Постанова № 37319310, 06.02.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/10282/13-а

Провадження №2-а/333/23/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м.Запоріжжя

Комунарський районний м.Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Шелесько Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, адміністративну справу №333/10282/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС другої групи роти ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області Тищенка Костянтина Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС другої групи роти ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області Тищенка К.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 14.12.2013 року, приблизно о 12-21 годині, він, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 53 км автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварено був зупинений інспектором ДПС, який зазначив, що він порушив п.14.6 «Г» Правил дорожнього руху України, тобто, здійснив обгін автомобіля в кінці підйому, склав відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, серії АВ2, №101771, та виніс постанову, серії ПС1, №307571, за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, на підставі якої на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Позивач вважає, що викладені в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення, висновки інспектора, не відповідають фактичним обставинам справи. Правил дорожнього руху України він не порушував, посадовою особою старшого інспектора ДПС другої групи роти ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області при притягненні його до адміністративної відповідальності були допущені чисельні порушення законодавства України, тому він просить суд скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі.

Позивач, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити, а також зазначив, що має тяжке матеріальне становище, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, а також письмові заперечення щодо позову, в яких зазначив, що 14.12.2013 року позивач дійсно порушив правила дорожнього руху, у зв'язку з чим, на нього було накладено адміністративне стягнення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії АВ2, №101771, від 14.12.2013 року, та постанови по справі про адміністративне правопорушення, серії ПС1, №307571, від 14.12.2013 року, винесених старшим інспектором ДПС другої групи роти ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області Тищенком К.В., встановлено, що 14.12.2013 року, о 12-21 годині, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 21114», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 53 км автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварено здійснив обгін автомобіля в кінці підйому, чим порушив п.14.6 «Г» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. У зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 даного правопорушення на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (а.с.4, 5).

Відповідно до ст.288 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова посадової особи по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями визначеними Кодексом України про адміністративне правопорушення. Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей визначених Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративне правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 252 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.248 Кодексу України про адміністративне правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.

Відповідач при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності всебічно, повно та об'єктивно дослідив всіх обставин справи в їх сукупності та надав їм належну оцінку. Винесена ним постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повністю відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.238, 251, 252, 254, 288 КУпАП. Доводи, наведені позивачем у позові, не знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті. За таких обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства України та положення ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що факт порушення Правил дорожнього руху України є доведеним, а надані суду пояснення та докази, свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, однак воно є малозначним, так як внаслідок його вчинення шкідливих наслідків не настало, шкода правам та інтересам громадян не завдана, правопорушник має тяжкий матеріальний стан, на його утримані перебуває неповнолітня дитина, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справи, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Враховуючи обставини даного правопорушення, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступень його вини, а також малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе змінити постанову в частині застосування адміністративного стягнення, звільнивши порушника від адміністративної відповідальності і обмежившись усним зауваженням. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 22, 222, 245, 247, 248, 251, 252, 280, 288, 289, 292, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69, 71, 86, 94, 128, 161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС другої групи роти ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області Тищенка Костянтина Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2013 року, серії ПС1, №307571, винесену інспектором ДПС другої групи роти ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області Тищенком Костянтином Володимировичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, - змінити в частині застосування адміністративного стягнення.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши йому усне зауваження.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков