Ухвала суду № 37314943, 17.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/7188/13 Головуючий 1 інстанції - Бородіна О.В.

Справа № 642/474/13ц Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - відшкодування шкоди

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Трішкової І.Ю.,

Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Черепаха С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2013 року

та за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року

по справі за позовом прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Ленінського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, посилаючись на те, що постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.07.2011 року гр. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальна справа стосовно останнього закрита провадженням у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. В ході розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 встановлено, що 25.03.2007 року близько 06-00 год. на перехресті вул. Полтавський шлях та вул. Красноармійська у м. Харкові, перебуваючи у стані алкогольного сп*яніння, не впорався з керуванням транспортного засобу - автомобілю «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_1 та допустив зіткнення із трьома автомобілями і в тому числі з автомобілем «Форд-транзит» д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. В ході зіткнення автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження. Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 4246 від 27.06.2013 року розмір матеріальної шкоди завданої володільцю автомобіля «Форд-транзит» д.н. НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на час проведення експертизи, виходячи з ринкової вартості, складає 28737 грн. Після уточнення позовних вимог, остаточно прокурор просив 28737 грн. стягнути на користь ОСОБА_3 з відповідача.

ОСОБА_3 неодноразово намагався уточнити, доповнити та збільшити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2013 року відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Зазначена ухвала сторонами не оскаржена.

19.09.2013 року ОСОБА_3 подав до суду позовну заяву, в якій він просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, в тому числі витрати по відновленню автомобіля, витрати на лікування онуки, мінімальну заробітну плату на усіх потерпілих від ДТП за весь час після ДТП, витрати на поштову кореспонденцію, всього на суму 1051792 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2013 року в позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_3 задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти у розмірі 28737 грн., в рахунок відшкодування витрат на проведення судової авто товарознавчої експертизи грошові кошти у розмірі 710 грн. 50 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету судові витрати у розмірі 287 грн. 37 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року, постановити ухвалу про задоволення його заяви. Посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що суд безпідставно повернув його позовну заяву про стягнення коштів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду, відмовити в задоволенні позову прокурора у зв'язку із закінченням строку позовної давності, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм права.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги. Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 25.03.2007 року близько 06-00 год. на перехресті вул. Полтавський шлях та вул. Красноармійська у м. Харкові, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп*яніння, не впорався з керуванням транспортного засобу - автомобілю «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_1 та допустив зіткнення із трьома автомобілями і в тому числі автомобілем «Форд-транзит» д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. В ході зіткнення автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.07.2011 року гр. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальна справа стосовно останнього закрита провадженням у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи № 4246 від 27.06.2013 року розмір матеріальної шкоди завданої володільцю автомобіля «Форд-транзит» д.н. НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на час проведення експертизи, виходячи з ринкової вартості, складає 28 737 грн.

Згідно ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред*явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Закриття справи з підстав, передбачених ст. ст. 7, 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов*язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям та громадянам.

За змістом ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред*явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред*явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Розмір спричиненої шкоди та вина ОСОБА_2 у її завданні ним не оспорюється. Відповідач лише наполягає, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Згідно ч. І ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до норми ч.2 ст. 265 ЦК України, час від дня пред'явлення у кримінальній справі цивільного позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_2 у ДТП що сталося 25.03.2007 року вперше була встановлена постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.09.2008 року, з цього часу ОСОБА_3 дізнався про порушення свого права саме ОСОБА_2

Представник відповідача вказував, що ОСОБА_3 в межах кримінальної справи з цивільним позовом саме до ОСОБА_2 не звертався, а позивався тільки до його батьків, однак зазначене твердження спростовується змістом постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 29.07.2011 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого від 30.11.2009 року з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_3, на все майно ОСОБА_2 був накладений арешт.

Оскільки час від дня пред'явлення у кримінальній справі цивільного позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності - строк позовної давності на звернення до суду із цим позовом не є пропущеним.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

ОСОБА_3 також оскаржує ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року, якою уточнену позовну заяву ОСОБА_3 від 19.09.2013 року повернуто позивачу.

За змістом ст. 31 ЦПК України, позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову лише до початку розгляду судом справи по суті.

Із уточненої позовної заяви ОСОБА_3 від 19.09.2013 року вбачається, що окрім вже заявлених вимог про відшкодування шкоди спричиненої пошкодженням автомобіля, він просить стягнути з відповідача витрати на лікування онуки, мінімальну заробітну плату на усіх потерпілих від ДТП за весь час після ДТП, витрати на поштову кореспонденцію, всього на суму 1051792 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.

Оскільки на момент пред*явлення зазначеного уточненого позову розгляд справи по суті був розпочатий, правильним є висновок суду про наявність підстав для повернення уточненого позову позивачу.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -