Вирок № 37297107, 24.02.2014, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 227/1167/12

Провадження №1/149/7/14

Номер рядка звіту 51

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

24.02.2014 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Клімик К. О. ,

при секретарі Гавлович Л.П.

за участю прокурора Кубика Д.М.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малосілки Бердичівського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ст. 368-3 ч. 4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3, перебуваючи на посаді Голови Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та являючись службовою особою юридичної особи приватного права, з використанням наданих йому повноважень, при зверненні до нього ОСОБА_4, з пропозицією придбати у Хмільницької технічної школи Вінницької обласної організації ТСО України будівлю та споруди на земельній ділянці площею 6,0863 га за адресою: АДРЕСА_2, пообіцяв це зробити за умови внесення на рахунок Хмільницької технічної школи Вінницької обласної організації ТСО України кошти у розмірі визначеної вартості об"єкту приблизно 400000 гривень, та надання йому неправомірної вигоди у розмірі 1600000 гривень. Використовуючи надані йому займаною посадою повноваження, підсудний ОСОБА_3 дав усну вказівку директору Хмільницької технічної школи ОСОБА_5, який не був обізнаний з дійсними намірами підсудного ОСОБА_3, оформити право власності на вказане майно та підготувати документи для розгляду на засіданні бюро Вінницької обласної організації ТСО України. ОСОБА_5 виготовив технічну документацію на майно, яке мав намір придбати ОСОБА_4 та вніс клопотання про розгляд на засіданні бюро комітету Вінницької обласної організації ТСО України питання про надання згоди на продаж вказаного нерухомого майна. 11 травня 2011 року засіданням членів Бюро комітету Вінницької обласної організації ТСО України за участю голови підсудного ОСОБА_3, який використовуючи надані повноваження, діючи в інтересах ОСОБА_4, виступив на бюро та повідомив про необхідність продажу нерухомого майна Хмільницької техшколи, розташованого по АДРЕСА_2, в наслідок чого було прийнято рішення про подання клопотання до Бюро Центрального комітету ТСО України про продаж зазначеного нерухомого майна за ціною не нижчою 350000 гривень, про що складений протокол № 4. На Бюро Центрального комітету ТСО України було розглянуто питання про надання дозволу на продаж майна Хмільницької технічної школи і такий дозвіл було надано, а також було надано довіренність від 15 липня 2011 року, якою голова ТСО України ОСОБА_6 уповноважив директора Хмільницької технічної школи Вінницької обласної організації ТСО України ОСОБА_5 бути представником ТСО України з питань продажу вказаного нерухомого майна. Після отримання такої довіренності підсудний ОСОБА_3 неодноразово нагадував ОСОБА_4 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у розмірі 1600000 гривень, вказуючи на те, що у разі не надання цієї сумі оборудка не відбудеться, що ним було вказано і при зустрічі в службовому кабінеті 29 грудня 2011 року. 10 січня 2012 року біля 10 години ОСОБА_4 зустрівся із підсудним ОСОБА_3 біля адміністративного будинку Вінницької обласної організації ТСО України та на різних автомобілях поїхали до м. Хмільник. При цьому, ОСОБА_3 їхав на власному автомобілі «Мітсубісі Оутлендер», державний номер НОМЕР_1 та під час руху з м. Вінниці до м. Хмільника не менш двох разів зупинявся на проїжджій частині дороги та вимагав передачі йому грошових коштів як неправомірної вигоди за сприяння в укладенні договору купівлі-продажу будівлі і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та у відмові в користуванні земельною ділянкою площею 6,0863 га під цими будівлею та спорудами, однак ОСОБА_4 відмовлявся це зробити до укладення договору та відмови від користування земельною ділянкою. Перед в'їздом в м. Хмільник, підсудний ОСОБА_3 знову зупинив автомобіль та поставив вимогу перед ОСОБА_4 про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 1600000 гривень, а в іншому випадку погрожував розпорядитися не укладати з ним будь-якої угоди. ОСОБА_4 на вимогу підсудного ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_3 одержав грошові кошти в сумі 1600000 гривень, як неправомірну вигоду. При цьому, за вказівкою ОСОБА_3 ОСОБА_4 розклав гроші по різним сумам, а саме: одну частину в сумі 1000000 гривень, та іншу частину в сумі 600000 гривень та поклав їх в багажне відділення автомобіля підсудного ОСОБА_3 Після цього вони приїхали до Хмільницької технічної школи, де ОСОБА_4 вніс в касу школи 390000 гривень за купівлю будівлі та споруд по АДРЕСА_2. Після цього підсудний ОСОБА_3 з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхали до нотаріуса, що по вул. Пушкіна в м. Хмільнику. У нотаріуса ОСОБА_5, який діяв по довіренності ТСО України і не був обізнаний з дійсними намірами підсудного ОСОБА_3 уклав договір-купівлі продажу з ОСОБА_4, обидва його підписали, в наслідок чого ОСОБА_4 придбав у власність будівлю і споруди по АДРЕСА_2. Після цього вони всі були затриманні працівниками міліції біля офісу нотаріуса ОСОБА_8 по АДРЕСА_3.

