Постанова № 37299350, 24.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2014 року 09:10 № 826/435/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1до:Державної інспекції сільського господарства в Київській області про:визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Київській області (надалі - Інспекція), в якому просить суд, у зв'язку із поданими на розгляд Інспекції заявами позивачки:

1) визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Київській області щодо письмових звернень ОСОБА_1;

2) зобов'язати Інспекцію розглянути звернення ОСОБА_1 і дати повну, об'єктивну і всебічну відповідь на звернення ОСОБА_1

3) зобов'язати Інспекцію особисто заслухати аргументи ОСОБА_1 та її представника при перевірці заяви і дозволити ОСОБА_1 та її представнику брати участь у перевірці, знайомитися з матеріалами перевірки;

4) зобов'язати Інспекцію запитати (витребувати) Генеральний план села Лука 9як вбачається із змісту позову - для цілей розгляду заяви), який Гореницька сільська рада затвердила своїм рішенням, що дозволить встановити чи входить (входила на час винесення Києво-Святошинською РДА розпорядження № 3545 від 19.12.2012 р.) ділянка, яка з кінця 2012 р. має кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, в межі села Лука;

5) зобов'язати Інспекцію здійснити державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства Києво-Святошинською РДА і Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області щодо земельної ділянки, яка з кінця 2012 р. має кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, за дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, за дотриманням Києво-Святошинською РДА і Гореницькою сільською радою вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі вказаної земельної ділянки у власність фізичної особи.

В обґрунтування позову позивачка зазначає, що в Інспекції проводиться перевірка дотримання Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області вимог земельного законодавства, яка проводиться у зв'язку з надходженням в Інспекцію доручення по розгляду заяви позивачки № М 44.2873.2 від 15.07.2013 р.

Позивачка зазначає, що на Інспекцію покладено функції щодо державного нагляду з питань дотримання вимог земельного законодавства.

Позивачка зазначає, що незважаючи на те, що Інспекція для здійснення перевірки розіслала клопотання (запити), позивачка в обґрунтування своєї позиції щодо порушення її прав та інтересів Гореницькою сільською радою і Києво-Святошинською РДА надала копії письмових документів, які обґрунтовують, як зазначає позивачка, її вимоги і свідчать про введення її та інших громадян - пільговиків в оману щодо того, який саме орган з цих двох має повноваження розпоряджатися земельною ділянкою, частина якої (0.20 га) вона користується з 1993 року, яка з 2012 р. має кадастровий номер як от 3222482003:04:007:5004.

У зв'язку з цим і керуючись ст. 40 Конституції України, Законом «Про звернення громадян» у жовтні 2013 року позивачка просила Інспекцію: об'єктивно, всебічно і здійснити перевірку і прийняти до уваги заяву із наявними у додатку додатковими матеріалами; особисто заслухати її аргументи при перевірці заяви і дозволити їй брати участь у перевірці, знайомитись з матеріалами перевірки. Для розгляду заяви і здійснення перевірки позивачка просила запитати: Генеральний план села Лука, який Гореницька сільська рада затвердила своїм рішення, що дозволить встановити чи входить (входила на час внесення Києво-Святошинською РДА розпорядження № 3545 від 19.12.2012 р.) ділянка, яка з кінця 2012 р. має кадастровий номер 3222482003:04:007:5004 в межі села Лука; лист-відповідь з сільради на лист № М44.3473.2 від 29.12.2008 р. Голови Києво-Святошинської РДА, адресованої голові Гореницької сільської ради Гуленка А.А., щодо клопотання і перебування в Києво-Святошинській РДА на контролі. Окрім того, як зазначає позивачка у позові, вона просила надати письмову відповідь про результати розгляду заяви, результати перевірки, просила забезпечити поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку із заявою позивачки рішень.

Проте, як зазначає позивачка, відповідач на порушення законодавства про звернення громадян не розглядає і відповіді на кілька її звернень, зокрема, від 15.07.2013 р. і додаткову, подану у жовтні 2013 р., не надає, контроль не здійснює, Генплан с. Лука не витребовує тощо.

Відповідачем надано заперечення та пояснено, що Інспекцією розглянуто звернення позивачки від 15.07.2013 р. та повідомлення про надіслання клопотань про надання інформації та матеріалів, для їх вивчення, детального та повного аналізу. Надалі, як зазначає відповідач, у позивачки витребувано відомості щодо ідентифікації земельної ділянки. Відповідач зазначає, що за результатами вивчення наявної інформації позивачці було надано відповідь з порушених нею питань. Відтак, як зазначає Інспекція, нею вжито вичерпних заходів по здійсненню державного нагляду і контролю в сфері земельних відносин в межах наданих повноважень відповідно до чинного законодавства України. З огляду на наведене відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ухвали від 31.01.2014 р. відкрито скорочене провадження у справі. В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1ст. 1812 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи.

Розглянувши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Так, щодо обставин взаємовідносин позивачки та відповідача, під час розгляду справи встановлено, що 15.07.2013 р. позивачкою складено заяву (функція державних структур вирішувати проблеми та забезпечувати соціальний захист громадян) до обладміністрації Київщини на ім'я голови - Присяжнюка А.Й.

Заява зареєстрована 15.07.2013 р. У заяві зазначено, що заявниця повторно звертається з тієї проблеми, що й 2 роки назад від 16.02.2011 р. Зазначено, що прийом проводив замісник голови та вислухавши заявників, прийняв колективну заяву та пообіцяв за тиждень домовитись з Гуленко А. Головою Гореницької сільради відносно проблеми заявників від 2004р року безполатної передачі колективної земельної ділянки за межами с. Лука, на якій працюють заявники на самозабезпечення з 1993 року по направленню Совет ветеранів і Радянського райвоєнкомату. Зазначаючи про обставини роботи, оброблення земельної ділянки, звернення до сільської ради щодо передачі земельної ділянки, заявники просили розібратись з викладеними фактами, невідкладно вирішити проблеми заявників, зазначаючи, що наведене змусило повторно звертатись із заявою від 15.07.2013 р. із тими самими питаннями щодо права заявників на власні земельні ділянки шляхом безоплатної передачі конкретної колективної ділянки за межами с. Лука.

12.08.2013 р. за № 14-07/4131 Держсільгоспінспекцією в Київській області на ім'я позивачка та в копії Київській обласній державній адміністрації сформовано повідомлення, в якому зазначено про розгляд заяви позивачки, яка надійшла з Київської обласної державної адміністрації від 15.07.2013 р. № М 44.2873 щодо питання землекористування в Гореницькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області.

Зазначено у повідомленні, що з метою проведення повної, всебічної та об'єктивної перевірки з порушених питань, Інспекцією направлені клопотання до відповідних установ.

Після отримання необхідних документів (матеріалів, інформації), як зазначається у повідомленні, їх вивчення та аналізу, Інспекцією буде прийнято рішення згідно із чинним законодавством та у разі виявлення порушень вимог земельного законодавства вжито заходів реагування щодо їх усунення відповідно до наданих повноважень. Вказується, що за результатами перевірки буде повідомлено заявницю додатково.

20.09.2013 р. Інспекцією сформовано на ім'я позивачки та в копії до Київської обласної державної адміністрації повідомлення за № 14-07/5058 про розгляд заяви від 15.07.2013 р.

Вказується, що для проведення повної та всебічної перевірки фактів, наведених у заяві, заявниці необхідно надати документи, які ідентифікують земельну ділянку, вказану у заяві, з чітким відображенням місця розташування (графічні матеріали) та інші документи, що можуть слугувати для вирішення питання по суті.

Окрім того, у вказаному повідомленні зазначається, що після отримання зазначених документів, питання порушене в заяві буде розглянуто відповідно до наданих повноважень в межах чинного законодавства.

Надалі, 28.10.2013 р. позивачкою сформовано та направлено до Інспекції заяву, до якої надано документи щодо порушених у попередньому зверненні питань, а також сформовані вищевказані вимоги щодо розгляду заяви, заслуховування заявниці при перевірці, щодо участі у перевірці, знайомлення з результатами перевірки, щодо запитування Генплану с. Лука, витребування листа від 29.12.2008 р.

Листом від 21.11.2013 р. № 14-07/7335 Інспекція за результатами розгляду заяви від 15.07.2013 р. щодо питання землекористування земельною ділянкою зазначила наступне.

Так, повідомлено, що відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (від 18 грудня 1990 року № 561-XII) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Зазначено, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, до змін в редакції Закону № 1066-ІV (1066-17) від 05.02.2009 р.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Крім того, зазначено про положення ст. 125 ЗК України після змін, внесених зазначеним Законом, з урахуванням яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У взаємозв'язку з наведеним, також повідомлено відносно порушеного питання надання безоплатно у власність земельної ділянки, що підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені ст. 116 ЗК України, а порядок безоплатної приватизації земельних ділянок визначені ст. 118 ЗК України.

Надалі у відповіді позивачці вказується, що Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області листом від 21.08.2013 р. № 976 повідомлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 3222482000:05:003:099), загальною площею 2,2 га. Відповідно до рішення Гореницької сільської ради від 28.04.2006 р. передано в оренду ТОВ «Полімер» для розміщення виробничої бази за рахунок земель запасу в селі Лука та відповідно укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів від 08.09.2006 р. № 452 з державною реєстрацією прав на землю та нерухоме майно від 22.09.2006 року № 040632900166. Також, як зазначається у відповіді, управлінням Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області листом від 23.08.2013 р. № 01-21-182 Інспекцію повідомлено, що пошук запитуваних документів (земельна ділянка з кадастровим номером 32224822000:05:003:099) в Управлінні відбувається на підставі матеріалів, наявних та зафіксованих під час інвентаризації архіву та зазначено, що документи необхідні для подальшого використання в роботі, під час пошуку - не виявлені.

У відповіді також зазначається, що Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області листом від 18.10.2013 р. № 1186 повідомлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 32224822000:05:003:099), розміщена за межами с. Лука Гореницької сільської ради. Вказується також, що Києво-Святошинською районною адміністрацією Київської області листом від 19.11.2013 р. № 07-18/5399 повідомлено, що на вказану вище земельну ділянку, загальною площею 2,0 га. Відповідно до розпорядження від 11.03.2010 р. № 1881, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4

Надалі у відповіді позивачці резюмується та зазначається, що враховуючи все викладене вище та щодо порушених у заяві позивачки питань законності надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 та законності надання в оренду земельної ділянки ТОВ «Полімер», відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування території сіл, селищ, міст, районів та областей.

Листом від 14.01.2014 р. за № 14-07/113 Інспекція на звернення від 04.12.2013 р. повідомила заявницю щодо розгляду її заяви від 15.07.2013 р. та направлення заявниці та у копії Київській обласній державній адміністрації відповіді від 21.11.2013 р. № 14-07/7335.

Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 р. за № 34/20347, затверджено Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення (із змінами).

Згідно з п. 1 вказаного Положення Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Держсільгоспінспекцій і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Держсільгоспінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва і Севастополя.

Основним завданням Держсільгоспінспекції є реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України у межах відповідної території (п. 2 Положення).

Згідно з п/п. «а» п. 4.1. Положення Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль): а) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Згідно з 5.4. Положення інспекція організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до її компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з приписами ст. 3 вказаного Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження), це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання), це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга, це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до положень статті 7 вказаного Закону, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду (ст. 14 Закону).

Статтею 15 вказаного Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 16 Закону передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

При цьому, згідно із ст. Закону 18 Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно із положеннями ст. 20 зазначеного закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, на звернення позивачки, яке надійшло до обласної державної адміністрації 15.07.2013 р. та яке було передано до Інспекції, позивачці листом Інспекції від 12.08.2013 р. було повідомлено про направлення Інспекцією запитів та клопотань у зв'язку із розглядом звернення позивачки.

При цьому, лише 20.09.2013 р. Інспекцією надіслано звернення (запит) до позивачки щодо надання додаткових відомостей та матеріалів, інформації, яка ідентифікує земельну ділянку, у відповідь на яке позивачка направила наявні в неї відомості та матеріали листом від 28.10.2013 р. Остаточна відповідь надана Інспекцією листом від 21.11.2013 р.

При цьому, в контексті приписів ст. 20 зазначеного Закону, в матеріалах справи відсутні відомості щодо встановлення необхідного терміну (додаткового, поза межами 30-денного строку), для розгляду звернення позивачки та її повідомлення про наведене. Судом також враховується те, що Інспекцією не поверталося звернення позивачки в порядку ст. 7 Закону (останнє речення ч. 3 ст. 7 Закону) у зв'язку з недостатністю наведених у ньому даних.

