2/546/48/14
546/1277/13-ц Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2014 року селище Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді - Горулька О.М.
при секретарі - Гудзенко С.В.,
розглянувши у порядку заочного розгляду у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № PLXRRC08360117 від 27 березня 2008 року у загальному розмірі 47101,64 грн., у тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту - у розмірі 3946,46 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - у розмірі 364,75 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - у розмірі 1142,00 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитом - у розмірі 38929,30 грн., штраф за порушення строків платежів (фіксована частина) - у розмірі 500 грн. та процентна складова - у розмірі 2219,13 грн., посилаючись при цьому на те, що відповідачка неналежним чином виконує свої зобов'язання за вказаним вище кредитним договором.
У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позов підтримав, просить його задовольнити та розглянути справу за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча у встановленому законом порядку була повідомленою про час і місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомила.
За таких обставин суд визнав за можливе проводити відповідно до вимог Глави 8 ЦПК України заочний розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує.
Із матеріалів справи вбачається наступне:
Згідно копії заяви позичальника № PLXRRC08360117, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с. 6-9), які складають собою кредитний договір, даний договір було укладено між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (тепер - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк») та ОСОБА_1 27 березня 2008 року.
Із наданої відповідачкою копії паспорта серії НОМЕР_2, виданого 04 серпня 2009 року, відповідачка ОСОБА_1 21 лютого 2009 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 та змінила своє прізвище на «ОСОБА_1».
Згідно зазначеного вище Договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику у розмірі 5406,50 грн. на строк з 27.03.2008 року по 27.03.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 86,50 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 491,50 грн.
Сторони обумовили порядок і строки погашення кредиту та сплати відсотків, винагороди і комісії шляхом внесення в період з 15 по 20 число кожного місяця щомісячних платежів у розмірі 341,42 грн.
Згідно п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) при порушенні Позичальником строків погашення кредиту та сплати відсотків Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення платежу.
Згідно п. 5.3 Умов при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Із наданого позивачем розрахунку за кредитом (а.с. 3-4) вбачається, що відповідачка неналежним чином виконувала свої обов'язки позичальника за даним договором, внаслідок чого виникла її заборгованість перед позивачем станом на 24.07.2013 року у загальному розмірі 47101,64 грн., у тому числі:
- заборгованість за основною сумою кредиту - у розмірі 3946,46 грн.;
- заборгованість за процентами за користування кредитом - у розмірі 364,75 грн.;
- заборгованість по комісії за користування кредитом - у розмірі 1142,00 грн.;
- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитом - у розмірі 38929,30 грн.;
- штраф за порушення строків платежів (фіксована частина) - 500 грн. та процентна складова - 2219,13 грн.;
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1054 ЦК України:
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитними договорами застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України:
1. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
2. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
3. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Як випливає із змісту Книги п'ятої Цивільного кодексу України кредит є одним із видів зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Аналіз положення Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка»), (Стандарт) дає підстави вважати, що встановлені даними Умовами підвищені процентні ставки у разі прострочення боржником зобов'язання за кредитом, пеня та штраф є нічим іншим, як неустойкою, оскільки підстави їх виникнення та порядок розрахунку по своїй суті та за змістом повністю відповідають вимогам статті 549 ЦК України. Таким чином розмір неустойки, яку позивач просить стягти з відповідача, з урахуванням розміру пені та штрафу становить: 38929,30 + 500 + 2219,13 = 41648,43 грн.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Як вбачається із вказаного вище розрахунку заборгованості, порушення боржником ОСОБА_1 свого зобов'язання почали виникати з листопада 2008 року і тривали до дня звернення позивача до суду. Незважаючи на це, та на те, що термін дії кредитного договору закінчився 27 березня 2010 року, позивач звернувся до суду із даним позовом лише 10 жовтня 2013 року, тобто більш ніж через три роки після виникнення у нього такого права. При цьому позивачем не надано суду жодних доказів того, що він вживав будь-яких заходів до зменшення розміру збитків, завданих йому невиконанням позивачем своїх зобов'язань. За таких обставин в діях позивача вбачається умисел на стягнення з відповідача неустойки у якомога більшому розмірі.
Відповідно до п. 27 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Оскільки розмір неустойки більш ніж у сім з половиною разів перевищує розмір основного боргу, враховуючи збіг сімейних обставин відповідачки, яка згідно доданої до матеріалів справи копії її паспорта має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, що не могло не ускладнити її матеріальні обставини та спричинили порушення відповідачкою свого зобов'язання за кредитним договором, невжиття кредитором протягом тривалого часу заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань, суд приходить до необхідності зменшення розміру неустойки, яку має сплатити відповідачка позивачеві.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пунктом 5.5 узгоджених сторонами Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка»), (Стандарт) встановлено, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Відповідачкою не заявлено вимогу про застосування до даного позову позовної давності.
Аналіз діючого законодавства та доказів, наданих суду, дає підстави вважати, що відповідачкою ОСОБА_1 було допущено порушення своїх зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, внаслідок чого утворилася її заборгованість перед позивачем за сумою основного боргу, відсотками за користування кредитом та комісією за користування кредитом у загальному розмірі 5453,21 грн., позивач має право вимагати погашення цієї заборгованості, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то частковому задоволенню підлягають і вимоги про відшкодування позивачем судових витрат.
З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, та стягти з відповідачки на користь позивача судові витрати у розмірі мінімальної ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, передбаченої Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.1,88, 212-214, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 257-259, 261, 266, 267, 509, 546, 549, 551, 616 1054 ЦК України, Постановою № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд ,-
Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Стягти з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором № PLXRRC08360117 від 27 березня 2008 року у загальному розмірі 10453 (десять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 21 коп., у тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту - 3946 (три тисячі дев'ятсот сорок шість) грн. 46 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - у розмірі 364 (триста шістдесят чотири) грн.75 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 1142 (одна тисяча сто сорок дві) грн. 00 коп.; неустойку за несвоєчасність виконання зобов'язань - 5000 (п'ять тисяч) грн.
Стягти з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заява відповідачки про перегляд заочного рішення може бути подана до Решетилівського районного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.
Головуючий:
Судове рішення № 37306383, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 25.02.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 546/1277/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: