Ухвала суду № 37320576, 04.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року м. Київ К/9991/13458/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Борисенко І.В.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року

у справі № 2-а-10179/10/2070

за позовом Приватного підприємства «Род-Ник»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Род-Ник» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (відповідач) про скасування рішень № 0002092310 від 04 червня 2010 року та № 0002102310 від 04 червня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення № 0002092310 від 04 червня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в повному обсязі та рішення № 0002102310 від 04 червня 2010 року в частині застосування до ПП «Род-Ник» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 728,04 грн. В іншій частині на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. рішення залишено без змін. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Род-Ник» сплачений при поданні позову судовий збір пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог у розмірі 1,70 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року змінено шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини судового рішення в такій редакції: «Скасувати рішення № 0002102310 від 04 червня 2010 року в частині застосування до ПП «Род-Ник» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 728,04 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити».

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області проведено перевірки автозаправних станцій, що належать позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких складено акти № 4043/20/40/23/32029392 від 17 травня 2010 року та № 4056/20/40/23/32029392 від 17 травня 2010 року.

Перевірками, зокрема, встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з незабезпеченням ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації на суму в розмірі 4 766,37 грн. та на суму в розмірі 864,20 грн. відповідно.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято рішення № 0002092310 від 04 червня 2010 року, яким до позивача за порушення пункту 12 статті 3, статті 6 Закону № 265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 532,74 грн., та № 0002102310 від 04 червня 2010 року, яким до позивача за порушення пункту 12 статті 3, статті 6 Закону № 265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 728,04 грн.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як з'ясовано судами, на підтвердження ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, накладні на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей, інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу, контролюючий орган під час проведення перевірок мав можливість витребувати у підприємства вказані документи та пересвідчитись у їх наявності, однак не реалізував повноваження, надані йому статтею 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

А відтак, в розглядуваній ситуації у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 12 статті 3, статті 6 Закону № 265/95-ВР оскаржуваними рішеннями.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Борисенко І.В.

Карась О.В.