Ухвала суду № 37315719, 20.02.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"20" лютого 2014 р. Справа № 923/540/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" про відстрочку виконання рішення по справі

за позовом: прокурора Білозерського району Херсонської області в інтересах держави в особі Дар'ївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, с. Дар'ївка Білозерського району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха", м. Херсон

про стягнення 27532 грн. 10 коп.

за участю прокурора Іванчук Ю.О.

та представників сторін:

від позивача - представник Гловацька О.О.

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Рішенням від 11.07.2013року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 16897 грн. 60 коп., на користь держави - 1583грн. 32 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

23.07.2013року судом видано накази.

04.02.2014року від відповідача надійшла заява, якою він просить відстрочити виконання рішення до 26.06.2014 року, посилаючись на те, що він не має можливості виконати рішення у зв'язку з тим, що замовники заборгували йому значну суму коштів за виконані ним роботи по ремонту дорожнього покриття.

Ухвалою від 05.02.2014року розгляд заяви призначено до розгляду в засіданні суду 20.02.2014року.

Прокурор проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення заперечує, посилаючись на те, що колонією витрачено кошти інших засуджених, які обліковувались на депозитному рахунку в ГУДКСУ в Херсонській області з метою погашення заборгованості по заробітній платі перед засудженими, яка виникла в результаті невиконання договірних зобов'язань з боку ТОВ "Епоха", а саме розрахунку за виконані роботи засудженими. Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до відомостей Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні у боржника відкриті розрахункові рахунки в банківських установах та зареєстровано транспортні засоби, а державним виконавцем 17.10.2013року описано і арештовано майно боржника.

Позивач проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення заперечує, посилаючись також на те, що колонією витрачено кошти інших засуджених, які обліковувались на депозитному рахунку в ГУДКСУ в Херсонській області з метою погашення заборгованості по заробітній платі перед засудженими, яка виникла в результаті невиконання договірних зобов'язань з боку ТОВ "Епоха".

Відповідач в засідання суду не прибув і витребуваних судом доказів не надав з невідомих причин, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому ухвали від 05.02.2014року.

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши прокурора та представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що заява відповідача не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не виконав вимог суду, викладених в ухвалі суду від 05.02.2014року, і не надав належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище відповідача не є доказом неможливості виконання рішення та не підтверджується відповідними доказами.

До того ж, відповідачем не надано доказів того, що в нього відсутні грошові кошти та майно, за рахунок яких можливо погасити заборгованість перед позивачем.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності відповідачем відсутності коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.86, 121 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" про відстрочку виконання рішення по справі № 923/540/13 відмовити.

Суддя Л.М. Немченко