З наведеного вбачається, що Інспекцією порушено строк, протягом якого має бути надана відповідь заявнику, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для визнання такої бездіяльності протиправною.

Окрім того, як вбачається із звернення позивачки від 28.10.2013 р. (щодо надіслання додаткових матеріалів у зв'язку із розглядом заяви від 15.07.2013 р.), позивачка просила заслухати її аргументи і дозволити брати участь у перевірці, знайомитись з матеріалами перевірки, право на що передбачено приписами ст. 18 Закону України «Про звернення громадян». Проте, як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією не було забезпечено реалізацією позивачкою вказаних вище прав.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо того, що позивачка запрошувалась/повідомлялась про можливість вчинення вказаних дій, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для визнання такої бездіяльності Інспекції протиправної, брати участь у перевірці, знайомитись з матеріалами перевірки.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, розгляд заяви позивачки відбувся без дотримання вимог ст. 18 вказаного Закону та позивачка була позбавлена права особисто викласти свої аргументи, права на участь у перевірці поданої скарги чи заяви, знайомитися з матеріалами перевірки, а відтак надання заявнику відповіді без дотримання вимог ст. 18 зазначеного Закону, щодо реалізації яких зазначено у зверненні позивачки, свідчить про порушення процедури розгляду заяви позивачки, що у свою чергу зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позову в цій частині шляхом зобов'язання Інспекції повторно розглянути заяву позивачки від 25.07.2013 р. з урахуванням надання додаткових матеріалів із заявою від 28.10.2013 р. із дотриманням вимог ст. 18 зазначеного Закону та зобов'язання інспекції надати позивачки відповіді на її заяву.

Відносно позовних вимог позивачки до Інспекції про зобов'язання про витребування Генплану с. Лука, слід зазначити, що позивачкою нормативно не доведено обов'язку Інспекції щодо вчинення таких дій у зв'язку з розгляду заяви позивачки (з урахуванням сфери компетенції відповідача), не доведено недостатності раніше витребуваних та наявних у Інспекції матеріалів для розгляду звернення позивачки, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Що стосується пункту 5 позовних вимог про зобов'язання здійснення Інспекцією державного нагляду (контролю), слід зазначити, що під час розгляду заяви позивачки Інспекцією не забезпечено дотримання прав позивачки, визначених у заяві та передбачених у ст. 20 вищенаведеного Закону.

У зв'язку з цим, як зазначено вище, суд прийшов до висновку про зобов'язання відповідача розглянути звернення позивачки із дотриманням вказаних вимог, чим охоплюється вимоги позивачки щодо здійснення у зв'язку з наведеним державного нагляду (контролю), а саме щодо обов'язку Інспекції розглянути звернення позивачки з урахуванням покладених на Інспекцію функцій та завдань, відносно чого суд вище зазначив про задоволення позову в цій частині, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для окремого зобов'язання відповідача розглянути звернення позивача з урахуванням покладених на Інспекцію функцій та завдань, оскільки наведене обумовлюється загальним обов'язком щодо розгляду звернень громадян в межах повноважень відповідного державного органу, в даному випадку - Інспекцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, з урахуванням наведеного у сукупності та з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову як зазначено вище.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Київській області (код з ЄДР 38060805; адреса з ЄДР 03190, м. Київ, вул. Баумана, 9/12; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул.. Олени Теліги, 8), яка полягає у несвоєчасному наданні ОСОБА_1 (адреса: 03169, АДРЕСА_1) відповіді на звернення від 15.07.2013 р. з урахуванням звернення про надання додаткових матеріалів від 28.10.2013 р.

Зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Київській області (код з ЄДР 38060805; адреса з ЄДР 03190, м. Київ, вул. Баумана, 9/12; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.07.2013 р. з урахуванням заяви про надання додаткових документів від 28.10.2013 р. з дотриманням визначених статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» прав ОСОБА_1 щодо особистого викладення аргументів особі, що перевіряла звернення, щодо права на участь у перевірці звернення, ознайомлення з матеріалами перевірки та зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Київській області надати обґрунтовану відповідь за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.07.2013 р. з урахуванням заяви від 28.10.2013 р. щодо надання додаткових документів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін