Ухвала суду № 37298803, 24.02.2014, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

24 лютого 2014 року м. Луцьк

Справа № 803/67/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку заяву Відкритого акціонерного товариства «Оснастка» про відстрочення виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Оснастка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області (далі – УПФ в м. Нововолинську, управління, стягувач) до Відкритого акціонерного товариства «Оснастка» (далі – ВАТ «Оснастка», товариство, боржник) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Оснастка” на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2013 року в розмірі 92 274,03 грн.

На адресу суду 17 лютого 2014 року від ВАТ «Оснастка» надійшла заява від 11 лютого 2014 року №10/589 про відстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року (а.с.46).

В обґрунтування заяви про відстрочення судового рішення боржник посилається на те, що на даний час триває процедура санації ВАТ «Оснастка» строк якої продовжено ухвалою Господарського суду Волинської області від 28 серпня 2013 року у справі №1/69-Б до 01 квітня 2014 року. Товариство вказує, що за період санації на підприємстві погашено всю заборгованість по заробітній платі, борги перед бюджетом, Пенсійного фонду України та іншими кредиторами, відновлено виробничу діяльність по випуску продукції. Відповідно до статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» санація – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансового – господарського становища боржника. Боржник зазначає, що відповідно до вимог частини четвертої статті 17 вказаного Закону, арешт чи інші забезпечувальні заходи до підприємства можуть застосовуватись лише тоді, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації, тобто, на думку товариства, активи боржника при проведенні санації мають бути вільними від будь-яких обмежень. Посилається на те, що виплати по пільгових пенсіях, значно більші прогнозованих по плану санації, а виконання судового рішення у даній справі призведе до порушення прав інших кредиторів боржника, неможливості виконання плану санації та неминучого банкрутства боржника. На підставі вищевикладеного товариство просило суд відстрочити виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року до припинення процедури санації ВАТ «Оснастка» (а.с.28-29).

Стягувач, суб’єкт владних повноважень, у своїх письмових запереченнях від 18 лютого 2014 року №1327/09-04 заперечив проти задоволення заяви ВАТ «Оснастка» про відстрочення виконання судового рішення, посилаючись на те, що товариство під час процедури санації систематично порушує порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Станом на 01 лютого 2014 року заборгованість товариства складає 3 160 467,44 грн. Відтак, вищезазначене не дозволяє управлінню виконувати покладені на нього законодавством завдань щодо пенсійного забезпечення громадян, чим порушуються інтереси держави у даній сфері. На підставі вищевикладеного стягувач просить відмовити ВАТ «Оснастка» в задоволені заяви про відстрочення виконання судового рішення (а.с.46).

В судове засідання представник боржника не прибув, проте у листі від 24 лютого 2014 року №10/613 просить суд розгляд заяви здійснювати без участі представника підприємства (а.с.48).

Стягувач, суб’єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, проте у письмовому запереченні від 18 лютого 2014 року вих.№1327/09-04 просив суд розгляд заяви здійснювати за відсутності представника УПФ України в м. Нововолинську (а.с.46).

Відділ державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції свого представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду судовою повісткою, яку отримав поштовим зв’язком 18 лютого 2014 року (а.с.45).

Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін та представник державної виконавчої служби не прибули (при цьому, стягувачем та боржником були подані клопотання про розгляд заяви за відсутності їх представників), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану заяву можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 18 травня 2005 року у справі №1/69-Б введено процедуру санації ВАТ «Оснастка». Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28 серпня 2013 року у справі №1/69-Б продовжено строк санації до 01 квітня 2014 року (а.с.30-31).

Відповідно до статті 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявником не доведено винятковості обставин санації підприємства та не підтверджено їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, підприємством не надано жодних доказів про важкий фінансовий стан (в тому числі щодо відсутності грошових коштів для сплати спірної заборгованості), а стягувана сума заборгованості стосується періоду листопада 2013 року, тобто, виникла під час проведення санації підприємства.

Суд зазначає, що санація підприємства триває з 2005 року та неодноразово продовжувалася, хоча, відповідно до вимог пункту 9 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації. На думку суду, відстрочення виконання судового рішення може бути виправданим лише на початковому етапі санації, але з огляду на те, що вона триває вже понад 9 років, суд не знаходить підстав для відстрочення виконання судового рішення.

Судом також врахована позиція управління Пенсійного фонду, який в письмових запереченнях наголосив на систематичному порушенні підприємством порядку відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (а.с.46).

Оскільки заявником не доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не надано доказів важкого фінансового стану підприємства, враховуючи невиправдано довгий строк дії процедури санації ВАТ «Оснастка» (понад 9 років), а також систематичне порушення порядку відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року слід відмовити.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Оснастка» про відстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович