Ухвала суду № 37319697, 11.02.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1193/13 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 22-ц/783/821/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Штефаніци Ю.Г., Левика Я.А.,

секретаря - Данилик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2013 року позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за договірним зобов"язанням у розмірі 320660 гривень 18 копійок, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту - 25116,05 доларів США, що еквівалентно 200752 гривень 59 копійок; сума заборгованості по нарахованих процентах - 1662,94 доларів США, що еквівалентно 13291 гривень 88 копійок; сума заборгованості по нарахованій комісії - 537 гривень 32 копійки; пеня за простроченими кредитними коштами - 106078 гривень 39 копійок. Стягнуто з кожного з відповідачів у користь позивача по 1068 гривень 87 копійок судового збору.

Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, просить змінити рішення суду в частині визначення загальної суми заборгованості відповідачів перед позивачем, визначивши, що з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 слід стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 320660 гривень 18 копійок, оскільки таке викладення судом резолютивної частини рішення означає подвійне стягнення з відповідачів вказаного боргу, тобто у розмірі 641320 гривень 36 копійок, що на думку апелянта є незаконним.

В судове засідання сторони не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку (а.с.94-98), від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності (а.с.100), від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання, однак, без зазначення причин неявки, які б можна було визнати поважними (а.с.99), що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, розглянути справу у відсутності сторін без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і ці факти стороною апелянтів не оспорюються, що 18 жовтня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) Банк "Фінанси та кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", (кредитодавцем) та ОСОБА_4 (позичальником) укладено кредитний договір, згідно з яким позичальник отримав кредит у сумі 28000 доларів США і зобов"язаний був його повернути в строк до 17 жовтня 2025 року із сплатою 12% річних за користування кредитними коштами, шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі та у строки, визначені цим договором (а.с.6-8).

Виконання зобов"язання за кредитним договором забезпечено порукою відповідача ОСОБА_5 (поручителя) на підставі договору поруки від 18 жовтня 2008 року, укладеного між ним, кредитодавцем та позичальником (а.с.11-12), а також порукою відповідача ОСОБА_2 (поручителя) на підставі договору поруки від 18 жовтня 2008 року, укладеного між нею, кредитодавцем та позичальником (а.с.13-14), за умовами яких поручителі несуть солідарну з боржником відповідальність в повному обсязі перед кредитором за невиконання чи неналежне виконання боржником грошових зобов"язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що позичальник допустив прострочення сплати чергових платежів, внаслідок чого банк звернувся з вимогою про дострокове повернення кредиту, процентів за користування ним, сплати пені за прострочення виконання грошового зобов"язання та інших платежів, передбачених кредитним договором.

Станом на 20 березня 2013 року заборгованість за кредитним договором, яку відповідачі не оспорюють, становила 320660 гривень 18 копійок, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту - 25116,05 доларів США, що еквівалентно 200752 гривень 59 копійок; сума заборгованості по нарахованих процентах - 1662,94 доларів США, що еквівалентно 13291 гривень 88 копійок; сума заборгованості по нарахованій комісії - 537 гривень 32 копійки; пеня за простроченими кредитними коштами - 106078 гривень 39 копійок.

Задовольняючи вимоги позивача і стягуючи вказану вище заборгованість за кредитним договором попарно (боржник - поручитель №1, боржник - поручитель №2), суд першої інстанції виходив з того, що з кожним із поручителів було укладено окремий договір поруки, а тому відсутня спільна порука поручителів, які б відповідали перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою, оскільки вона може виникати лише на підставі одного договору поруки, укладеного зі всіма поручителями.

Такий висновок суду відповідає положенням ст.ст.543, 554 Цивільного кодексу України і не означає подвійного стягнення однієї і тієї ж суми заборгованості, як для боржника за основним зобов"язанням, так і для поручителів, оскільки, в силу вимог названих вище статтей, кредитор вправі вимагати виконання обов"язку, як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, а підставою виникнення солідарного обов"язку поручителя і боржника перед кредитором є договір поруки, укладений між ними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив спір, під час розгляду справи не допустив порушень норм матеріального чи процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: ____ Бойко С.М.

Судді: ____ Штефаніца Ю.Г.

____ Левик Я.А.