Ухвала суду № 37321425, 24.02.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.02.2014 Справа № 908/2150/13

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “МИР” про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

у справі № 908/2150/13

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МИР” (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе/Маршала Судця, 24/2, ідентифікаційний код 32064211)

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 509 176, 08 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “МИР” звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою від 19.02.2014р. № 5 про перегляд рішення суду від 04.09.2013р. по справі № 908/2150/13 про стягнення з ТОВ “МИР” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ЗМЕМ 485 156, 80 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 3 303, 22 грн. вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 20 677, 55 грн. - 3 % річних та 10 182, 75 грн. витрат зі сплати судового збору за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 20.02.2014р. автоматизованою системою документообігу суду заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як зазначено у ч.1 ст. 113 ГПК, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Згідно ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 113 ГПК України, заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів.

Заявником при зверненні до суду з заявою від 19.02.2014р. № 5 доданий опис вкладення у цінний лист, зі змісту якого вбачається, що на адресу позивача заявником було відправлено лише копію заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (без додатків).

Так, в графі “Найменування предметів” в описі вкладення у цінний лист, який направлений на адресу ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ЗМЕМ, зазначено:

“1. Заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі № 908/2150/13; кількість предметів - 1 (на 2 аркушах); оголошена цінність - 1 грн.

Загальний підсумок предметів і оголошеної цінності: всього 1 (один) документ оголошеною цінністю (одна) гривня 00 коп. на 2 аркушах”.

В той же час, до заяви від 19.02.2014р. № 5, що надійшла до господарського суду, додано інші додатки, а саме:

1. Копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. у справі № 0870/4182/12.

2. Копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014р. у справі № 0870/4182/12.

3. Копія рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.2013р. у справі № 908/2150/13.

4. Квитанція про відправку копії заяви для позивача.

5. Квитанція про сплату судового збору.

Таким чином, заявником не надано доказів надсилання на адресу ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ЗМЕМ доданих до заяви від 19.02.2014р. № 5 документів, що є безумовним порушенням приписів ст. 113 ГПК України.

Пунктом 2 частини 6 статті 113 ГПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам.

Також суд звертає увагу заявника на те, що додані до заяви фотокопії документів не завірені належним чином.

Як зазначено в п 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Відповідно до ч. 8 ст. 113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 2, 3 та 5 частини шостої цієї статті, заява може бути подана повторно.

Оскільки ТОВ “МИР” вважає викладені ним в заяві обставини нововиявленими та встановленими фактами з моменту проголошення 21.01.2014р. ухвали Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у справі № 0870/4182/12, при повторному зверненні до суду з аналогічною заявою заявнику слід враховувати, що в повному обсязі зазначена ухвала ДААС виготовлена 06.02.2014р. та приписи ч. 1 ст. 113 ГПК України.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз’яснює заявнику, що при повторному поданні заяви про перегляд рішення суду від 04.09.2013р. по справі № 908/2150/13 за нововиявленими обставинами, заявник має право додати до заяви в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 5 ст. 113 ГПК України) первісний документ про сплату судового збору - платіжне доручення № 34 від 19.02.2014р. на суму 5 091, 38 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, ТОВ “МИР” має право повернути судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 34 від 19.02.2014р. на суму 5 091, 38 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналу платіжного документу є обов’язковим.

Керуючись ст. 86, 112, п. 2 ч. 6 ст. 113 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МИР” від 19.02.2014р. № 5 про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.2013р. по справі № 908/2150/13 за нововиявленими обставинами та додані до неї документи на 14 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № 34 від 19.02.2014р. на суму 5 091,38 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.