Рішення № 37312317, 18.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1174/13-ц Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.Провадження № 22-ц/780/275/14 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.Категорія 56 18.02.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Гуль В.В.,

суддів Касьяненко Л.І., Антоненко В.І.,

при секретарі Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

у квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 1983 року по 2003 рік вона перебувала з відповідачем у шлюбі, під час якого 01 жовтня 1999 року у спільну сумісну власність сторонами згідно договору купівлі-продажу була придбана земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,2332 га за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо цієї земельної ділянки ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 червня 2007 року між сторонами було затверджено мирову угоду, відповідно до якої за сторонами визнано право власності по ? частині вказаної земельної ділянки за кожним та погоджено графічний план її поділу.

08 травня 2007 року ОСОБА_3 одержав на дану земельну ділянку державний акт на право власності на земельну ділянку і 18 квітня 2012 року без згоди позивача уклав договір купівлі-продажу всієї земельної ділянки НОМЕР_1 розміром 0,2332 га, що розташована в АДРЕСА_1 з іншими відповідачами в зв'язку з чим просила визнати цей договір недійсним в частині продажу земельної ділянки розміром 0,1166 га, яка була виділена їй, зобов'язати земельну ділянку повернути власнику і стягнути з відповідачів солідарно на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на надання правової допомоги в сумі 1000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 витрати на надання правової допомоги в сумі 9513 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ухвалою від 19 червня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області затвердив мирову угоду, укладену між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на наступних умовах: за ОСОБА_3 визнається право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, ділянка НОМЕР_1, розміром 0,1166 га, за ОСОБА_2 визнається право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, ділянка НОМЕР_1, розміром 0,1166 га (а.с.6-7).

8 травня 2007 року ОСОБА_3 отримав Державний акт на земельну ділянку серія ЯБ №521058, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010734200092 (а.с.102).

18 квітня 2012 року між ОСОБА_3, з однієї сторони, та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з другої сторони, було укладено договір-купівлі продажу земельної ділянки (а.с.49). Продаж вчинено за 1117900 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів про те, що ОСОБА_2 є власником ? частини спірної земельної ділянки.

Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Встановлено, що земельна ділянка була придбана в період перебування сторін у шлюбі (з 1983 року по 2003 рік) у жовтні 1999 року у спільну сумісну власність на підставі договору купівлі-продажу.

Поділена спірна земельна ділянка площею 0,2332 га ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 червня 2007 року, що набрала законної сили, на підставі якої позивач набув право власності на ? її частину площею 0,1166 га, яка у встановленому законом порядку позивачем з цього строку зареєстрована не була.

Право власності на земельну ділянку може набуватися в тому числі і на підставі рішення суду і строк реєстрації цього права законодавством не обмежений.

Таким чином з викладеного вбачається, що дійсно позивач набула право власності на ? частину площею 0,1166 га за адресою АДРЕСА_1.

Набувачі земельної ділянки не знали, а також судом не було встановлено, що вони могли знати про те, що земельна ділянка відчужена колишнім чоловіком позивача без відповідних правових підстав, оскільки відчужена вона була на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, який був виданий на його ім'я. Крім того земельна ділянка відчужена на підставі відплатного договору.

А також вибула земельна ділянка від позивача з її халатної вини, оскільки вона тривалий час своє право на землю не реєструвала.

За таких обставин підстав для застосування ст. 388 ЦК України не має.

Крім того не має і підстав для такого способу захисту як визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки якщо одним із подружжя відчужується майно, яке було спільне сумісне та без згоди другого із подружжя, то та сторона від якої майно вибуло має право на компенсацію його вартості відповідно до своєї частки в такому майні.

За таких обставин, коли висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді