Рішення № 3731929, 10.04.2009, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-598/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Ковель 10 квітня 2009 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лапіна О.Ф.,

при секретарі – Миронюк Т.М.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення суми депозитного вкладу ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТзОВ «Український промисловий банк» про повернення суми депозитного вкладу, внесеного на підставі договору банківського вкладу від 12 січня 2009 року НОМЕР_1 на балансовий рахунок № 2630 особовий рахунок 0305334001232003 в розмірі 37915,00 грн строком на 33 дні з процентною ставкою по вкладу в розмірі 22% річних та 8341,3 грн , як відсотків по вкладу.

Позов мотивовано тим, що по закінченні договору строкового банківського вкладу звернулася до начальника відділення №7 Волинської філії ТзОВ «Укрпромбанк» із заявою про повернення коштів, однак отримала відмову мотивовану введенням з 21 січня 2009 року строком на 6 місяців мораторію на задоволення вимог клієнтів банку. Вважає, що дії відповідача суперечать умовам договору та положенням цивільного законодавства.

Під час попереднього судового засідання позивачка змінила позовні вимоги шляхом їх зменшення, просить стягнути з відповідача лише суму депозитного вкладу без врахування суми відсотків по вкладу.

В судове засідання позивачка не з’явилась, подала клопотання про слухання справи у її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що дії ТзОВ «Укрпромбанк» по неповерненню коштів внесених на депозитний рахунок обґрунтовані введенням тимчасовим адміністратором мораторію на виконання вимог клієнтів банку на період з 21 січня по 21 липня 2009 року. У зв’язку з цим просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 12 січня 2009 року між позивачем та начальником відділення № 7 Волинської філії ТзОВ «Укрпромбанк» укладено договір НОМЕР_1 строкового банківського вкладу на суму 37915,00 грн. строком на 33 дні до 13.02.2009 року з нарахуванням 22 % річних за користування депозитними коштами.

Як вбачається з квитанції кошти в сумі 37915 грн внесені позивачкою на депозит 12 січня 2009 року.

Відповідно до умов договору п.2.1.5 банк зобов’язувався повернути вкладнику вклад за його вимогою в дату повернення вкладу, якою відповідно до п.1.1. даного договору є 13 лютого 2009 року.

Як вбачається із заяви позивачки і не заперечив в судовому засіданні представник відповідача, вимога позивача від 16 лютого 2009 року про повернення суми депозитного вкладу залишена без задоволення.

Аналізуючи досліджені докази суд приходить до висновку про порушення відповідачем права власності позивача.

Відповідно до ст.316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку , встановлених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу./span>

Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона(банк), що прийняла від другої сторони(вкладника) грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на умовах і в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Посилання представника відповідача на введення тимчасовим адміністратором мораторію на виконання вимог кредиторів не заслуговує на увагу, оскільки:

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» мораторій – це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

ст.85 даного Закону визначено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, мораторій не розповсюджується на вимоги вкладника на повернення своїх депозитних коштів, а стосується стягнень на підставі виконавчих документів, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Окрім того, зобов’язання банку повернути ОСОБА_2 кошти по депозитному вкладу виникли після введення мораторію, а тому і в розумінні ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» ці зобов’язання підлягають виконанню.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати по справі з урахуванням зменшення позовних вимог в розмірі 409,15 (379,15 +30) грн.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.321, ч.1 ст.1058 , ч.2 ст.1060 ЦК України,-span>

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ( код ЄДРПОУ 19357325, місце знаходження м.Київ,вул.Лесі Українки,26) на користь ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошову суму в розмірі 37915,00 грн. ( тридцять сім тисяч дев’ятсот п’ятнадцять грн. 00 коп) внесених як строковий банківський вклад на балансовий рахунок № 2630 особовий рахунок 0305334001232003 від 12 січня 2009 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ( код ЄДРПОУ 19357325, місце знаходження м.Київ,вул.Лесі Українки,26) на користь ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 409,15 грн ( чотириста дев’ять грн. п’ятнадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: /-/ О.Ф. Лапін

Оригіналу відповідає:

Суддя Ковельського

міськрайонного суду О.Ф. Лапін