Свою вину у вчиненні вказаного злочину підсудний ОСОБА_3 не визнав повністю і показав, що до нього в 2010 році зателефонував директор Хмільницької техшколи ОСОБА_5, який повідомив, що до нього звернулась особа з пропозицією продати йому автодром, який на балансі Хмільницької техшколи і він цю особу направив до нього. Через деякий час до нього прийшов ОСОБА_4 з бізнесменом з м. Москви та сказав, що хоче придбати автодром для розташування там розважального комплексу. Він сказав, що це можливо і автодром буде коштувати приблизно 2000000 гривень, на що ОСОБА_4 та його товариш сказали, що це дорого, але потім незнайомий чоловік сказав, що ОСОБА_4 буде представляти його інтереси в переговорах. Через деякий час до нього знову звернувся ОСОБА_4 і сказав, що вони все таки хотять купити автодром, бо під ним велика земельна діляка, але він пояснив ОСОБА_4, що земельна ділянка не продається, бо вона перебуває в оренді у техшколи, однак при продажу автодрому вони напишуть заяву, якою від оренди відмовляться на його користь. Досягнувши згоди, він сказав директору Хмільницької технічної школи ОСОБА_5 підготувати клопотання на бюро комітету Вінницької обласної організації ТСО України клопотання було розглянуто та вирішено звернутись до бюро ТСО України для надання їх згоди на продаж об"єкту. Така згода бюро ТСО України була отримана і голова ТСО України ОСОБА_6 дав довіренність на ім"я ОСОБА_5 на право продажу майна техшколи. Після цього з"ясувалось, що на автодром не має права власності і тому ОСОБА_5 за його згодою виготовляв технічну документацію. Коли технічна документація була виготовлена, то ОСОБА_4 сказав, що буде збирати гроші і лише в грудня 2011 року він повідомив, що 2000000 гривень у нього є. Вони з ОСОБА_4 домовились про те, що він сплатить в касу Хмільницької технічної школи вартість автодрому, яка була визначена в сумі 400000 гривень, а залишок коштів в сумі 1600000 гривень ОСОБА_4 видасть йому, як спонсорську допомогу обласній організації ТСО України, а вони вже самі розділять ці кошти по технічним школам області. ОСОБА_4 сказав, що всі кошти в сумі 2000000 гривень внести через касу він не зможе, оскільки у нього будуть проблеми з податковою, тому вони домовились, що 1600000 гривень ним буде внесено як спонсорську допомогу готівкою, а вони вже самі вирішать як їх оформити. Частина вказаних коштів планувалась як спонсорська допомога Хмільницькій технічній школі, а інша сума на авіаційний клуб, тому суми були розділені і покладені в автомобіль окремо. Коли вони виїжджали з обласної організації ТСО України, він сказав бухгалтеру про те, щоб каса працювала до пізна, оскільки коли він повернеться з м. Хмільника то треба буде оформити гроші. Крім того на засіданнях бюро обласної організації ТСО України він не одноразово говорив про таку спонсорську допомогу і саме в сумі 1600000 гривень, що підтвердили працівники обласної організації ТСО України. Він не вимагав вказані кошти у ОСОБА_4, а тільки сказав, що автодром буде коштувати 2000000 гривень, це його дійсна вартість. Крім того він також не вимагав у ОСОБА_4 щоб він поклав гроші в багажник його автомобіля, а лише сказав, що для гарантії укладення договору-купівлі продажу, як його підтвердження гроші повинні бути у нього, а якщо ОСОБА_4 боїться за них, то ключі від автомобіля він дасть йому. ОСОБА_4 з цим погодився і поклав гроші в двох сумах 600000 гривень і 1000000 гривень в багажник його автомобіля, до грошей він не касався і в руки їх не брав. Крім того він будь-якого відношення до оформлення права власності на автодром не мав, оскільки все оформляв ОСОБА_5, без будь-якого примусу з його сторони.До угоди купівлі-продажу він також будь-якого відношення не мав, оскільки саме ОСОБА_5 діяв по довіренності виданої Головою ТСО України на ім"я ОСОБА_5 В м. Хмільнику у нотаріуса вони оформляли договір купівлі-продажу і після цього мали їхати в Хмільницьку міську раду де ОСОБА_5 мав написати заяву про відмову від оренди земельної ділянки в зв"язку з переходом права власності на автодром до ОСОБА_4 Коли вони вийшли з офісу нотаріуса то його і ОСОБА_5 затримали працівники міліції.

Вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину повністю доведена показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні.

Показами свідка ОСОБА_4 доведено, що він у 2010 році звернувся до директора Хмільницької техшколи ОСОБА_5 з питанням чи можливо йому продати автодром, на що ОСОБА_5 сказав, що він не вирішує такі питання і порекомендував звернутись до підсудного ОСОБА_3, якому одразу ж зателефонував. ОСОБА_3 сказав, що хоче з ним зустрітись і тому він поїхав до нього у м. Вінницю. При зутрічі з ОСОБА_3 той йому повідомив, що автодром можливо продати за 2500000 гривень, однак він став торгуватись і тоді ОСОБА_3 знизив ціну до 2000000 гривень на що він сказав, що подумає. Враховуючи те, що він хотів придбати вказаний автодром, тому він сказав ОСОБА_3, що згоден на вказану суму 2000000 гривень, він думав, що вказані кошти будуть спачені ним офіційно через касу. Однак з"ясувалось те, що на автодром не має права власності і тоді ОСОБА_3 сказав, що вони виготовлять всю потрібну документацію і тоді оформлять договір, крім того ОСОБА_3 сказав йому, що земля не прдається, оскільки перебуває в оренді, але після укладення договору купівлі-продажу вони від землі відмовляться на його користь, всі питання у міській раді буде вирішено. Через деякий час, приблизно в травні 2011 року, йому сказали, що згода на продаж автодрому отримана і на ім"я ОСОБА_5 видано доручення. В грудні 2011 року він зутрівся з ОСОБА_3 і той сказав, що йому треба буде сплатити в касу техшколи приблизно 400000 гривень, а іншу суму 1600000 гривень дати йому без будь-яких документів, тоді він зрозумів, що ОСОБА_3 хоче отримати вказані кошти за те, що сприяв йому в придбанні автодрому і оренді земельної ділянки. Він також зрозумів, що у разі не виконання вимоги ОСОБА_3 угоду купівлі-продажу з ним укладено не буде і тому 28 грудня 2011 року він звернувся до Вінницького УДСБЕЗ УМВС з заявою про вимагання ОСОБА_3 у нього хабара. Його заява була прийнята і з ним почали працювати співробітники УДСБЕЗ, тобто його споряджували аппаратурою для аудіо- та відеозапису з якою він був на зустрічах з ОСОБА_3 На початку січня 2012 року він приходив в робочий кабінет ОСОБА_3 де той йому повідомив, що 400000 гривень треба буде внести в касу Хмільницької техшколи, а 1600000 гривень повинен буде передати йому, також ОСОБА_3 просив про те, щоб він ОСОБА_5 за гроші в сумі 1600000 гривень нічого не говорив. Потім вони їздили в м. Хмільник і з ОСОБА_5 заходили до нотаріуса, яка сказала, що потрібна довідка з БТІ, яку ОСОБА_5 на днях мав отримати. Вони домовились, що 10 січня 2012 року приїдуть в м. Хмільник до нотаріуса для оформлення договору. 10 січня 2012 року, зранку, в приміщенні УМВС України у Вінницькій області було проведено помітку грошей в сумі 1600000 гривень, складено акти і гроші були вручені йому, крім того він мав ще 400000 гривень для внесення в касу. Біля 11 години він автомобілем з водієм приїхав до ОСОБА_3 на роботу і коли ОСОБА_3 вийшов до нього на вулицю то одразу ж сказав, щоб він гроші поклав до його автомобіля, однак він це зробити відмовився і вони кожен своїм автомобілем поїхали в м. Хмільник. По дорозі ОСОБА_3 декілька разів зупиняв автомобіль і казав йому, щоб він гроші в сумі 1600000 гривень поклав до багажника його автомобіля, наголошуючи при цьому, що у разі невиконання угода здійснена не буде. Однак він не хотів гроші класти в його автомобіль і тому вони їхали далі, а перед самим в"їздом в м. Хмільник ОСОБА_3 знову зупинився і сказав, якщо він не покладе гроші в його автомобіль, то він розвертається і їде назад. Тоді він погодився покласти 1600000 гривень в автомобіль ОСОБА_3 і той йому сказав, щоб він розділив гроші на 1000000 гривень та окремо 600000 гривень. Розділивши гроші він поклав їх в багажник автомобіля ОСОБА_3 і вони поїхали до Хмільницької технічної школи. Там він з ОСОБА_5 зайшли в касу де він вніс гроші в сумі 390000 гривень за купівлю автодрому, а після цього вони разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 поїхали до нотаріуса. Коли вони були в техшколі то ОСОБА_3 йому знову сказав, щоб він не говорив ОСОБА_5 за гроші в сумі 1600000 гривень. У нотаріуса він і ОСОБА_5 підписали договір купівлі-продажу і коли вийшли з примішення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було затримано працівниками міліції.

Показами свідка ОСОБА_5 доведено, що він працює директором Хмільницької техшколи ТСО України і в 2010 чи 2011 році, точно він не пам"ятає, до нього звернувся ОСОБА_4 з питаннями продажу автодрому, на що він йому відповів, що атодром дійсно треба продавати, оскільки на його утримання вони платять великі гроші, а сам автодром не використовують, однак ці питання він не вирішує і йому слід звернутись до ОСОБА_3 як голови обласної організації ТСО України. При ОСОБА_4 він зателефонував ОСОБА_3, який сказав, що хоче з ОСОБА_4 зустрітись і він дав ОСОБА_4 номер телефону ОСОБА_3 Через деякий час до нього зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що треба виготовити технічну документацію на автодром. Враховуючи те, що на автодромі були лише тимчасові споруди, на які право власності не оформлюється, вони побудували на автодромі капітальну будівлю і тоді змогли оформити право власності, все це зайняло певний час. Ним також було зроблено експертну оцінку автодрому і лише після цього вони могли оформляти договір купівлі-продажу. Довіренність на оформлення договору була видана на його ім"я і тому стороною договору був він, по договору ціна автодрому мала стати 390000 гривень. Крім того під час розмов з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він зрозумів, що крім автодрому ОСОБА_4 потрібно і земельна ділянка, розмір якої становить більше 6 гектарів. На земельну ділянку ними з міською радою було укладено договір оренди і видано свідоцтво про право на користування, ОСОБА_3 при ньому завірив ОСОБА_4 про те, що вони після укладення договору купівлі-продажу напишуть відмову від оренди і земельна ділянка перейде в оренду до нього. 10 січня 2012 року в техшколу приїхали ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_4 вніс в касу гроші в сумі 390000 гривень за купівлю автодрому і після цього вони поїхали до нотаріуса. Перед тим, як ОСОБА_4 йшов до каси то ОСОБА_3 сказав, що буде внесено в касу 390000 гривень, а ще в машині 600000 гривень спонсорських для області, але що то є він йому не роз"яснював і ніяких вказівов відносно грошей не давав. Вони приїхали до нотаріуса, але вона їх ще направила в інвентарбюро де він взяв ще одну довідку і після цього нотаріус підготувала договір купівлі-продажу, який вони з ОСОБА_4 підписали. Коли вони вийшли з приміщення його і ОСОБА_3 затримали працівники міліції.

Показами свідка ОСОБА_5 доведено, що вона працює головним бухгалтером Хмільницької техшколи і 10 січня 2012 року за продаж автодрому в касу техшколи було внесено 390000 гривень і їй надали про це чек, а гроші вони здали в той же день в банк. При цьому в техшколу приїжджав голова обласної організації ОСОБА_3, який їй сказав, що зараз буде внесено в касу 390000 гривень, про будь-які інші гроші він їй не говорив.

Показами свідка ОСОБА_8 доведено, що вона працює приватним нотаріусом і до неї звернувся директор Хмільницької технічної школи ОСОБА_5, який був ще з двома чоловіками, яких вона не знає і запитував, які документи потрібні для укладення договору купівлі-продажу майна техшколи, а саме автодрому. Вона дала їм список документів і вони пішли. 10 січня 2012 року ОСОБА_5 з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, прізвища яких вона взнала пізніше прийшли до неї для оформлення договору. Вона передивилась документи і сказала, що потрібна ще одна довідка з БТІ. Вони поїхали за довідкою, а вона підготовлювала договір купівлі-продажу. Коли вони приїхали і привезли довідку, вона підготувала договір і дала їм його прочитати, після цього ОСОБА_5 від техшколи та ОСОБА_4 від себе підписали договір і пішли з офісу. Через деякий час до неї в офіс зайшли працівники міліції з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і почали проводити дії, та все знімали на відеокамеру.

Показами свідка ОСОБА_12 доведено, що вона працює економістом Вінницької обласної організації ТСО України і в 2011 році директор Хмільницької техшколи ОСОБА_5 звернувся до бюро обласної організації за дозволом на продаж автодрому по АДРЕСА_2. Враховуючи те, що утримання автодрому є збитковим, голова ОСОБА_3 виступив на бюро обласної організації і запропонував автодром продати. Бюро вказану думку підтримало і вони вирішили звернутись до бюро ЦК ТСО України з клопотанням про надання дозволу на продаж автодрому. Такий дозвіл було надано і вказано про реалізацію автодрому не нижче експертної оцінки тобто не нижче 350000 гривень. В грудні 2011 року її в свій кабінет викликав ОСОБА_3 там вже знаходився, як їй стало відомо пізніше, ОСОБА_4 При ній ОСОБА_3 сказав, що ОСОБА_4 хоче придбати автодром в м. Хмільнику і назвав ціну 1000000 гривень. При цьому ОСОБА_4 сказав, що дану суму треба розбити на дві, а саме: внести частинами 400000 гривень і окремо 600000 гривень, оскільки у нього не має підтвердження такої суми. Вона як економіст сказала ОСОБА_4, що у відповідності до Податкового кодексу України будь-яких перешкод внесення однією сумою всіх коштів у нього не буде, але ОСОБА_4 наполягав на свому і після цього вона з кабінету вийшла. Що стосується спонсорської допомоги, то вона про неї чула від ОСОБА_3, коли він зайшов до неї після зустрічі з ОСОБА_4, сказавши їй що буде допомога в розмірі 600 тисяч гривень. На засіданні бюро обласної організації, ОСОБА_3 також повідомив, що за продаж автодрому в м. Хмільнику буде спонсорська допомога, але будь-якої суми він не називав і обставин за якими така допомога має бути надана не повідомляв. Всіма питаннями по договору купівлі-продажу та визначення ціни договору займався особисто ОСОБА_3 і їй про це нічого не відомо.

Показами свідка ОСОБА_11 доведено, що вона була присутня на засіданні бюро обласної організації ТСО України і чула про вирішення питання продажу автодрому в м. Хмільнику, а також чула від ОСОБА_3 під час його розмови з економістом ОСОБА_12 про можливість спонсорської допомоги, однак як саме і в якому розмірі ОСОБА_3 не казав. Спонсорська чи благодійна допомога вноситься на рахунок організації за заявою особи, що її вносить, в зв"язку з чим укладається відповідний договір. В даному випадку такого не було.

Показами свідка ОСОБА_10 доведено, що він був присутній на бюро обласної організації ТСО України де обговорювалось питання продажу автодрому в м. Хмільнику за клопотанням керівника Хмільницької техшколи. Було прийнято рішення про надання такого дозволу і звернення до бюро ЦК ТСО України, наскільки він пам"ятає на той час було вже проведено експертну оцінку автодрому, яка становила 350000 гривень.Також ОСОБА_3 на засіданні говорив про благодійну допомогу в розмірі 500-600 тисяч гривень, але конкретно він нічого не сказав.

Показами свідка ОСОБА_13 доведено, що він був присутнім на бюро обласної організації ТСО України при вирішенні питання продажу автодрому в м. Хмільнику, але про те, що ОСОБА_3 чи хто-небудь інший говорив про спонсорську допомогу він не чув.

Показами свідка ОСОБА_14 доведено, що він був присутній на бюро обласної організації ТСО України при вирішенні питання продажу автодрому в м. Хмільнику і ніяких питань щодо отримання благодійної допомоги від продажу нерухомого майна на засіданні не обговорювалося.

Показами свідка ОСОБА_15 доведено, що він був присутній на бюро обласної організації ТСО України при вирішенні питання продажу автодрому в м. Хмільнику і ніяких питань щодо отримання благодійної допомоги від продажу нерухомого майна на засіданні не обговорювалося.

Показами свідка ОСОБА_16 доведено, що він працює заступником начальника Вінницького авіаклубу, і на утримання клубу держава та обласна організація ТСО України коштів не виділяють, клуб існує лише на спонсорські кошти та благодійні внески. Всі літаки клубу потребують ремонту на який необхідно приблизно біля трьох мілліонів гривень, в зв"язку з цим він неодноразово звертався з листами до обласної організації ТСО України, однак на сьогоднішній день будь-якої допомоги надано не було, була тільки розроблена програма по фінінсуванню клуб.

Свідок ОСОБА_17 дав аналогічні покази.

Показами свідка ОСОБА_18 доведено, що він працював в УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області і йому відомо, що в грудні 2011 року було заведено оперативно-розшукову справу по факту вимагання грошей у ОСОБА_4 Для проведення оперативно-розшукових заходів їм надають гроші в касі УМВС, однак на той період було видано тільки 300000 гривень, а по заяві проходила сума 2000000 гривень і тому вони вирішили отримати гроші для фіксування злочину ОСОБА_3 в банку. Зцією метою в банку було отримано гроші в сумі 2000000 гривень як споживчий кредит. Після фіксації злочину, та визнання слідчим грошей речовими доказами, ці гроші було передано іх співробітнику для передачі в установу НБУ, однак він дав команду, щоб ці гроші було повернуто в банк, оскільки в банку рахували відсотки за користування кредитом. Вся сума 2000000 гривень була використана на фіксування злочину ОСОБА_3, 1600000 гривень, вилучених у ОСОБА_3 було повернуто банку, а іншу суму в розмірі 400000 гривень також було повернуто банку за власні кошти працівників УДСБЕЗ УМВС.

Показами свідка ОСОБА_19 доведено, що він працював в УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області і особисто на себе оформляв кредит у банку на суму 2000000 гривень, які передав начальнику відділу боротьби з економічною злочинністю для помітки та фіксування злочину. Особисто він участі в операції не приймав. Згодом йому передано було 2000000 гривень, які він повернув в банківську установу та погасив договір кредиту.

Показами свідка ОСОБА_20 доведено, що його було запрошено працівниками міліції в якості понятого і він був присутнім при помітці грошових купюр в розмірі 1600000 гривень, був присутнім в м. Хмільнику при затриманні особи з поміченими купюрами та при проведенні огляду місця подій. Тоді знову перераховували та переписували всі купюри, що були вилучені та всі дії знімались на відео. Він ставив свої підписи під усіма складеними працівниками міліції документами.

Показами свідка ОСОБА_21 доведено, що він був присутнім при поміченні грошових купюр, які були в банківських упаковках, та при проведенні огляду місця подій та затриманні ОСОБА_3 Після вчинення всіх дій були складені відповідні протоколи, які були підписані присутніми особами, при огляді грошей під час проведення огляду місця події банківські упаковки порушені не були. Пізніше слідчим прокуратури йому було передано гроші в сумі 1600000 гривень для передачі в установу банку для зберігання, однак його керівник наказав ці гроші віддати йому, що з ними було далі йому не відомо.

Показами свідка ОСОБА_22 доведено, що він працював заступником начальника відділу управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України у Вінницькій області і до них з заявою звернувся ОСОБА_4, який повідомив про вимагання ОСОБА_3 у нього хабара в розмірі 1600000 гривень. Заява була зареєстрована в журналі особистого прийому громадян і по ній було заведено оперативно-розшукову справу, до участі у проведенні оперативних дій було залучено працівників відділу боротьби з організованою злочинністю, які і проводили всі дії по справі. Він був присутнім при огляді та помітці грошових купюр в сумі 1600000 гривень, враховуючи те, що була велика кількість купюр тому протокол був заготовлений і тільки звірялись номери купюр, хто помічав гроші аерозолем він не пам"ятає.

Протоколом-заяви ОСОБА_4 зареєстрованої УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області 28 грудня 2011 року (т. 1 а.с. 5) доведено, що ОСОБА_4 звернувся в УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області з заявою про те, що підсудний ОСОБА_3 вимагає у нього в якості хабара 1600000 гривень за оформлення договору купівлі-продажу майна ТСО України.

Протоколом огляду та вручення грошових коштів (т. 1 а.с. 11-75) доведено, що грошові кошти в сумі 1600000 гривень купюрами номіналом 500 гривень кожна були в присутності понятих оглянуті, переписані та вручені ОСОБА_4 для подальшого використання, з метою підтвердження фактичних данних викладених у його протокол-заяві.

Протоколом помітки грошових купюр (т. 1 а.с. 76-139) доведено, що оглянуті грошові кошти в сумі 1600000 гривень купюрами номіналом 500 гривень кожна, в присутності понятих були помічені шляхом розпилювання на лицеву та зворотнью сторону купюр люмінесцентним аерозолем "Промінь-1". Також було відібрано зразки люмінесцентного аерозолю "Промінь-1" на чисті листки паперу та упаковано в конверти № 1 та № 2. Після помітки купюри було передано ОСОБА_4

Протоколом огляду місця події (т. 1 а.с. 140-203) доведено, що 10 січня 2012 року біля 14 години 30 хвилин в присутності понятих по вул. Пушкіна в м. Хмільнику біля автомобіля "Мітсубісі" державний номер НОМЕР_1 було оглянуто руки підсудного ОСОБА_3 за допомогою ультрафіолетового променю, під час якого світіння люміносцентного аерозолю не виявлено. З долонь підсудного ОСОБА_3 відібрано змиви. При огляді належного підсудному ОСОБА_3 автомобіля "Мітсубісі" державний номер НОМЕР_1, в багажному відділенні автомобіля було виявлено 1600000 гривень, які як пояснив ОСОБА_3 він мав намір внести в якості благодійного внеску на рахунок Вінницької обласної організації ТСО України, яку він очолює. В багажному відділенні автомобіля виявлено картонну коробку в якій знаходиться грошові кошти в кількості 12 пачок по 100 штук купюр в кожній, номіналом по 500 гривень на загальну суму 600000 гривень. При освітлені пачок в ультрафіолетовому проміні з торцової сторони помітно світіння яскраво-жовто-зеленого кольору, як невидиме в звичайному освітленні. Під захисним ковриком багажного відділення виявлено спортивну сумку чорного кольору з написом "adidas". В сумці виявлено поліетиленовий пакет в якому міститься 20 пачок по 100 штук купюр в кожній, номіналом по 500 гривень на загальну суму 1000000 гривень. При освітлені пачок в ультрафіолетовому проміні з торцової сторони помітно світіння яскраво-жовто-зеленого кольору, як невидиме в звичайному освітленні. Виявлені в багажному відділенні автомобіля підсудного ОСОБА_3 в присутності самого ОСОБА_3 та понятих були оглянуті, перераховані та переписані.

Висновком експерта № 14 від 21 лютого 2012 року з фототаблицями (т. 3 а.с.44-215) доведено, що на поверхнях аркушів паперу (об"єкти №№ 1, 2) знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесцює яскраво-жовтим кольором. На поверхнях волокнистих косметичних дисків, які надано в якості контрольного зарзка - люмінесценції спеціальних хімічних речовин (люмінофор) не виявлено. На поверхнях волокнистих косметичних дисків, якими було проведено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_3 знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесцює яскраво-жовтим кольором. На зовнішній поверхні лівої шкіряної пальчатки (область великого та вказівного пальця), знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесцює яскраво-жовтим кольором. На поверхнях грошових купюр в кількості трьох тисяч двохсот штук номіналом по 500 гривень кожна та на поверхні фрагментів паперу, якими було обмотано грошові купюри, знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесцює яскраво-жовтим кольором. Нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхнях аркушів паперу (об"єкти №№ 1, 2), на поверхнях грошових купюр, на поверхнях фрагментів паперу, якими було обмотано грошові купюри, на поверхнях волокнистих косметичних дисків, якими було проведено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_3 та на зовнішній поверхні лівої шкіряної пальчатки (область великого та вказівного пальця) за фізико-хімічними властивостями (колір, люмінесценції, віднощення розчинників, здатність до копіювання, хроматографічна рухливість та колір люмінесцентних зон) співпадають між собою та мають спільну родову належність. Таким чином доведено, що купюри оглянуті, перераховні та помічені відповідно до протоколів (т. 1 а.с. 11-75, 76-139) є тими ж самими, що були виявлені та вилучені з багажного відділення автомобіля підсудного ОСОБА_3 Висновком експертизи № 37-П (т. 3 а.с. 248-362) доведено, що всі купюри номіналом 500 гривень кожна, що були вилучені в автомобілі підсудного ОСОБА_3відповідають зразкам, які перебувають в офіційному обігу на території України, тобто вони виготовлені підприємством-виробником.

Договором купівлі-продажу від 10 січня 2012 року (т. 2 а.с. 170-171) доведено, що між Товариством сприяння обороні України в особі диретора Хмільницької технічної школи Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна Товариства сприяння обороні України, яким ОСОБА_4 було передано у власність будівлю та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, що розташована на земельній ділянці розміром 6,083 га, та знаходиться у продавця в користуванні на підставі договору оренди землі і в майбутньому буде оформлена покупцем відповідно до вимог чинного законодавства. Ціна договору 390000 гривень.

Свідоцтвом про право власності на будівлю та споруди від 11 липня 2011 року ( т. 4 а.с. 72) та витягом про державну реєстрацію (т. 4 а.с. 73) доведено, що нерухоме майно продане по договору від 10 січня 2012 року (т. 2 а.с. 170-171) належало Товариству сприяння обороні України на праві приватної власності.

Договором оренди земельної ділянки від 25 травня 2011 року (т. 2 а.с. 105-110) доведено, що земельна ділянка розміром 6,083 га, що розташована по АДРЕСА_2 Хмільницькою міською радою передана в оренду Хмільницькій технічній школі Товариства сприяння обороні України, та на данній земельній ділянці перебуває будівля та споруди належні Хмільницькій технічній школі Товариства сприяння обороні України. Договір оредни земельної ділянки належним чином зареєстрований і земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.

Постановою бюро комітету Вінницької ОО ТСОУ протокол № 4 від 11 травня 2011 року (т. 2 а.с. 163) доведено, що бюро комітету Вінницької ОО ТСОУ на засіданні 11 травня 2011 року постановило клопотати перед Бюро ЦК ТСО України надати дозвіл Хмільницькій технічній школі ТСО України продати нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці розміром 6,083 га по АДРЕСА_2 за ціною не нижче 350000 гривень без ПДВ. За рахунок отриманих коштів від продажу нерухомого майна побудувати новий автокранодром, придбати нові автомобілі для навчальної їзди, провести ремонт будівель на території Хмільницької технічної школи ТСО України по вул. Кірова, 59 в м. Хмільнику.

Довіренністю від 15 липня 2011 року (т. 4 а.с. 99) доведено, що Товариство сприяння обороні України в особі голови товариства ОСОБА_6 уповноважило директора Хмільницької технічної школи Вінницької обласної організації ТСО України ОСОБА_5бути представником ТСО України з питань продажу належного товариству нерухомого майна по АДРЕСА_2 Вінницької області за ціною не нижче 350000 гривень.

Таким чином, проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку, що по угоді купівлі-продажу нерухомого майна Товариства сприяння обороні України, що знаходиться по АДРЕСА_2 Вінницької області було продано представником товариства ОСОБА_5 ОСОБА_4 за ціною, що була передбачена дорученням наданим ОСОБА_5 та постановою бюро комітету Вінницької ОО ТСОУ, а саме: в сумі 390000 гривень (квитанція до прибуткового касового ордеру т. 4 а.с. 104). Оскільки інше договором купівлі-продажу та іншими договорами не обумовлено, сума коштів 1600000 гривень переданих ОСОБА_4 підсудному ОСОБА_3 є неправомірною вигодою.

Наказом № 10 від 16 січня 2003 року (т. 4 а.с. 204) та витягом з протоколу першого пленуму Вінницького обласного комітету ТСО України від 23 грудня 2009 року (т. 4 а.с. 203) доведено, що підсудний ОСОБА_3 був обраний та призначений на посаду голови Вінницької обласної організації ТСО України з 16 січня 2003 року.

Статутом Товариства сприяння обороні України (т. 4 а.с. 83-92) та Посадовою інструкцією голови обласної організації ТСОУ (т.4 а.с. 201-202) доведено, що товариство є юридичною особою приватного права, а голова обласної організації ТСОУ є посадовою особою юридичної особи приватного права.

Посилання підсудного ОСОБА_3, на те, що він не мав наміру на отримання неправомірної вигоди у розмірі 1600000 гривень за сприяння ОСОБА_4 в купівлі майна ТСО України суд вважає такими щоб уникнути відповідальності. Враховуючи проаналізовані судом докази та покази свідків встановлено, що ОСОБА_4, крім офіційно сплачених в касу Хмільницької техшколи коштів за придбане майно в сумі 390000 гривень, що було визначено довіренністю, постановою бюро комітету Вінницької ОО ТСОУ та договором купівлі-продажі, підсудному ОСОБА_3 було передано без будь-якого документального оформлення 1600000 гривень. Враховуючи те, що відповідно до статуту Товариства сприяння обороні України передбачена благодійна допомога від юридичних та фізичних осіб, однак, врахувуючи те, що така допомога повинна оформлятись відповідними передбаченими законодавством документами, а в даному випадку такі документи оформлені не були, суд приходить до висновку про те, що кошти в сумі 1600000 гривень були передані ОСОБА_3 як неправомірна вигода. Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 доведено, що підсудний ОСОБА_3 не пропонував йому оформити суму у розмірі 1600000 гривень відповідними документами (заявою, договором тощо), як благодійну чи спонсорську допомогу ТСО України.

Показами свідка ОСОБА_4, частково показами підсудного ОСОБА_3, аудіо- відеозаписами, протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів (т. 2 а.с. 175), роздруківкою розмови між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від 29 грудня 2011 року (т. 2 а.с. 176-189), роздруківкою розмови між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 6 січня 2012 року (т. 2 а.с. 190-203), протоколом роздруківки розмови між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від 10 січня 2012 року (т. 2 а.с. 204-226), дослідженими в судовому засіданні доведено, що при розмовах з ОСОБА_4 підсудний ОСОБА_3 наголошував та тому, що крім офіційної сплати коштів в касу підприєства за продавж ОСОБА_4 майна ТСО України, він має обов"язково сплатити йому готівкою ще 1600000 гривень. При цьому ОСОБА_3 наголошував, що у разі відмови ОСОБА_4 виконати таку вимогу угода продажі не відбудеться, також ОСОБА_3 просив ОСОБА_4 про гроші в сумі 1600000 гривень нікому не говорити і ОСОБА_5 в тому числі. Крім того 10 січня 2012 року під час поїздки з м. Вінниця до м. Хмільника підсудний ОСОБА_3 декілька разів зупиняв автомобіль і вимагав, щоб ОСОБА_4 невідкладно положив кошти в сумі 1600000 гривень в багажне відділення його автомобіля. А перед в"їздом в м. Хмільник пригрозив ОСОБА_4, що у разі не виконання його вимоги про передачу йому грошей, поклавши їх в його автомобіль, він угоду скасує і повернеться додому. Таким чином доведено, що підсудний ОСОБА_3 вимагав у ОСОБА_4 передати йому кошти, отримавши таким чином неправомірну вигоду.

Дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати по ст. 368-3 ч. 4 КК України, оскільки він 10 січня 2012 року, перебуваючи на посаді Голови Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та являючись службовою особою юридичної особи приватного права, з використанням наданих йому повноважень, одержав від ОСОБА_4, за сприяння йому в укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна ТСО України, неправомірну вигоду в розмірі 1600000 гривень поєднане з вимаганням.

При обрані виду та міри кримінального покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує те, що обтяжуючих його вину обставин не має, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та колишньої роботи, враховує стан його здоров"я, те що він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни і тому вважає можливим застосувати до нього мінімальну міри покарання передбаченої санкцією ст. 368-3 ч. 4 КК України та часткову конфіскацію майна. По справі визнано речовими доказами грошові купюри номіналом 500 гривень на суму 1600000 гривень, однак враховуючи те, що вказані речові докази були передані працівниками УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області банківській установі, як платіж по погашенню кредитних зобов"язань, що доведено показами свідків, постановою слідчого ОВС прокуратури Вінницької області Білого В.М. від 27 березня 2013 року, довідкою керуючого Вінницьким регіональним відділенням АТ "Брокбізнесбанку" № 39/061 від 18 червня 2013 року, суд не вбачає можливим вирішити питання про долю цих речових доказів.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним по ст. 368-3 ч. 4 КК України та призначити покарання у виді стягнення штрафу на користь держави в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 гривень (сто сімдесят тисяч) з позбавленням права обіймати посади пов"язані з керівництвом на підприємствах, установах та організаціях любої форми власності строком на два роки та з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його власністю.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити попередню - заставу. Після набрання вироком чинності та звернення до виконання заставу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_25 (паспорт серії НОМЕР_2).

Речові докази: магнітні носії з аудіо- та відеозаписами - два диски DVD-R Ridata інв. № 341 та № 342 із відеозаписами щодо спілкування ОСОБА_3 і ОСОБА_4 29 грудня 2011 року, поїздки ОСОБА_3, ОСОБА_4 до м. Хмільника 6 січня 2012 року та поїздку ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до м. Хмільника 10 січня 2012 року зберігати при справі. Речові докази: запечатані зразки спеціальної речовини - люмінесцентного аерозолю "Промінь-1", змиви з долоні та пальців правої та лівої рук ОСОБА_3, що зберігаються при справі - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України (код 24525055, рахунок 31250272210172 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) 3938 гривень 40 коп. за проведення судово-хімічної експертизи № 14 від 21 лютого 2012 року (2812 гривень 80 коп.) та за проведення техніко криміналістичної експертизи № 37-П від 8 лютого 2012 року (1125 гривень 60 коп.).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом п"ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Клімик К. О.