Ухвала суду № 37321754, 13.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 9104/21662/11

Колегія Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселе-Агро» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

10 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Веселе-Агро» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2010 року № 0000372302/0 та стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веселе-Агро» відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 31624 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15 грудня 2010 року №0000372302/0 по зменшенню товариству з обмеженою відповідальністю «Веселе-Агро» суми відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31624 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржила Луцька об'єднана державна податкова інспекція. Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, а саме те, що відповіді на запит Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №8250/7/23-309 від 12 жовтня 2010 року по постачальнику 2 ланки - товаристві з обмеженої відповідальності «Ароніс ЛТД», по якому сформоване бюджетне відшкодування за вересень 2009 року в сумі 31624 грн - відсутні. Таким чином не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Веселе-Агро» на суму 31624 грн.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Веселе-Агро» 29 березня 2007 року зареєстроване Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва серії А00 № 398888(а.с.29), діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом Загальних Зборів учасників № 14 від 23 листопада 2007 року, зареєстрованого державним реєстратором Луцької РДА 28 грудня 2007 року за №11871050002000657.

Згідно з довідкою Луцької ОДПІ від 29 березня 2007 року №254 ТОВ «Веселе-Агро» перебуває на податковому обліку з 29 березня 2007 року, з 05 квітня 2007 року є платником ПДВ, з 01 грудня 201 року зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва №100309505(а.с.32).

ТОВ «Веселе-Агро» подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009 року разом із розрахунком коригування сум ПДВ, розрахунком суми бюджетного відшкодування, довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів , що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 140035 грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпункт 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пп. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У відповідності пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Як вбачається із матеріалів справи, 16 грудня 2009 року ДПА у Волинській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Веселе-Агро» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларується в серпні 2009 року.

За результатами перевірки складено довідку № 467/70/34973979 від 16 грудня 2009 року, відповідно до висновків якої заявлену ТОВ «Веселе-Агро» суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 140053 грн буде підтверджено після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Тому, Луцькою ОДПІ направлено запит до ДПІ у Печерському районі м.Києва про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Торговий дім «Насіння» як первинного постачальника.

Із матеріалів справи вбачається, що перевіркою ТОВ «Торговий дім «Насіння» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Веселе-Агро» щодо відображення в податковому обліку результатів господарських відносин.

Однак, перевіркою встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Насіння» є посередником при поставці товару для ТОВ «Веселе-Агро», а його безпосереднім постачальником є ТОВ «Ароніс ЛТД».

Відповідно, Луцькою ОДПІ направлено запит ДПІ у Печерському районі м.Києва №8250/7/23-309 про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Ароніс ЛТД».

Як вбачається із матеріалів справи, відповіді на зазначений запит не надходило, тому Луцькою ОДПІ винесено акт від 10 грудня 2010 року № 9310/23-3/34973979 про порушення п.1.8 ст.1, абзацу «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000372302/0 від 15 грудня 2010 року, згідно із яким встановлено завищення ТОВ «Веселе-Агро» бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року на суму 31624 грн(а.с.45).

Однак, як вбачається із вищезазначеного, позивачем виконано всі вимоги п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкової декларації з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування в установлені строки.

Відповідно до вищезазначеного Закону право власника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Згідно п.1.3 ст.1 цього Закону платник податку - особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до вищезазначеного Закону.

Отже, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, Луцькою ОДПІ, як суб'єктом владних повноважень не надано суду достатніх і безумовних доказів правомірності прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вищезазначена обставина, а саме неотримання результатів зустрічної перевірки постачальника 2 ланки ТОВ «Ароніс ЛТД» не є обставиною для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, а саме довідкою від 13 січня 2011 року № 50/23-11/22908651 про результати перевірки ТОВ «Ароніс ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Торговий дім «Насіння» за квітень 2009 року, згідно з висновками якої порушень в податковому обліку не встановлено.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи.

Висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по справі № 2а-69/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя Д.М. Старунський