Ухвала суду № 37305995, 24.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" лютого 2014 р.

№ 916/600/14

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 585/14 Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест” про стягнення 338621,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест” заборгованості та збитків за договором про оперативний лізинг № 00003245 від 21.06.2011 р. у розмірі 338621,28 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України „Про судовий збір” від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява.

Як зазначено в п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Так, заявником в якості доказів оплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення № 60012662 від 14.11.2013 р. на суму 6772,43 грн. Проте, вказане платіжне доручення № 60012662 не може бути прийняте судом як належний доказ сплати судового збору за подану позовну заяву, оскільки свідчить про сплату заявником судового збору 14 листопада 2013 р., тоді як подану заявником позовну заяву складено тільки 13 лютого 2014 р. При цьому у графі „Призначення платежу” лише зазначено „Судовий збір за позовом ТОВ “Порше Лізинг Україна”, однак відомості по якому саме позову заявником сплачено судовий збір відсутні.

В свою чергу зазначене свідчить про ненадання заявником доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку за подану позовну заяву.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає за необхідне позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” повернути без розгляду.

Керуючись ст.57, п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест” про стягнення 338 621,28 грн. повернути без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її прийняття.

Додаток: позовна заява з додатком на 135-ти арк. та конверт.

Суддя Петров В.С.