Ухвала суду № 37319615, 22.01.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1305/722/12 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 22-ц/783/625/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Проворної Н.І.

з участю: представника позивача - Вергун В.М.,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_5- ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10013/039 філії Львівського обласного управління «Ощадбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

06 квітня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10013/039 філії Львівського обласного управління «Ощадбанк» звернулося в суд з позовом, уточненим в липні 2012р., до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії в розмірі 36 086,22 грн., з яких заборгованість за несплаченими відсотками - 20 867,94 грн., заборгованість за несплаченою пенею - 15 218,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ОСОБА_3 15.08.2008р. було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 1802, з лімітом кредиту в сумі 95 000,00 грн., на споживчі цілі під заставу, із встановленням 20,0% річних, терміном до 15.08.2018р. Згідно умов цього договору відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_3 зобов'язувався щомісячно сплачувати перших два роки самі відсотки, а починаючи з другого року рівними частинами відсотки та платежі по кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальником між позивачем та ОСОБА_4 15.08.2008р. було укладено іпотечний договір №922, предметом якого є будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку площею 0,05 га., розташована на території Городоцької міської ради. Крім цього між позивачем та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договори поруки №2203-1802/1 та №2203-1802/2 відповідно, за якими поручителі зобов'язалися перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 свого зобов'язання за кредитним договором.

ОСОБА_3 свої зобов'язання, обумовлені кредитним договором, не виконував у повній мірі, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідачів.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 17 травня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10013/039 філії Львівського обласного управління «Ощадбанк» задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь позивача 36 086 грн. 22 коп. заборгованості за кредитним договором та 276 грн. судового збору, а всього 36 362 грн. 22 коп. та 87 грн. 62 коп. судового збору в користь УДКСУ у Городоцькому районі.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_5

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем вже було обрано спосіб захисту цивільних прав нотаріусом, яким 26 січня 2010р. було вчинений виконавчий напис для стягнення заборгованості по зобов'язаннях за вищевказаними кредитним договором та договором іпотеки. Крім цього позивач пропустив однорічний строк позовної давності для звернення до суду із вимогою про стягнення пені та платежів по відсотках. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №1802 в сумі 95 000 грн. на споживчі цілі під заставу із сплатою 20% річних з остаточним терміном повернення кредиту 15 серпня 2018р.

В забезпечення виконання зобов'язань між банком, позичальником та відповідачем ОСОБА_4 був укладений тристоронній договір поруки №2203-1802/1 від 15 серпня 2008р. (а.с. 20).

Аналогічний тристоронній договір поруки №2203-1802/2 був укладений між банком, позичальником та відповідачем ОСОБА_5 (а.с. 21).

Договорами поруки передбачено, що поручителі відповідають по зобов'язаннях за кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і боржник (а.с. 3.1 договору).

У зв'язку з порушенням умов договору відповідачами станом на 14 січня 2010р. заборгованість по строковому кредиту становила 95 000 грн., несплачених відсотків - 7468, 28 грн., несплаченої пені - 1282, 98 грн., а усього 103 751, 26 грн. на погашення якої 26 січня 2010р. нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, що складається із житлового будинку загальною площею 117, 6 кв. м. та земельної ділянки площею 506 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Сума 103 751, 26 грн., на яку вчинено виконавчий напис, не включена у даний позов.

Предметом позову у даній справі є заборгованість в сумі 36 086, 22 грн., яка утворилась станом на 29 липня 2012р. та складається із заборгованості за несплаченими відсотками - 20 867, 94 грн. за період з 02 вересня 2009р. по 31 липня 2011р. та з нарахованої пені в розмірі 15 218, 28 грн. за період з 01 жовтня 2010р. по 29 липня 2012р. нарахованих на суму заборгованості за кредитом, що утворила станом на 29 липня 2012р. за період з 15.08.2008р. - 29.07.2012р. (а.с. 51-52).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустив строки позовної давності для стягнення вказаної заборгованості, зокрема річний строк для стягнення пені, не заслуговують на увагу як безпідставні.

Відповідно до п.7.8. договору відновлювальної кредитної лінії сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобов'язань позичальника в тому числі щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, штрафів, пені.

Договір відновлювальної кредитної лінії є чинним в цілому і відповідачами не оспорювався.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Зазначені вимоги закону розповсюджуються і на положення ст. 258 ЦК України, яка встановлює спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення пені.

Аналогічні роз'яснення надані в постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» щодо застосування ч.1 ст. 259 ЦК України.

З врахуванням того, що даний позов пред'явлений банком в суд 06.04.2012р. та положень п. 7.8. договору, строки позовної давності позивачем не пропущено, тому доводи апеляційної скарги про протилежне не заслуговують на увагу як безпідставні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції боржник за кредитним договором

ОСОБА_3 та фінансовий поручитель ОСОБА_4 у своїх поясненнях суду, які зафіксовані на технічному записі, зазначили, що погоджуються сплатити заборгованість, що є предметом позову у даній справі.

Враховуючи, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, застосував закон, який поширюється на зазначені правовідносини, при встановленні зазначених фактів судом не було допущено порушення норм процесуального права, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального і процесуального права, які передбачені ст. 309 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий: _____ Мусіна Т.Г.

Судді: _____ Бермес І.В.

_____ Савуляк Р.В.