Рішення № 37299481, 24.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/152/14 24.02.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди 12 724,98 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін

Від позивача: Макеєв В.М. за довіреністю

Від відповідача: Цілик А.В. (дов. № 1 від 01.01.2014)

В судовому засіданні 24.02.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

08.01.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди 12 724,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АС/1885873.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/152/14, розгляд справи призначено на 27.01.2014.

16.01.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

16.01.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

22.01.2014 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення Моторного (транспортного) страхового бюро України від 20.01.2014 № 7/2-28/1399 на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.01.2014.

25.01.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014, з'явився представник позивача.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014, представник відповідача, не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено судом.

В судове засідання, призначене на 10.02.2014, з'явився представник відповідача, надав пояснення та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено судом.

В судове засідання, призначене на 10.02.2014, представник позивача, не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений

Розгляд справи відкладено на 24.02.2014.

В судове засідання, призначене на 24.02.2014, представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 24.02.2014, прибув представник відповідача дав пояснення по суті справи та надав відзив, в якому проти в яку визнав позовні вимоги, за виключенням суми франшизи та судового сбору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 між позивачем (надалі - Страховик) та ПІІ «ВІП-Рент» (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/13-1286 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Форд", державний реєстраційний номер АА 2340 КІ.

16.05.2013 в м. Одеса, відбулося зіткнення автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер АА 2340 КІ, що знаходився під керуванням Борнак Оксани Анатоліївни, автомобіля "ВАЗ 21051", державний реєстраційний номер 843-53 ОК, що знаходився під керуванням Безродного Миколи Сергійовича.

В результаті ДТП автомобіль "Форд", державний реєстраційний номер АА 2340 КІ було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 16.05.2013, виданою на ім'я Борнак Оксані Анатоліївні (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 12 724,98 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12827 від 25.07.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № ДККА-27474 від 24.07.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2013 у справі № 509/2071/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Безродним Миколою Сергійовичем п. 15.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ 21051", державний реєстраційний номер 843-53 ОК, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1885873 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/1885873 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ 21051", державний реєстраційний номер 843-53 ОК.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ 21051", державний реєстраційний номер 843-53 ОК.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "ВАЗ 21051", державний реєстраційний номер 843-53 ОК, а тому до позивача перейшло право на відшкодування у розмірі 12 724,98 грн.

Враховуючи викладене, а також положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що полісом № АС/1885873 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а також франшизу в розмірі - 500,00 грн., обґрунтованими є вимоги позивача про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Форд", державний реєстраційний номер АА 2340 КІ, складає: 12 224,98 грн. з розрахунку: 12 724,98 грн. (відшкодована шкода) - 500,00 грн. (франшиза за полісом).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 12 224,98 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 653,40 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код: 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32-А; ідентифікаційний код: 30859524) суму страхового відшкодування - 12 224 (дванадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 98 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код: 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32-А; ідентифікаційний код: 30859524) судові витрати в сумі 1 653 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 40 коп.

4.Видати накази.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.02.2014.

Суддя М.О. Лиськов