Ухвала суду № 37300276, 17.02.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/5/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.02.2014 Справа № 908/323/13-г

Суддя господарського суду Запорізької області Кагітіна Л.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро»» (69034, м. Запоріжжя, вул. Літературна, буд.39-а)

про стягнення 707 047,47 грн. пені та зобов’язання відповідача поставити продукцію згідно Специфікації №2 до договору №10590 від 21.05.2012 р. на загальну суму 300871,26 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

05.02.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро»» про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2014 р. суддею Кагітіною Л.П. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 17.02.2014 р.

Заявник (відповідач) у своїй заяві просить:

- надати розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г в частині стягнення на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» суми 300871,26 грн. на 12 місяців шляхом щомісячного стягнення рівними платежами по 25072,60 грн.;

- надати відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г в частині поставки на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» продукції згідно Специфікації №2 до договору №10590 від 21.05.2012 р. на загальну суму 300871,26 грн. – на строк до грудня 2014 р.

Свою заяву відповідач мотивує тим, що на даний час існують обставини, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі №908/323/13-г. При цьому вказує, що підставою цього є скрутне матеріальне становище, але отримання грошових коштів, буде достатнім для розрахунків із позивачем впродовж 2014 р. На думку заявника, зазначене підтверджується довідкою ПАТ «Мета Банк» від 27.01.2014р. за вих.№66/326-БТ про рух коштів на рахунку за період з 01.02.2013 р., фінансовим звітом підприємства за формою №1-м за станом на 31.12.2013 р. та довідкою про відсутність товарних запасів на складі від 27.01.2014р.

ПАТ «Енергомашспецсталь» (позивач у справі) у своїх письмових поясненнях проти надання відповідачу розстрочки та відстрочки виконання рішення по даній справі заперечує. Вважає, що ТОВ «Компанія «Техноелектро» не надано доказів того, які саме обставини перешкоджають йому виконання судового рішення. При цьому відзначає, що при підписанні договору №10590 від 21.05.2012 р. та Специфікації №2 відповідачем було прийнято на себе певні зобов’язання, які мають конкретні строки виконання, порушення яких має негативні наслідки для ПАТ «Енергомашспецсталь». Також зауважує, що наведені ТОВ «Компанія «Техноелектро» доводи про тяжке фінансове становище та нерентабельності господарської діяльності не можуть бути тими виключеними обставинами, які б надавали привід для розстрочки виплати боргу, оскільки тяжке матеріальне становище відповідача виникло внаслідок його власної господарської діяльності і фінансові труднощі присутні в обох сторін спору.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового слухання були повідомлені належним чином.

В поданій 17.02.2014 р. заяві б/д та б/н ТОВ «Компанія «Техноелектро» (заявник, відповідач у справі) просить розглянути заяву про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду у справі №908/323/13-г без участі його представника.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення кореспонденції від 07.02.2014 р., направлену адресу позивача копію ухвали господарського суду від 05.02.2014 р. про прийняття заяви до розгляду та призначення судового засідання на 17.02.2014 р. було отримано повноважним представником позивача 11.02.2014 р. Отже, про розгляд справи господарським судом позивач був обізнаний.

Зважаючи на обмежений статтею 121 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, заява розглядається за відсутності представника позивача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» (відповідач у справі), проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г зобов’язано ТОВ «Компанія «Техноелектро» поставити на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» продукцію згідно Специфікації №2 до договору №1-590 від 21.05.2013 р. на загальну суму 300 871, 26 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» 300871,26 грн. пені та 15287,95 грн. судового збору. При цьому, на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України розмір пені було зменшено судом з суми 707047,47 грн. до суми відповідної розміру вартості недопоставленої продукції. Вказане рішення у встановленому судовому порядку набрало законної сили, в зв’язку із чим господарським судом Запорізької області було видано відповідні накази № 908/323/13-г від 16.12.2013 р.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів»).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати приписи статті 121 ГПК про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В даному випадку, свою заяву відповідач обґрунтовує тим, сума грошових коштів, яку стягнуто за судовим рішенням і на яку зобов’язано поставити продукцію є великими витратами для підприємства, що може призвести до тяжких наслідків. Також посилається на укладання з ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» договору підряду №1554, виконання якого на 2014 року дозволить отримати від контрагента грошові кошти, які будуть достатніми для погашення заборгованості за судовим рішенням. При вирішенні питання щодо надання відстрочки виконання судового рішення в частині поставки продукції відповідач просить врахувати факт прострочення ПАТ «Енергомашспецсталь» оплати поставленню продукції за Специфікацією № 1, внаслідок чого відповідачем було прийнято рішення призупинити поставку продукції за Специфікацією № 2.

Проте, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано доказів наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання судового рішення в розумінні ст.ст. 32-36, 121 ГПК України.

Законом України «Про судоустрій України» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов’язку належного виконання зобов’язань перед позивачем та не робить неможливим виконання рішення суду. Тому посилання заявника на важкий фінансовий стан (доказом чого відповідач надав Звіт про фінансові результати за 2013 рік), суд не може сприймати у якості достатньої підстави для відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, оскільки, як зазначено вище, нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов’язку належного виконання зобов’язань за судовим рішенням.

В той же час, суд приймає до уваги і доводи позивача про необхідність врахування майнових інтересів обох сторін, а не лише відповідача у справі. При цьому суд зауважує, що правопорушення, наслідком якого стало стягнення за рішенням суду від 15.11.2013 р. з відповідача на користь позивача суми 300871,26 грн. та зобов’язання поставити на користь позивача продукцію на таку ж суму, було вчинено відповідачем в період з серпня 2012 року по листопад 2013 року. Тобто з моменту вчинення правопорушення і станом на момент судового розгляду справи та прийняття судового рішення минув значний період часу - понад один календарний рік, що негативно впливає на майнові інтереси позивача. Крім того, суд відзначає, що винесенні судового рішення, на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України, розмір пені було зменшено судом з суми 707047,47 грн. до суми відповідної розміру вартості недопоставленої продукції – 300871,26 грн.

Також слід зазначити, що, з огляду на наявність світової фінансової кризи, всі підприємства знаходяться у рівних умовах. Відповідач, як суб’єкт господарювання, здійснює свою діяльність самостійно, ініціативно, на власний ризик, тож негативний результат його господарської діяльності сам по собі не може бути підставою для звільнення його від виконання взятих на себе зобов’язань.

Вчинення відповідачем певних дій з метою отримання прибутку в майбутньому (укладання господарський договорів з іншими контрагентами) не може бути підставою для звільнення відповідача від обов’язку виконання рішення господарського суду від 15.11.2013р. і ніяким чином не свідчить про факт неможливості або утруднення виконання судового рішення, необхідність чого є обов’язковою умовою для надання розстрочки.

Посилання заявника на те, що для виготовлення та придбання продукції згідно Специфікації № 2 також потрібні грошові кошти, що потребує певного часу, суд також не може сприймати у якості підстави для надання відстрочки виконання судового рішення в частині зобов’язання поставити продукцію, оскільки і в даному випадку відповідачем не надано доказів у підтвердження факту неможливості або утруднення виконання судового рішення. Надана до матеріалів справи довідка за підписом директора ТОВ «Компанія «Техноелектро» не може бути прийнята судом в якості належного доказу по справі в розумінні ст. 33-34 ГПК України.

За таких обставин, суд констатує, що наведені заявником обставини, не є такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов’язку належного виконання зобов’язань за судовим рішенням.

Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до положень пункту 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., при винесенні ухвали про відстрочку або розстрочку, зміну способу і порядку його виконання, господарський суд, або відмовляє відповідно у відстрочці чи розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання за відсутності підстав для вчинення процесуальних дій, або за наявності таких підстав – задовольняє (задовольняє частково) відповідні заяви.

За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду є необґрунтованою і не підлягає задоволенню. Отже, суд відмовляє ТОВ «Компанія «Техноелектро» у задоволенні заяви про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г в частині стягнення на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» суми 300871,26 грн. на 12 місяців шляхом щомісячного стягнення рівними платежами по 25072,60 грн., та про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. у справі № 908/323/13-г в частині поставки на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» продукції згідно Специфікації №2 до договору №10590 від 21.05.2012 р. на загальну суму 300871,26 грн. на строк до грудня 2014 р., – відмовити.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя Л.П. Кагітіна