Постанова № 37324484, 10.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 р. Справа № П/805/103/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Феодосійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Вугільна компанія Куйбишевська» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 7 256,15 грн., з рахунків платника у банках, обслуговуючих такого платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Феодосійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія Куйбишевська» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 7 256,15 грн., з рахунків платника у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб в сумі 7 256,15 грн., яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми самостійно узгоджених податкових зобов’язань. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з банківських рахунків відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

Представник позивача в судове засідання з’явився. Через канцелярію суду, факсимільним зв’язком, надіслав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.(а.с.14).

Представник відповідача в судове засідання з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Враховуючи клопотання представників сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач – Державне підприємство «Вугільна компанія «Куйбишевська» зареєстроване як юридична особа та включено до ЄДРПОУ за кодом 33966997, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.(а.с.5) Відповідач знаходиться на податковому обліку у Феодосійській ОДПІ.

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, у відповідача на праві постійного користування знаходиться земельна ділянка площею 3,24 га, що підтверджується копією державного акта на право постійного користування землею № 004594 (а.с.7)

20.02.2013 відповідачем подано до Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно з якою відповідачем задекларовані податкові зобов’язання з земельного податку за рік із щомісячним платежем 7256,15 гривень.(а.с.8-9)

Станом на 01.11.2013 року за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за землю, на підставі поданої декларації, за вересень 2013 у розмірі 7256,15 грн.(а.с.10)

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо земельного податку суд враховує наступні спеціальні норми Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом та підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку, відповідач має заборгованість з земельного податку за вересень 2013 року у розмірі 7256,15 гривень.(а.с.9)

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення заборгованості податковою інспекцією виставлена відповідачу перша податкова вимога від 12.08.2011 року № 41 на суму 1105,22 грн., яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням (а.с.11)

Податкова вимога не відкликалась. Отже, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв’язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Феодосійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Вугільна компанія Куйбишевська» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 7 256,15 грн., з рахунків платника у банках, обслуговуючих такого платника податків – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія Куйбишевська», код ЄДРПОУ 33966997, заборгованість з земельного податку у розмірі 7 256 (сім тисяч двісті п’ятдесят шість ) грн. 15 грн., з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 10 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.