12 041 грн. 06 коп.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на виконання умов усної домовленості позивач поставив відповідачу автоцистерну пожежну, виконавши належним чином взяті на себе зобов'язання, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв'язку з чим має перед позивачем заборгованість.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що позивач не надав документів, які б свідчили про те, що він є власником автоцистерни пожежної АЦ-40/4 (43253) модель 247.01 на автомобільному шасі КАМАЗ 43253, шасі №ХТС43253R72316843. Суд першої інстанції, як зазначає скаржник, дійшов помилкового висновку про те, що автомобільне шасі підлягає державній реєстрації і на нього повинно бути отримане свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу.

Скаржник зазначає й про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема про те, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням його представника судом не було задоволено, і як наслідок відповідачем не подано додаткового письмового доказу, листа позивача №11/09-186(1) від 30.09.2011р., який засвідчує домовленість сторін про продовження термінів оплати з метою відстрочити списання у податковому бухгалтерському обліку кредитної заборгованості ПАТ «Укрпожсервіс» на доходи підприємства.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар, а саме автоцистерну пожежну АЦ-40/4 (43253) модель 247.01 вартістю 890 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000007 від 30.09.2008р., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печаткою позивача.

Також позивачем додано до матеріалів справи довіреність ЯПЛ № 238816 від 29.09.2008р. на отримання товарних цінностей, яка видана відповідачем своєму працівнику на отримання товару від позивача.

Відповідно до п.2. Наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.( відповідно до п. 4 Інструкції).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач, на виконання усної домовленості, поставив, а відповідач прийняв товар - автоцистерну пожежну АЦ-40/4 (43253) модель 247.01 вартістю 890 000,00 грн. однак за поставлений позивачем товар розрахувався частково, сплативши останньому грошові кошти у розмірі - 560 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача, копії яких належним чином засвідчені та містяться в матеріалах справи.

Позивач листом звернувся до відповідача (06.06.2013р.) з претензією щодо проведення розрахунку за поставлений товар, що підтверджується описом вкладення, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком № 9914.

Претензія позивача залишена відповідачем без належної відповіді та задоволення, отже грошові кошти позивачу не перерахував.

Не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що позивач не надав документів, які б свідчили про те, що він є власником автоцистерни пожежної АЦ-40/4 (43253) модель 247.01 на автомобільному шасі КАМАЗ 43253, шасі №ХТС43253R72316843, автоцистерна пожежна АЦ-40/4 (43253) модель 247.01 на базі автомобільного шасі КАМАЗ 43253 вартістю 890 000,00 грн., складається із автомобільного шасі КАМАЗ 43253, шасі № ХТС 43253R72316843, двигун 72442974, що було власністю відповідача та підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 21.09.2013р., довідкою про залишок товарів на складах станом на 30.09.2008р., та надбудови - автоцистерни пожежної АЦ-40/4 (43253) модель 247.01, за яку відповідач сплатив позивачу кошти у розмірі 560 000,00 грн., а тому кошти, як зазначає відповідач, які просить стягнути позивач у розмірі 330 000,00 грн., є вартістю належного на той час на праві приватної власності відповідачу шасі КАМАЗ 43253.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (Далі - Порядок), державна реєстрацiя (перереєстрацiя) транспортних засобiв проводиться на пiдставi заяв власникiв, поданих особисто, i документiв, що посвiдчують їх особу, пiдтверджують правомiрнiсть придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далi - правомiрнiсть придбання) транспортних засобiв, вiдповiднiсть конструкцiї транспортних засобiв установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, якi є пiдставою для внесення змiн до реєстрацiйних документiв. Документами, що пiдтверджують правомiрнiсть придбання транспортних засобiв, їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери, є засвiдченi пiдписом вiдповiдної посадової особи, що скрiплений печаткою: довiдка-рахунок за формою згiдно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, дiяльнiсть якого пов'язана з реалiзацiєю транспортних засобiв та їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери; договори та угоди, укладенi на товарних бiржах на зареєстрованих у Департаментi Державтоiнспекцiї бланках, iншi засвiдченi в установленому порядку документи, що встановлюють право власностi на транспортнi засоби; копiя рiшення суду, засвiдчена в установленому порядку, iз зазначенням юридичних чи фiзичних осiб, якi визнаються власниками транспортних засобiв, марки, моделi, року випуску таких засобiв, а також iдентифiкацiйних номерiв їх складових частин; довiдка органу соцiального захисту населення або управлiння виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань, що видiлили автомобiль або мотоколяску; акт приймання-передачi транспортних засобiв за формою згiдно з додатком 6, виданий пiдприємством-виробником або пiдприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засiб спецiальний пристрiй згiдно iз свiдоцтвом про погодження конструкцiї транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, iз зазначенням iдентифiкацiйних номерiв такого транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларацiя на бланку єдиного адмiнiстративного документа на паперовому носiї або електронна митна декларацiя, або видане митним органом посвiдчення про реєстрацiю в пiдроздiлах Державтоiнспекцiї транспортних засобiв чи їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери; договiр фiнансового лiзингу.

У разi митного оформлення транспортних засобiв, їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери, якi ввозяться на митну територiю України, за електронною митною декларацiєю така декларацiя, засвiдчена електронним цифровим пiдписом вiдповiдальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобiв iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем органам МВС.

Для державної реєстрацiї транспортних засобiв, що перебували в експлуатацiї i знятi з облiку в пiдроздiлах Державтоiнспекцiї, крiм зазначених у цьому пунктi документiв, що пiдтверджують правомiрнiсть їх придбання, подається свiдоцтво про реєстрацiю транспортного засобу (технiчний паспорт) та копiя реєстрацiйної картки, що додається до свiдоцтва про реєстрацiю транспортного засобу на пластиковiй основi, з вiдмiткою пiдроздiлу Державтоiнспекцiї про зняття транспортного засобу з облiку. Переобладнання (крiм переобладнання для роботи на газових паливах), вiдчуження, передача права користування i (або) розпорядження придбаних транспортних засобiв, не зареєстрованих у пiдроздiлах Державтоінспекції, не допускається.

Отже, відповідачем, з урахуванням зазначених законодавчих норм не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права власності на автомобільне шасі КАМАЗ 43253, шасі № ХТС 43253R72316843, а саме, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який посвідчує перехід права власності на шасі, докази які підтверджують покупку та поставку даного шасі, а також доказів, що відповідач передав автомобільне шасі КАМАЗ 43253, шасі № ХТС 43253R72316843 на переобладнання позивачу.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом, то з урахуванням ст. 257 ЦК України (загальний строк позовної давності) та ст. 264 ЦК України, відповідно до якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, після переривання перебіг позовної давності починається заново, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується та встановлених судом обставин, а саме виписки банку від 12.10.2010р., яка вказує про те, що відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 340 000,00 грн., тобто дії відповідача свідчать про визнання відповідачем боргу, а тому, строк давності в три роки перервався і почав відраховуватись з 13.10.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведені обставини, заборгованість відповідача за отриманий товар складає - 330 000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про порушення судом норм процесуального права, які полягають в тому, що судом відмолено в клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника та як наслідок не подання відповідачем додаткового доказу, листа позивача №11/09-186(1) від 30.09.2011р. ( додано до апеляційної скарги ), який, як зазначає скаржник, засвідчує домовленість сторін про продовження термінів оплати з метою відстрочити списання у податковому бухгалтерському обліку кредитної заборгованості ПАТ «Укрпожсервіс» на доходи підприємства.

Судова колегія приймає до уваги лист позивача, адресований відповідачу, в якому зазначається про те, що ЗАТ «Український пожежний концерн «Укрпожсервіс» згоден продовжити термін оплати за поставлений товар згідно з рахунком фактурою №УПК/2-11 від 29.09.08р. на один рік до 29.09.2012р. Отже, вказаний лист засвідчує домовленість сторін про продовження терміну оплати до 29.09.2012р., враховуючи, до того ж, що зазначений лист адресовано як відповідь на пропозицію відповідача (що вбачається з самого тексту листа).

З урахуванням наведеного, судова колегія змінює рішення суду в частині нарахування інфляційних витрат та річних, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 660,00 грн. збитків від інфляції за період з 01.10.2012р.- 01.06.2013р. та три відсотки річних у розмірі 7431,78 коп. за період 01.10.2012р.- 01.07.2013р.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати позивача за подачу позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського міста Києва підлягає зміні.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» задоволенню не підлягає, витрати за її подачу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013р. у справі №910/13240/13 змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013р.у справі №910/13240/13 викласти у наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камаз" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 31570627) на користь Приватного акціонерного товариства "Український пожежний концерн "Укрпожсервіс" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 13, оф. 17, код ЄДРПОУ 14300088), заборгованість у розмірі - 330 000 (триста тридцять тисяч) грн., збитки від інфляції у розмірі - 660,00 (шістсот шістдесят ) грн. 00 коп., три відсотки річних у розмірі - 7431 (сім тисяч чотириста тридцять одна) грн. 78 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 6742 (шість тисяч сімсот сорок дві) грн.

В решті позовних вимог відмовити».

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13240/13.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай