Вирок № 37313786, 25.02.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.02.2014

227/4759/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Данилко Л.В.

за участю прокурора Зарубіна М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області в м. Добропілля кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Артемівка Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, офіційно не одруженого, дітей немає, не працює, раніше судимого: 1) 26.11.2007 року Добропільським міськрайсудом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, ст.ст.75,76 КК України на 2 роки; 2) 23.07.2008 року Добропільським міськрайсудом Донецької області за ст.185 ч.3, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився за повним відбуттям покарання 19.04.2013р., тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення за ст.125 ч.2 Кримінального Кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, пов'язане із умисним заподіянням тілесних ушкоджень, за наступних обставин:

07 липня 2013 року приблизно о 23:00 годині ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинків №32 та 35 по вулиці Воровського в місті Добропілля, на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків, в ході сварки, умисно штовхнув ОСОБА_2 рукою в груди, від чого той впав на землю, після чого наніс останньому декілька ударів руками в область голови, обличчя, чим заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді садна задньої поверхні проекції лівого плечового суглоба, зокрема на правому лікті 3, на лівому лікті 2, на правому коліні 1, на лівому коліні 2, синця на волосистій частині голови в тім'яній області в центрі, в тім'яно-потиличній області зліва, на верхніх і нижніх повіках обох очей з припухлістю м'яких тканин і зменшення щілини лівого ока, садна на лобі зліва, надбрівній області, що супроводжувались закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, і які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, які потребують для свого лікування термін понад 6, але не більше 21-го дня.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у висунутому обвинуваченні визнав частково, зазначив, що вдарив потерпілого лише два рази і не кулаком, а долонею руки. Звідки взялись такі тілесні ушкодження у ОСОБА_2 не розуміє. Потерпілий був того вечора нетверезий і висловлювався на адресу його співмешканки ОСОБА_3, яка є колишньою дружиною потерпілого, нецензурною лайкою. Перед тим, як іти до ОСОБА_2 поговорити, ОСОБА_1 визнає, що випив пляшку алкогольного пива ємкістю 0,5л. У скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_2 в суді підтвердив факт заподіяння йому 07 липня 2013 року саме обвинуваченим тілесних ушкоджень. Того вечора ОСОБА_2 був на дні народження. Випивав спиртні напої. На мобільний телефон йому подзвонила колишня дружина ОСОБА_3, після цього вона передала слухавку і він розмовляв з донькою ОСОБА_4. Обвинуваченого знав як співмешканця його колишньої дружини. В ході розмови по телефону дружина почала ображати, і він став їй також відповідати грубим чином. Вона сказала «Сейчас мы приедем». Приблизно між 22 і 23 годинами він повертався додому, проживає АДРЕСА_2, в руках ніс гітару. Проходячи біля будинків №32 і 32 по цій вулиці він побачив спереду себе силует людини, яка наближалась. Одразу, без попередження, почув поштовх у груди, від чого він впав на землю. Після цього від невідомого посипались удари. Бив руками, завдавши приблизно 10-15 ударів по голові, обличчю. ОСОБА_2 закривався, як міг. Бив один. Ногами не бив. Чітко пам'ятає, що під час нанесення ударів почув жіночий голос «ОСОБА_1, не надо». Він зрозумів, що то був ОСОБА_1. Допускає, що гітара зламалась від падіння, гітарою його ніхто не бив.

Просить суд зі суворістю закону покарати обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_3 суду показала, що є колишньою дружиною потерпілого, від шлюбу з ним має двох дітей. Обвинувачений є на теперішній час її співмешканцем. Вона підтвердила, що увечері 07 липня 2013 року відбувалась словесна сварка її з ОСОБА_2 по телефону. Після цього вони разом із співмешканцем ОСОБА_1 пішли «поговорити» із колишнім чоловіком з приводу побачення з дітьми. Це було десь о 22-23 годині вечора. На вулиці було вже темно. Вона йшла позаду, метрів за 10-15 від обвинуваченого. Коли вона підійшла, ОСОБА_1 вже вертався назад, тому сутички між ними не бачила.

Доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння є:

Протокол огляду місця події від 08.07.2013 року, згідно якого місцем нанесення тілесних ушкоджень потерпілому є територія місцевості між будинками №32 та 35 по вулиці Воровського в місті Добропілля (а.с.4)

За висновком судово-медичної експертизи №162 від 14.08.2013 року, протиправними діями ОСОБА_1 гр-ну ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна задньої поверхні проекції лівого плечового суглоба, зокрема на правому лікті 3, на лівому лікті 2, на правому коліні 1, на лівому коліні 2, синця на волосистій частині голови в тім'яній області в центрі, в тім'яно-потиличній області зліва, на верхніх і нижніх повіках обох очей з припухлістю м'яких тканин і зменшення щілини лівого ока, садна на лобі зліва, надбрівній області, що супроводжувались закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, і які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, які потребують для свого лікування термін понад 6, але не більше 21-го дня, що утворились від дії тупих твердих предметів, можливо, при обставинах і в строк, зазначені слідчим в постанові (а.с.9-10)

Сукупність досліджених доказів переконує суд в тому, що ОСОБА_1 відносно потерпілого вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене ст.125 ч.2 Кримінального кодексу України, а саме умисно заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Позицію обвинуваченого про те, що він не визнає заподіяння саме ним виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, які, на його думку, не могли утворитись від двох завданих ним ударів долонею руки, суд розцінює як надуману, оскільки зібрані, вивчені і проаналізовані судом докази переконують в тому, що саме обвинувачений винен у заподіяних ОСОБА_2 тілесних ушкодженнях.

Так, факт нанесення тілесних ушкоджень особисто ОСОБА_1 в суді не оспорюється, а потерпілий чітко зазначає кількість нанесених ударів та їх локалізацію саме при обставинах зустрічі з ОСОБА_1 В той вечір його більш ніхто не бив. Тому суд робить висновок, що всі тілесні ушкодження потерпілий отримав при встановлених судом обставинах.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого про часткове визнання провини і вважає їх обраним способом захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії правопорушень невеликої тяжкості, дані про винну особу, який раніше неодноразово судимий, має непогашену і не зняту судимість, офіційно не працює, дітей не має, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, характеризується за колишнім місцем проживання з позитивної сторони, за останній місцем проживання не охарактеризований (а.с.15-28).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття у скоєному. Згідно зі статтею 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, а також рецидив злочинів.

Аналізуючи викладене, враховуючи думку потерпілого суворо покарати обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо шляхом призначення йому покарання у вигляді громадських робіт, оскільки останній не є інвалідом і взмозі понести даний вид покарання.

Речові докази у кримінальному провадженні та судові витрати відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

Покарання відбувати у вигляді виконання засудженим ОСОБА_1 безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначається органами місцевого самоврядування, але не більш як 4 (чотири) години на день.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з момента початку виконання вироку.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий: суддя В.В. Хандурін

25.02.2014