Справа № 2-396/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Ковель 03 квітня 2009 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лапіна О.Ф.
при секретарі Миронюк Т.М.
за участю представника позивача – ОСОБА_1
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ « Страхова компанія «Універсальна», за участю ОСОБА_4 , як третьої особи на стороні позивача, про стягнення страхового відшкодування,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 86205,00 грн, посилаючись на те, що 01 березня 2008 року внаслідок незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом та вчинення винною особою дорожньо-транспортної пригоди відбулось знищення автомобіля «BMW 525», державний номер НОМЕР_1 . Того ж дня власник транспортного засобу повідомив страхову компанію, з якою 24 вересня 2007 року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № НОМЕР_2 , про страховий випадок. У виплаті страхової суми відмовлено, тому позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 100 % страхового відшкодування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнила шляхом їх зменшення, просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 76082,28 грн, яка визначена шляхом зменшення страхової суми 86 205,00 грн, вказаної у договорі добровільного страхування, на суму франшизи – 8620,50 грн, та суму залишкової вартості автомобіля після ДТП – 1502,29 грн.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про слухання справи у його відсутності.
Представник відповідача проти позову заперечив суду пояснив, що у виплаті страхового відшкодування відмовлено з підстав невиконання ОСОБА_4 , як особою уповноваженою на керування застрахованим транспортним засобом, п.4.2.4 договору, який визначає обов’язок страхувальника забезпечити зберігання транспортного засобу у будь-якому місці та в будь-який час із замкнутими дверима та задіяними всіма засобами охоронної сигналізації та захисту, що зазначені в заяві на страхування. Натомість ОСОБА_4 залишив ключі від автомобіля на столику в кафе АЗС (місці загального користування) та пішов, чим надав доступ до ключів та можливість заволодіння автомобілем іншим особам. Також страхувальник порушив п. 5.1.1 договору, який зобов’язує власника повідомити страхову компанію про страховий випадок протягом 6 годин з моменту, як тільки йому стало відомо про настання події. Всупереч цим вимогам представник страхувальника повідомив страховика лише 02.03.2008 року о 14 год. при закінченні обумовленого договором строку повідомлення про подію ще 01.03.2009 року. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини:
24 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» укладено договір № НОМЕР_2 добровільного страхування наземного транспорту, а саме автомобіля «ВMW 525», 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , дія якого визначена до 24.09.2008 року.
За умовами договору страхова сума становить 86205,00 грн.
У заяві на страхування від 24.09.2007 року відповідно до умов п.2.1.8 Договору ОСОБА_4 вказаний як особа, яка має право на керування застрахованим транспортним засобом.
01 березня 2008 року стався страховий випадок, а саме незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом з наступним його знищенням внаслідок ДТП.
Як зазначено у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 08 березня 2008 року , біля 2 години 01 березня 2008 року ОСОБА_4 разом із знайомими поїхав на автозаправну станцію «ВОК», що в м.Ковелі по вул. Луцькій. Заправивши автомобіль, ОСОБА_4 залишив його поблизу заправки, а сам зайшов в кафе поїсти. Присівши за столик, ОСОБА_4 залишив на столику ключі до автомобіля та мобільний телефон, а сам пішов зробити замовлення бармену. В цей час ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп’яніння, без дозволу ОСОБА_4 , взяв з столика ключі до автомобіля «БМВ» , державний номер НОМЕР_1 , та угнав автомобіль. Керуючи даним автомобілем по вул. Варшавській в м.Ковелі ОСОБА_5 не урахував дорожню обстановку та з’їхав на ліве узбіччя, де зіткнувся з автомобілем «Форд», д.н. НОМЕР_4 , з стіною бару-кафе «Південний» та розташованою поблизу новобудовою. В результаті зіткнення водій ОСОБА_5 отримав травми, від яких помер на місці, автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень. Причиною ДТП є порушення водієм ОСОБА_5 п.2.9,п.12.2 Правил дорожнього руху України. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст.289 КК України відмовлено у зв’язку із смертю особи.
Відповідно до висновків спеціаліста Волинської філії Українського Центру післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» № 0050, 0050-1 від 07 березня 2008 року розмір матеріального збитку становить 90016,25 грн, залишкова вартість автомобіля – 1502,29 грн.
21 березня 2008 року ОСОБА_3 звернулась до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування.
Листом ВАТ « Страхова компанія «Універсальна» № 1516/09/08 від 06 листопада 2008 року у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 відмовлено з тих підстав, що своїми діями ОСОБА_4 фактично надав ОСОБА_5 можливість безперешкодно, за допомогою залишених ключів, заволодіти і в подальшому пошкодити застрахований автомобіль, що є порушенням п. 4.2.4., 4.2.5 Договору, а також несвоєчасне повідомлення про страховий випадок більше ніж через 6 годин після того, як страхувальник дізнався про подію, є порушенням п. 5.1.1 Договору.
Дослідивши обставини справи суд приходить до висновку про безпідставність відмови у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона ( страховик) зобов’язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику.
Перелік страхових випадків визначений у п.1 Договору страхування, укладеного сторонами по справі, у листі відмові страховий випадок визначений за ризиком «протиправне позбавлення транспортного засобу» ( «Б»).
ст.991 ЦК та ст. 26 ЗУ «Про страхування» встановлений перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування :
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування страхова компанія у своєму листі № 1516/09/08 від 06 листопада 2008 року, а представник компанії у письмових запереченнях на позов посилаються на порушення особою, що керувала транспортним засобом п. 4.2.4., 4.2.5 Договору, які встановлюють обов’язок страхувальника забезпечити зберігання транспортного засобу у будь-якому місці у будь-який час із замкнутими дверима та задіяними всіма засобами охоронної сигналізації та захисту, що зазначені у заяві, та вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, мало місце протиправне заволодіння застрахованим транспортним засобом за допомогою використання ключів від даного автомобіля, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_4 порушень договору страхування, також дії ОСОБА_4 не можна оцінювати як навмисні дії, спрямовані на виникнення страхового випадку.
Другою підставою відмови у виплаті страхового відшкодування визначено порушення п. 5.1.1 Договору, який встановлює для страхувальника обов’язок негайно, але не пізніше 48 годин з моменту, як тільки стало відомо про настання події ( а у випадку протиправного позбавлення страхувальника ТЗ – протягом 6 годин) будь-яким способом, повідомити страховика про настання події з подальшим письмовим повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи страховий випадок мав місце 01 березня 2008 року близько 2 - 3 години ночі.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивача страхувальником вранці 01 березня 2009 року близько 9 год. в телефонному режимі було повідомлено страховика про угон транспортного засобу та подальше його пошкодження, письмове повідомлення направлено наступного дня.
Довідкою відповідача № 81 від 18.12.2008 року підтверджено, що письмове повідомлення про страховий випадок зареєстровано 02 березня 2008 року за номером 26.
У копії письмового повідомлення про страховий випадок час повідомлення філії про ДТП зазначено 02.03.2008 року 14 год.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.991 ЦК України страховик має право відмовитись від здійснення страхової виплати в разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних причин про настання страхового випадку.
Однак, у системному зв’язку з п.5 ч.1 ст.989 ЦК , яким на страхувальника покладено обов’язок повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, установлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку в строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку і дійти висновку про визнання його страховим випадком чи про відмову в цьому. Сам по собі факт порушення страхувальником визначеного договором строку повідомлення не може бути підставою для відмови у проведенні страхової виплати.
За обставинами справи факт угону транспортного засобу та факт ДТП за його участю були предметом дослідження правоохоронних органів, за результатами яких сформовано відмовний матеріал. Страхова компанія прийняла рішення про відмову у виплаті відшкодування після вивчення цих матеріалів. Як вбачається з матеріалів дослідження та визначення розміру збитків, огляд транспортного засобу проводився за участю представника страхової компанії, зауважень від останнього щодо предмета дослідження не надходило. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив суду, що страховий комісар мав можливість ознайомитись з обставинами події.
Таким чином, аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність відмови ВАТ « Страхова компанія «Універсальна» у виплаті ОСОБА_3 страхового відшкодування.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 76082,28 грн підлягають задоволенню в повному об’ємі.
Відповідно до ст.9 ЗУ «Про страхування» с трахове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
За умовами договору страхова сума становить 86205,0 грн., за матеріалами справи розмір прямого збитку 90016,25 грн., залишкова вартість транспортного засобу – 1502,22 грн.
Відповідно до п. 8.7.1. Договору при знищенні транспортного засобу страхове відшкодування визначається за рішенням страховика, при цьому страхувальник зобов’язаний передати страховику залишки транспортного засобу.
За умовами Договору по випадку «Б» та конструктивній загибелі транспортного засобу при визначені страхового відшкодування відраховується розмір франшизи, яка в даному випадку становить 8620,50 грн.
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути 76082,28 грн ( 86205,00-1502,22-8620,50 =76082,28)
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню також судові витрати в розмірі 790, 82 грн. ( 760,82+30=790,82).
На підставі ст.ст.979, 989, 991 ЦК України , ст.8,9,26 ЗУ «Про страхування», керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» ( МФО 322001, ЄДРПОУ 20113829, рахунок № 26508014510001 ВАТ «Банк Універсал», м.Львів) на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 76082,28 (сімдесят шість тисяч вісімдесят дві гривні двадцять вісім копійок).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» ( МФО 322001, ЄДРПОУ 20113829, рахунок № 26508014510001 ВАТ «Банк Універсал», м.Львів) на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в сумі 790, 82 ( сімсот дев’яносто гривень вісімдесят дві копійки).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.Ф. ЛАПІН
Судове рішення № 3731926, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 03.04.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-396/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: