Постанова № 37308296, 18.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 р. Житомир справа № 806/605/14

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В.,

за участі секретаря - Бортнік О.Г.,

за участі представника відповідача Кирильчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області

до Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просило визнати неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця Кирильчук О.М. по примусовому виконанні виконавчого листа №17471/08 виданого Житомирським окружним адміністративним судом 08.12.2008 року про стягнення з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства на користь Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 34191,15 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків. Зобов"язати державного виконавця Кирильчук О.М. вжити заходів щодо дотримання вимог статей 11,19,25,30,31,57 Закону України "Про виконавче провадження" по примусовому виконанні виконавчого листа №17471/08 виданого Житомирським окружним адміністративним судом 08.12.2008 року про стягнення з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства на користь Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 34191,15 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Представник позивача на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. (а.с.11)

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-XIV (далі - Закон).

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Островського В.А. від 28 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 17471/08 (а.с.7), виданого Житомирським окружним адміністративним судом 08.12.2008 року про стягнення з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства на користь Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 34191,15 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 2 вказаного Закону визначає органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Боржником постанову Житомирського окружного адміністративного суду про стягнення коштів добровільно виконано не було і відповідачем розпочато примусове виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 32 Закону передбачені такі заходи примусового виконання рішень:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ним, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Частиною 2 ст.30 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

З акту ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 03 лютого 2014 року видно, що виконавцем направлялись запити від 22.03.2013 року та 15.05.2014 року до МРЕВ (відповідь надійшла 16.08.2013 року), від 22.03.2013 року та 14.05.2013 року до БТІ (відповідь надійшла 05.04.2013 року), від 14.05.2013 року та 22.04.2013 року до відділу земельних ресурсів (відповідь надійшла 02.04.2013 року та 11.07.2013 року), від 14.05.2013 року до інспекції Держтехнагляду. (а.с.5)

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що відділ Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції при проведенні виконавчого провадження не виконав вимоги ст. 11 Закону, а саме не вжив усіх передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, та в порушення ч. 2 ст. 30 Закону не провів виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Протилежного відповідачем не доведено, ним знехтуване право на надання суду доказів та доведенні правомірності своїх дій (бездіяльності), що судом трактується на користь позивача.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.181 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Враховуючи, що позовні вимоги заявлені до державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Кирильчук О.М., тим самим не враховані приписи ч.4 ст. 181 КАС України, що є підставою для задоволення позовних вимог частково, а саме: до відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій під час виконання виконавчого провадження, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії (бездіяльність) Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області по примусовому виконанні виконавчого листа №17471/08 виданого Житомирським окружним адміністративним судом 08.12.2008 року про стягнення з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства на користь Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 34191,15 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Зобов"язати Відділ Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області вжити заходів щодо дотримання вимог статей 11,19,25,30,31,57 Закону України "Про виконавче провадження" по примусовому виконанні виконавчого листа №17471/08 виданого Житомирським окружним адміністративним судом 08.12.2008 року про стягнення з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства на користь Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 34191,15 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

В задоволенні позовних вимог до державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області Кирильчук Олени Миколаївни - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 24 лютого 2014 р.