Вирок № 37324977, 25.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/2920/13-к Головуючий у І інстанції Лобода Н. В. Провадження № 11-кп/795/37/2014 Категорія - ч. 4 ст. 368 КК України Доповідач Лазоренко М. І.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіЛазоренка М. І. суддів Акуленко С.О., Оседача М.М.

при секретарі Зубашевській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260020000209 від 26.07.2013 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Харків, освіта вища, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України,

за участю прокурора Максиміхіна Ю.В.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_2

Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено покарання за ч. 1 ст.366 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки; за ч. 4 ст. 368 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; відповідно до ст.76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та періодично з'являтися для реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 72, 77 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - заставу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1981 грн. процесуальних витрат.

Вирішено питання про повернення заставодавцю ОСОБА_4 застави за ОСОБА_2 в розмірі 23000 грн.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_2 - будинок АДРЕСА_1 - скасовано.

Питання про речові докази вирішено в порядку статті 100 КПК України.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, працюючи провідним спеціалістом відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, будучи державним службовцем 12 рангу 6 категорії та особою, яка займає відповідальне становище, маючи відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 року №217, п.3.5 Положення про управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області та п.2.8 Посадової інструкції провідного спеціаліста відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, затвердженої 06.02.2012 року в.о. начальника Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, повноваження на видачу посвідчень тракториста-машиніста особам, які склали теоретичний і практичний іспит екзаменаційній комісії в державній інспекції сільського господарства району, 30.07.2013 року о 16-00 год. у своєму службовому кабінеті в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої в м. Бахмач Чернігівської області, по вул. Петровського, 33, передав ОСОБА_5 завідомо неправдиве посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 на ім'я останнього, яке особисто виписав, за що одержав від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 500 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 30.07.2013 року, становило 3996,5 грн.

Окрім того, з метою створення видимості законності видачі посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_5, 29.07.2013 року, ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої в м. Бахмач Чернігівської області, по вул. Петровського, 33 за допомогою службового комп'ютера відсканував посвідчення про закінчення кваліфікаційних курсів №12 від 06.04.1985 року ОСОБА_6 за допомогою програми сканування видалив із відсканованого посвідчення прізвище ОСОБА_6, роздрукував дане посвідчення та власноручно вписав у нього прізвище ОСОБА_5 Після цього, зробивши ксерокопію підробленого ним посвідчення про закінчення курсів підготовки трактористів на ім'я ОСОБА_5, долучив її до доданих ОСОБА_5 документів. Достовірно знаючи, що, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 року № 217, підстави для видачі ОСОБА_5 посвідчення тракториста-машиніста відсутні, оскільки останній не пройшов професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм та іспит екзаменаційній комісії не складав, ОСОБА_2 30.07.2013 року, у своєму службовому кабінеті, який знаходиться за вище наведеною адресою, особисто склав, підписав, скріпив печаткою Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області та видав ОСОБА_5 завідомо неправдиве посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 30.07.2013 року на ім'я ОСОБА_5, що дає право на керування тракторами з потужністю двигуна до 73,5 кВт (категорія А1).

В апеляційній скарзі прокурор, не заперечуючи проти правильного встановлення фактичних обставин по справі та кваліфікації дій ОСОБА_2, просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання та постановити новий з призначенням обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст.366 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки; за ч. 4 ст. 368 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки. Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України. На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_2 12 рангу 6 категорії державного службовця.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Зазначає, що вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого, є корупційним злочином, а його дії підірвали авторитет органів влади та довіру громадян.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який погодився з апеляційною скаргою прокурора, захисника, який просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін, прокурора, який просив подану ним апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2, працюючи провідним спеціалістом відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, будучи державним службовцем 12 рангу 6 категорії та особою, яка займає відповідальне становище, маючи відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 року №217, п.3.5 Положення про управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області та п.2.8 Посадової інструкції провідного спеціаліста відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, затвердженої 06.02.2012 року в.о. начальника Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, повноваження на видачу посвідчень тракториста-машиніста особам, які склали теоретичний і практичний іспит екзаменаційній комісії в державній інспекції сільського господарства району, 30.07.2013 року о 16-00 год. у своєму службовому кабінеті в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої в м. Бахмач Чернігівської області, по вул. Петровського, 33, передав ОСОБА_5 завідомо неправдиве посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 на ім'я останнього, яке особисто виписав, за що одержав від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 500 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 30.07.2013 року, становило 3996,5 грн.

Окрім того, з метою створення видимості законності видачі посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_5, 29.07.2013 року, ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої в м. Бахмач Чернігівської області, по вул. Петровського, 33 за допомогою службового комп'ютера відсканував посвідчення про закінчення кваліфікаційних курсів №12 від 06.04.1985 року ОСОБА_6 за допомогою програми сканування видалив із відсканованого посвідчення прізвище ОСОБА_6, роздрукував дане посвідчення та власноручно вписав у нього прізвище ОСОБА_5 Після цього, зробивши ксерокопію підробленого ним посвідчення про закінчення курсів підготовки трактористів на ім'я ОСОБА_5, долучив її до доданих ОСОБА_5 документів. Достовірно знаючи, що, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 року № 217, підстави для видачі ОСОБА_5 посвідчення тракториста-машиніста відсутні, оскільки останній не пройшов професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм та іспит екзаменаційній комісії не складав, ОСОБА_2 30.07.2013 року у своєму службовому кабінеті, який знаходиться за вище наведеною адресою, особисто склав, підписав, скріпив печаткою Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області та видав ОСОБА_5 завідомо неправдиве посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 30.07.2013 року на ім'я ОСОБА_5, що дає право на керування тракторами з потужністю двигуна до 73,5 кВт (категорія А1).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та підтвердив фактичні обставини кримінального провадження, викладені в обвинувальному акті та у вироку суду. Зазначив, що в скоєному щиро кається.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, які учасниками судового провадження не оскаржуються, тому в цій частині вирок не перевіряється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65-67 КК України, обгрунтовано визначив основне покарання ближче до мінімальної межі санкції закону, із застосуванням ст. 75 КК України, з чим і погоджується колегія суддів.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про безпідставне незастосування до ОСОБА_2 вимог ст. 54 КК України.

Відповідно до ст. 54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких злочинів. Цей злочин ОСОБА_2 вчинив при виконанні своїх службових обов'язків, будучи державним службовцем 12 рангу 6 категорії та особою, яка займає відповідальне становище, за таких обставин, колегія суддів, вважає за необхідне застосувати щодо нього додаткове покарання у виді позбавлення 12 рангу державного службовця.

Крім того, при призначенні додаткових покарань за сукупністю злочинів судом помилково застосований принцип поглинення покарань при призначенні останніх одного і того ж виду та розміру.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України, при сукупності злочинів, суд, призначаючи покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо визначає остаточно покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За змістом ст. 70 КК України однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей кримінального кодексу.

Проте, як видно із оскаржуваного вироку, суд першої інстанції за кожний інкримінований ОСОБА_2 злочин призначав додаткове покарання одного виду і розміру та при цьому допустив принцип поглинення.

За таких обставин, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, вирок суду у частині призначеного ОСОБА_2 покарання - скасуванню через неправильне застосування кримінального закону при призначенні додаткового покарання з постановленням нового вироку.

Керуючись ст.ст. 374, 404, 407, 413, 418, 420 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання - скасувати.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366, ч. 4 ст. 368 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 366 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 1 рік;

за ч. 4 ст. 368 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки, з позбавленням 12 рангу державного службовця, на підставі ст. 54 КК України.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави строком на 2 роки.

На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_2 12 рангу державного службовця.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації до органу кримінально-виконавчої інспекції.

В решті вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

Лазоренко М.І. Акуленко С.О. Оседача М.М.