Рішення № 37308698, 17.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2014 р.Справа № 916/3339/13

За позовом: Антимонопольного комітету України;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод";

про стягнення 80 000 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Масін В.В. - довіреність № 300-122/08-5658 від 05.06.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод", в якій просив суд стягнути з відповідача штраф у сумі 40000 грн. та пеню у розмірі 27 600,00 грн., поклавши на останнього витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що 16.07.2013р. Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи №227-26.13/289-12 прийняв рішення №578-р (а.с.7-10), яким було визнано неподання товариством у встановлений строк інформації Антимонопольному комітету України на вимоги державного уповноваженого Антимонопольному комітету України від 31.10.2011 року № 300-29/03-10411 та № 227-26/03-12194 від 15.12.2011 року, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Позивач зазначає, що за вчинені порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 40 000 грн., який останній, відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", повинен був сплатити у двомісячний строк з дня отримання рішення.

Позивач також зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України № 578-р від 16.07.2013 року було отримано ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод"05.08.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Разом з тим, у передбачений Законом України "Про захист економічної конкуренції" строк відповідач зазначену суму штрафу не сплатив, що зумовило нарахування пені відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 27 600,00 грн. і звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2013р. було порушено провадження у справі №916/3339/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 15.01.2014 року.

08.01.2014 року за вх. №2-6/14 від Антимонопольного комітету України до господарського суду Одеської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с.18-21), згідно якої останній просив суд стягнути з відповідача 80 000,00 грн. (40 000,00 грн. штрафу та 40000,00 грн. пені).

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказує на те, що ним було донараховано пеню, оскільки при поданні позову пеня була нарахована за період 08.10.2013 року по 22.11.2013 року включно, а у зв'язку із тим, що відповідачем штраф не було сплачено, позивач скористався своїм правом і дорахував пеню по 24.12.2013 року включно.

13.01.2014 року за вх.№ 464/14 до суду від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення по справі (а.с.26-27), згідно яких АМК України зазначає, що оригінали матеріалів справи про порушення ПрАТ «Ізмаїльський виноробний завод» законодавства про захист економічної конкуренції надати суду для огляду не може з урахуванням того, що вказана справа є невід'ємною частиною справи № 227-26.4/128-11 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції суб'єктами господарювання - виробниками виноробної продукції, яка знаходиться на теперішній час на стадії розгляду Комітетом.

При цьому, позивач зазначає, що відокремлення справи № 227-26.13/289-12 від справи № 227-26.4/128-11 є неможливим оскільки вони мають спільні документи, у тому числі вимоги державного уповноваженого Комітету від 31.10.2011 року № 300-29/03-10411 та від 15.12.2011 року № 227-26/03-12194.

Натомість, в якості додатку до письмових пояснень позивачем додано копії матеріалів справи № 227-26.13/289-12 (а.с.28-53).

15.01.2014 року за вх. №763/14 від ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника товариства у службовому відрядженні у м. Київ строком з 14.01.2014 року по 16.01.2014 року (а.с.58).

В підтвердження інформації, викладеної у клопотанні, відповідачем було надано копію наказу ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" №07-ОК від 14.01.2014 року «Про відрядження Яриловця Д.А.» (а.с.59).

У судове засідання, призначене на 15.01.2014 року, з'явився представник позивача.

Ухвалою суду від 15.01.2014 року у зв'язку із поданою позивачем заявою про збільшення розміру позовних вимог, нез'явленням у судове засідання представника відповідача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також невиконанням сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 03.02.2014 року.

03.02.2014 року у судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення ухвали про відкладення розгляду справи від 15.01.2014 року (а.с.65)

Ухвалою суду від 03.02.2014 року у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання ним витребуваних ухвалою суду доказів, а також поданим представником позивача клопотанням про продовження строку розгляду справи, строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України було продовжено на п'ятнадцять днів, а розгляд справи відкладено на 17.02.2014 року.

У судове засідання, призначене на 17.02.2014 року, з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення їх розміру, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 03.02.2014 року (а.с.71).

Натомість, 14.02.2014 року від представника відповідача до суду за вх. № 4008/14 (а.с.72) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою Яриловця Д.А., який, як зазначено у вказаному клопотанні, є єдиним співробітником підприємства, що повністю ознайомлений із правовою позицією.

Крім цього, в якості додатків до зазначеного клопотання представником відповідача додано статутні документи ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод", а також надано інформацію щодо відсутності у відповідача документального підтвердження надходження на адресу товариства рішення АМК України від 16.07.2013 року.

Розглянувши у судовому засіданні 17.02.2014р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно до чинного господарського процесуального законодавства інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, відповідачі, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність. Зворотне підлягає доведенню в порядку ст.33 ГПК України. Крім того, права та інтереси підприємства у суді має право представляти також його керівник.

Таким чином, відповідачем в порядку ст.33 ГПК України не доведена неможливість участі у судовому засіданні іншого представника або керівника підприємства.

Крім того, за змістом ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи у випадку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу.

При цьому, необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, приймаючи до уваги, що строк розгляду справи за клопотанням представника позивача (а.с.66) вже було продовжено на п'ятнадцять днів, який, у відповідності до ст. 69 ГПК України, закінчується 18.02.2014р., суд доходить висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач був неодноразово повідомлений належним чином про час та дату розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Основним завданням Комітету у відповідності до п. 1 ст. 3 вказаного закону є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статей 7 та 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет», державний уповноважений Комітету, для реалізації завдань, покладених на Комітет, має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно статті 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", яка цілком кореспондується з статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний уповноважений Комітету є органом Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.07.2013р. Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи №227-26.13/289-12 про порушення ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення №578-р (а.с.7-10), яким визнав, що вказаним товариством були вчинені порушення, передбачені п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання у встановлений строк інформації Антимонопольному комітету України на вимоги державного уповноваженого Комітету від 31.10.2011 року №300-29/03-10411 (а.с.33-35) та №227-26/03-12194 від 15.12.2011 року (а.с.28-30), (були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення (а.с.32,36), та наклав штраф за вказані порушення у розмірі 40 000,00 грн.

З наданих позивачем документів вбачається, що вищезазначене рішення разом із супровідним листом Комітету від 24.07.2013 року №127-26.13/07-7308 (а.с.11) були направлені на адресу ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6861000057166 (а.с.12), з якого вбачається, що вказане рішення було отримано відповідачем 05.08.2013 року. Як свідчать матеріали справи, зазначене рішення було отримано представником товариства Кравченко, яким у подальшому отримувалися також судові ухвали (а.с.16, 65,71).

Таким чином, штраф, накладений Антимонопольним комітетом України, відповідач у відповідності до вимог ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" повинен був сплатити у строк до 07.10.2013р.

Однак, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, як станом на 28.11.2013р., так і станом на день розгляду справи, відповідач штраф у сумі 40 000 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, рішення Антимонопольного комітету України від 16.07.2013р. №578-р, прийняте по справі №227-26.13/289-12, у встановлений двомісячний строк ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" оскаржено не було.

Отже вищезазначене рішення Антимонопольного комітету України, як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору, є чинним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимога Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 40 000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 40 000 грн. суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок пені (а.с.19-20), зроблений з урахуванням приписів ч. 5 ст. 56 Закону, суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені у повному обсязі.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет та його територіальні відділення звільняються від сплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, враховуючи положення Закону України "Про судовий збір", ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1720,50 грн. за розгляд даної справи стягується до Державного бюджету України з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод".

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, селище міського типу Суворове, вул. Лиманська, буд. 18, код ЄДРПОУ 00412033) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106 штраф у розмірі 40 000 /сорок тисяч/ грн. та пеню у розмірі 40 000 /сорок тисяч/ грн.

Стягувачем за наказом є Антимонопольний комітет України (03680, м. Київ-35, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 00032767).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, селище міського типу Суворове, вул. Лиманська, буд. 18, код ЄДРПОУ 00412033) до Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.