Ухвала суду № 37327543, 24.02.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" лютого 2014 р. Справа № 903/783/13 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Державного комунального підприємства "Луцьктепло", м.Луцьк

про стягнення 12 965 964, 27 грн. заборгованості

з участю представників сторін:

від заявника: Петрук І.В. - юрисконсульт, дов. № 79/08 від 10.01.2014 р.;

від позивача: не прибув;

від ДВС: Барановська С.Т. - провідний спеціаліст відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, дов. № 4.4-03/4.4/1784 від 26.12.2013 р.

Суть спору:

Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звертаючись в суд з скаргою, просить визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. щодо несвоєчасного надсилання на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2013 р. неправомірною.

В обґрунтування підстав для задоволення скарги зазначає, що державним виконавцем в порушення вимог ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2013 р. була направлена на адресу боржника не на наступний робочий день, а лише 13.01.2014 р., що спричинило порушення прав останнього на своєчасне отримання інформації про відкриття виконавчого провадження щодо нього, позбавило боржника можливості виконати рішення суду у встановлений Законом строк та може мати наслідком притягнення посадових осіб ДКП «Луцьктепло» до відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання рішення суду, а також стягнення з підприємства грошових коштів в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, як виконавчого збору.

Ухвалою суду від 29.01.2014 р. призначено скаргу до розгляду. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України зобов'язано подати письмові пояснення щодо поданої скарги та докази в обґрунтування заперечень.

Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, викладених в ній.

Представник стягувача в судове засідання не прибув.

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у відзиву № 03-8/940 від 21.02.2014 р. проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на наступне.

30.12.2013 р. на адресу ВПВР ДВС України надійшла заява ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про прийняття наказу № 903/783/13-1, виданого 27.11.2013 р. господарським судом Волинської області.

Керуючись ст.ст.17, 19, 21, 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Мазур Г.І. 31.12.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41391633 по виконанню зазначеного наказу суду та надано строк для самостійного виконання рішення до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до доручення ДВС України від 24.12.2013 р. № 7-19/7/1488 з 01 по 07 січня 2014 р. офіційно були вихідні дні.

Згідно супровідного листа копію постанови про відкриття виконавчого провадження 13.01.2014 р. надіслано сторонам виконавчого провадження для відому, виконання та можливого оскарження.

Пунктом 3 постанови попереджено, що у разі невиконання рішення в наданий для самостійного виконання строк, воно буде виконане в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат.

16.01.2014 р. з метою встановлення майнового стану боржника державним виконавцем направлено вимогу № 257/5-10 про надання інформації про виконання (невиконання) рішення суду, про будь-які оплати боржником з часу відкриття виконавчого провадження на користь стягувача та про залишок боргу по даному документу на даний час.

Передбаченим п.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» правом на подання заяви про відкладення виконавчих дій у разі несвоєчасного одержання документів виконавчого провадження сторони не скористались.

За таких обставин, вважає про відсутність законних підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2013 р.

На виконання вимог ухвали суду до матеріалів справи долучено копії матеріалів виконавчого провадження № 460/10.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника заявника та Державної виконавчої служби, дослідивши докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

При цьому виходив з наступного.

Статтею 1212 ГПК України визначено порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду.

Процедуру оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби встановлено також у ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Як визначено п.4 ст.82 даного Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

ЗУ "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) і ця сукупність вимагає як від державного виконавця, так і від кредитора, боржника сумісних своєчасних погоджених дій щодо обов'язкового виконання рішення в силу ст.124 Конституції України.

Права та обов'язки державного виконавця визначено ст.11 даного Закону. Згідно п.1 ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.08.2013 року у справі № 903/783/13 позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Вирішено стягнути з ДКП "Луцьктепло" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 12212444,54 грн., в т.ч. 11 921 500, 00 грн. заборгованості, 83 724, 41 грн. пені, 167 450, 00 грн. - 3% річних, 39 770, 13 грн. інфляційних нарахувань та 68 820, 00 грн. витрат по судовому збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. рішення господарського суду Волинської області від 21.08.2013р. у справі № 903/783/13 залишено без змін.

27.11.2013 р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 21.08.2013р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. у справі № 903/783/13 господарським судом Волинської області видано наказ № 903/783/13-1.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

31.12.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Мазур Г.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41391633 по виконанню наказу господарського суду Волинської області № 903/783/13-1 виданому 27.11.2013 р.

Пунктом 2 постанови боржнику надано строк для самостійного виконання рішення до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2013 р. направлена на адресу сторін 13.01.2014 р., що підтверджується супровідним листом № 13-0-34-6433/5-460/10.

Згідно зі статтею 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

16.01.2014 р. державним виконавцем направлено вимогу № 257/5-10 про надання інформації про виконання (невиконання) рішення суду, про будь-які оплати боржником з часу відкриття виконавчого провадження на користь стягувача та про залишок боргу по даному документу на даний час.

Статтею 89 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції №512/5 від 02.04.2012р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. №489/20802 (п.п. 8.1, 8.2) визначено, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утримуватися від їх вчинення, здійснюється за умов, визначених статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження". У разі невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк, на боржника накладається штраф відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

У матеріалах виконавчого провадження № 460/10 відсутні докази звернення боржника з заявою про відкладення провадження виконавчих дій.

Разом з тим, 20.01.2014 р. Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України зареєстровано заяву ДКП «Луцьктепло» № 146/08 від 16.01.2014 р. про зупинення виконавчого провадження № 41391633 у зв'язку з відстрочкою виконання рішення до 01.07.2014 р. відповідно до ухвали господарського суду Волинської області від 08.01 2013 р.

Згідно п.13 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Постановою державного виконавця від 05.02.2014 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 903/783/13-1 виданого 27.11.2013 р. до 01.07.2014 р.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Зважаючи на те, що при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Волинської області № 903/783/13-1 виданому 27.11.2013 р. державний виконавець діяв на підставі та у відповідності зі ст.ст. 11, 25, ч.1 ст.35, п.13 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд не знаходить підстав для задоволення скарги ДКП «Луцьктепло» та визнання бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. щодо несвоєчасного надсилання на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2013 р. неправомірною.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 11, 25, ч.1 ст.35, п.13 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 ГПК України, господарський суд, -

у х в а л и в:

1. Скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відхилити.

Суддя В.А. Пахолюк