Ухвала суду № 37326537, 20.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4020/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представника позивача - Приходько О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТА» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТА» (надалі - позивач, ТОВ «НІК-НАФТА») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач, ОДПІ) від 27 серпня 2013 року №0000352200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 525 694 грн. 50 коп., з яких за основним платежем на суму 350 463 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 175 231 грн. 50 коп.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що не допускав порушень, а тому вважає податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 27 серпня 2013 року №0000352200.

В апеляційній скарзі ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Інші учасники процесу до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи, сповіщалися належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Справа розглянута у відповідності до положень ч.4 ст. 196 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НІК-НАФТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27 серпня 2012 року по 31 травня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 27 серпня 2012 року по 31 травня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 30 липня 2013 року №418/22-38350413, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2013 року №0000352200 на загальну суму 525 694 грн. 50 коп., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 350 463 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 175 231 грн. 50 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що товариством зі своєї сторони, було виконано податкові зобов'язання в повному обсязі.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, в ході перевірки відповідачем встановлено, що податковий кредит було сформовано ТОВ «НІК-НАФТА» за рахунок здійснення операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів протягом 2013 року у ТОВ «Авін» відповідно до умов договору на поставку від 04 січня 2013 року №1/01-04.

Фактично, між позивачем та ТОВ «Авін» склалися договірні відносини, внаслідок яких, позивачем було придбано товари та на його користь були виписані податкові накладні та складені інші необхідні документи.

Так, п. 14.1.181 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...».

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно норм пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Так в акті перевірки одним з порушень зазначено заниження позивачем суми ПДВ за січень 2013 року у зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту підприємств позивач відніс податкові накладні, виписані ТОВ «Авін», які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, актом перевірки встановлено завищення податкового кредиту за березень 2013 року на підставі п.201.10 ст.201 ПК України.

Абзацом 2 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Однак абз. 11 п.201.10 ст.201 ПК України визначено право покупця, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі п.201.10 ст.201 ПК України, подано податкові декларації за перевіряємий період разом зі скаргами та додатками в електронній формі.

При цьому, відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246 реєстрацією - є внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування шляхом подання протягом, операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом позивача, але не з його вини, в результаті чого, визначене позивачу відповідачем порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, є безпідставним.

Також відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності та накладення на нього штрафних санкцій.

Враховуючи фактичні обставини справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач виконав усі вимоги чинного законодавства та скористався правом, наданим йому абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України, включив всі незареєстровані податкові накладні, отримані від контрагента - ТОВ «Авін» до складу податкового кредиту, відобразивши це у додатку №8 до декларації з ПДВ та надіслав до відповідача копії всіх первинних та розрахункових документів, що підтверджують факт отримання таких товарів.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТА» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 25.02.2014 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова