Постанова № 37324608, 11.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2014 року № 826/20800/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Еко Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Еко Сервіс» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2013 року № 0007912208 та № 0007902208.

Позовні вимоги обґрунтовані правомірністю віднесення підприємством сум з податку на додану вартість та податку на прибуток, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід».

Ухвалою суду від 02.01.2014р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 27.01.2014р. представник відповідача не прибув, у зв'язку з чим судовий розгляд справи було продовжено в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Станом на 07.02.2014р. письмових заперечень, пояснень чи будь-яких клопотань від відповідача не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Еко Сервіс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід» за період з 01.01.2012р. по 30.06.2013р., за результатами якої складено акт від 09.12.2013р. № 430/1-22-08-38376019.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.1, 198.3, статті 198, підпункту 201.1 пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 34 650 грн. 00 коп. та податку на додану вартість у розмірі 43 533 грн. 00 коп.

Підставою для такого висновку стали матеріали актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід» від 20.06.2013р. № 133/22-40/38319715 та від 16.01.2013р. № 125/2240/37853780, складених ДПІ у Шевченківському районі, відповідно до яких контрагенти ТОВ «Регіонметал-Захід» є фіктивними підприємствами, а ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» не має необхідних умов для ведення господарської діяльності та не знаходиться за юридичною адресою.

Наведені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що всі правочини, укладені ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід» не носять товарного характеру, а діяльність підприємств спрямована на набуття податкової вигоди третіми особами.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 17.12.2013 року № 0007912208, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 43 330 грн. 00 коп., з яких 34 650 грн. 00 коп. за основним платежем та 8 663 грн. 00 коп. штрафних санкцій;

- від 17.12.2013 року № 0007902208, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 460 грн. 00 коп., з яких 43 533 грн. 00 коп. за основним платежем та 10 883 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Агро Еко Сервіс» та ТОВ «Регіонметал-Захід» укладено договір від 02.11.2012р. № 01/02-11, відповідно до умов якого на користь позивача за плату були виконані роботи з сервісного обслуговування агрегату CASE 5310.

За результатами виконаних робіт (наданих послуг) між сторонами договору підписані акти наданих послуг та складені податкові накладні.

Також, між ТОВ «Агро Еко Сервіс» та ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» укладено договір від 01.04.2013р. № 01/02-11, відповідно до умов якого на користь позивача за плату були виконані роботи з сервісного обслуговування агрегату CASE 5310.

За результатами виконаних робіт (наданих послуг) між сторонами договору підписані акти наданих послуг та складені податкові накладні.

Як пояснив позивач, після припинення співпраці з ТОВ «Регіонметал-Захід» та необхідністю періодичного сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки - агрегату CASE 5310 з метою підтримання його в натужному стані, відбулись пошуки нової сервісної компанії, в результаті чого виникли правовідносини з ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд».

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій Товариства з контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід», представником позивача, окрім вищевказаних документів, було надано копії договорів оренди сільськогосподарської техніки, яку обслуговували, фотокопії агрегату, свідоцтва платника ПДВ сервісних підприємств, ліцензії, а також пояснення, в тому числі і нотаріально завірені, директорів ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід», які підтвердили реальність діяльності з Товариством, пояснили суть правовідносин (види проведених робіт, кількість виїздів на об'єкт тощо).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договори, податкові накладні, акти наданих послуг, які містять відомості про господарські операції позивача з ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «Регіонметал-Захід» та оформлені належним чином.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи (послуги) контрагентам на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентами, які знаходилися в Єдиному державному реєстрі, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що міститься в згаданих актах про неможливість проведення зустрічних звірок, щодо відсутності ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» за юридичною адресою, а також умов для здійснення діяльності, фіктивності контрагентів ТОВ «Регіонметал-Захід». На думку суду, джерело такої інформації, а також сама інформація не дають підстави стверджувати про фіктивність контрагентів позивача; вказані податковим органом обставини самі по собі не є достатніми для можливості стверджувати про безтоварність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки позивача, ТОВ «Регіонметал-Захід» має стан « 0» - є основним платником.

Крім того, відповідно до пояснень директора ТОВ «Регіонметал-Захід», у підприємства відсутня заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків та зборів.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Регіонметал-Захід» та ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» в перевіряємий період.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірних рішень.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків, викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановивши, що висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення від 02 вересня 2013 року № 0001042203 та № 0001032203 є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.12.2013 року № 0007912208 та № 0007902208.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.