Постанова № 3731403, 27.05.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2009 № 9/80-31/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Іваненко Я.Л.

Пантелієнка В.О.

при секретарі: Семеник Т.В.

За участю представників:

від позивача - Рєзник О.І. - дов. №175 від 01.01.2009р.,

від відповідача - Жукова О.А. – дов. №3/2009 від 08.01.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.03.2009

у справі № 9/80-31/18 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

до Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 36721,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2009р.у справі №9/80-31/18 позов ДП “Придніпровська залізниця” задоволено частково, стягнуто з ПП “ВТБ Лізинг Україна” на користь ДП “Придніпровська залізниця” 18360 грн. пені, 367,21 грн. державного мита і 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ДП “Придніпровська залізниця” подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати на підставі ст.509, 525, 526, 546, 548, 550, 551, 610, 611, 624 ЦК України.

Відзив на апеляційну скаргу ПП “ВТБ Лізинг Україна” не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.09.2007р. між ДП “Придніпровська залізниця” (лізингоодержувач) і ПП “ВТБ Лізинг Україна” (лізингодавець) було укладено договір №ПР/Е-072663 фінансового лізингу №119-ФЛ (далі – Договір, т.1 а.с.12-20), відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати в строкове платне володіння і користування позивачу предмет лізингу.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що предметом лізингу є автомотриса дизельна монтажна типу 1АДМ-1.3 з ізольованою монтажною площадкою виробництва Закритого акціонерного товариства „Тихорєцький машинобудівельний завод ім.В.В. Воровського” (Росія), згідно зі специфікацією - Додаток №1 визначених Додатком № 4, передається лізингодавцем в строкове платне володіння на умовах, визначених умовами укладеного Договору.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що ціна одиниці предмета лізингу 3200000 грн. В тому числі ПДВ 533333,33 грн.

Відповідно до графіка передачі предмета лізингу кінцева дата передачі автомотриси дизельної монтажного типу 1АДМ-1.3, у кількості 1 одиниці, виробництво ЗАТ «Тихорєцький машинобудівельний завод ім.В.В. Воровського передбачено 28.01.2008р.

Пунктом 9.3. Договору встановлено, що за несвоєчасну передачу предмету лізингу, передбаченого графіком лізингодавець сплачує лізингоодержувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення простроченої заборгованості.

Згідно ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст.173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав свої зобов’язання з порушенням договірних умов в частині строків встановлених Додатком №2 до Договору (т.1 а.с.18).

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язання.

Суд першої інстанції необґрунтовано і невмотивовано, пославшись лише ч.2 ст.233 ГК України і п.3 ст.83 ГПК України, зменшив розмір належних до сплати штрафних санкцій і стягнув з ПП “ВТБ Лізинг Україна” на користь ДП “Придніпровська залізниця” 18360 грн. пені за несвоєчасну передачу предмету лізингу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню, а позов – повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДП “Придніпровська залізниця” задовольнити.

Рішення господарського суду м.Києва від 11.03.2009р.у справі №9/80-31/18 скасувати, позовні вимоги позивача задовольнити повністю, стягнувши з ПП “ВТБ Лізинг Україна” (01601, м.Київ, вул.Гоголівська, 22/24, ЄДРПОУ 343569103) на користь ДП “Придніпровська залізниця” (49600, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 в ДФ „Експрес-Банк”, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) 36721,23 грн. пені, 918,13 грн. державного мита і 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Справу №9/80-31/18 повернути до господарського суду м.Києва, який зобов’язати видати наказ.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Іваненко Я.Л.

Пантелієнко В.О.

01.06.09 (відправлено)