Рішення № 37296864, 17.02.2014, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1348/13-ц

провадження 2/619/485/14

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2014 року Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю секретаря

судового засідання - Мєщан І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення суми за навчання,-

встановив:

Позивач просить суд постановити рішення, згідно якому стягнути з відповідача 11273,03 грн. та судові витрати в розмірі 229,40 грн., посилаючись на те, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 30.07.2002 року №210 о/с відповідача зараховано до складу курсантів НУВС. 20.09.2002 року між НУВС та ОСОБА_3 була укладена угода про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Відповідно до наказу ХНУВС від 23.06.2006 року №169 о/с ОСОБА_3 було відраховано з числа курсантів та відкомандировано до ГУ МВС України в Харківській області для подальшого проходження служби. Наказом ГУ МВС України в Харківській області №31 о/с від 06.03.2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ України положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Сума витрат на утримання складає 11273,03 грн. Відповідно до п. 2.3.6. Угоди про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 20.09.2002 року, укладеного між НУВС та відповідачем, останній зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням.

Відповідач не з'явилася в судове засідання, направивши заяву про розгляд справи за її відсутності та застосування строку позовної давності, оскільки позивач пропустив трирічний строк позовної давності, так як з моменту звільнення минуло майже сім років. У позивача не було будь-яких перешкод отримати інформацію та вчасно звернутися з позовом, доказів поважності пропуску цього строку не надано.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути за його відсутності та надав додаткові письмові пояснення, з яких вбачається, що відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Угоди про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, укладеної між НУВС та відповідачем 20.09.2002 (далі - Угода) в обов'язки університету входило: забезпечення курсанта на період навчання безкоштовним житлом, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України. Норми продовольчого забезпечення (харчування) курсантів навчальних закладів органів внутрішніх справ визначаються відповідно до вимог постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації». Вартість кожної норми харчування щорічно (а деколи і кілька разів на рік) уточнюється Департаментом ресурсного забезпечення МВС України в залежності від цін, що складаються в державі на поточний період.

Поставлення слухачів та курсантів на продовольче забезпечення, зняття з нього здійснюється відповідно до наказу МВС України від 13.06.1995 № 438 «Про введення в дію Норм забезпечення майном продовольчої служби» на підставі продовольчих атестатів або, якщо в органі внутрішніх справ не передбачено їх видачу, запису у грошовому атестаті про виплату компенсації замість продовольчого пайка. Згідно з п. 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України. Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України. Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Згідно з п. 2.1.2.1 зазначеного Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби, за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, на польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках). У довідці-розрахунку відображається вартість харчування, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування. Звертається увага на те, що для курсантів на добу передбачається безкоштовне триразове харчування в їдальнях закладу освіти. Таким чином, не зважаючи на те, де мешкає курсант: на території навчального закладу або поза межами його розташування, харчування готується відповідно до встановлених норм і кількості на кожну особу, що навчається. Вартість витрат на продовольче забезпечення ОСОБА_3 протягом навчання у ХНУВС визначена у довідці-розрахунку, складеній у відповідності до вимог зазначених вище нормативно-правових актів начальником відділу продовольчого забезпечення ХНУВС і доданій до позовної заяви. Згідно з п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення курсанта визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Відповідно до зазначеної структури грошового забезпечення курсантів навчальних закладів органів внутрішніх справ протягом навчання у ХНУВС відповідачу нараховувалось та виплачувалось відповідне щомісячне грошове забезпечення, про що свідчить довідка відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ХНУВС від 31.10.2012 № 6668. додана до позовної заяви. Також, під час навчання у ХНУВС ОСОБА_3 користувалась комунальними послугами під якими слід розуміти користування опаленням, електроенергією, послугами водовідведення під час проведення навчальних занять, меблями, що розташовані в навчальних аудиторіях, та багатьма іншими послугами, на які Університет витрачає кошти з метою забезпечення навчально-виховного процесу курсантів. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році, що відображається у розрахунку витрат на комунальні послуги, доданому до позовної заяви. Таким чином, на підставі зазначених нормативно-правових актів здійснювалось продовольче, харчове забезпечення відповідача, а також її забезпечення всіма необхідними комунальними послугами протягом усього терміну навчання, вартість яких відображена у розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_3 у ХНУВС від 24. 09.2012 № 5/721, доданому до позовної заяви. Відповідач, у свою чергу, відповідно до п. 2.5, п. З, п. 7 Угоди зобов'язувалась у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з її утриманням під час навчання в університеті. На момент вступу ОСОБА_3 до університету спірні правовідносини по відшкодуванню витрат на навчання, регулювались постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників» вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» та наказом МВС України від 30.08.1999 № 660 «Про затвердження Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування», відповідно до яких була укладена Угода від 06.09.2003. Згідно з п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, та п. 3.5 Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування у разі неприбуття молодого фахівця до місця розподілу або відмови без поважної причини стати до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення службової дисципліни чи звільнення за власним бажанням, без поважних причин, протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку вартість навчання та компенсувати всі витрати. Дана вимога дублюється також в п. 3.1. Угоди, зокрема нею визначається, що підставою відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди є звільнення з ОВС за власним бажанням. За таких обставин відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням ОСОБА_3 безкоштовним житлом, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням повинно здійснюватись відповідачем у повному обсязі за весь період навчання. У зв'язку з відкомандируванням осіб після закінчення навчання до комплектуючих територіальних підрозділів МВС України, інформація про їх подальше звільнення може надійти до університету лише шляхом письмового повідомлення останнього про факт звільнення молодого фахівця. З метою моніторингу надходження таких даних університет з власної ініціативи регулярно направляє до територіальних підрозділів МВС України запити про надання інформації стосовно осіб, звільнених з органів внутрішніх справ протягом перших трьох років служби. Однак з причин, що не залежали від позивача, інформація стосовно звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України надійшла до ХНУВС 10.08.2012 року листом ГУМВС України в Харківській області № 7/2976 від 07.08.2012. Згідно з п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином перебіг строку давності звернення ХНУВС до суду з позовом про відшкодування ОСОБА_3 витрат, пов'язаних з його навчанням в університеті, розпочався 10.08.2012р.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно до наказу НУВС від 30.07.2002 року №210 о/с ОСОБА_3 зараховано до складу курсантів НУВС та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції» (а.с.4).

20.09.2002 року між Нацыональним уныверситетом внутрышных справ та відповідачем укладено угоду про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.3).

Відповідно до п. 2.5, п.3, п.6 Угоди про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування відповідач зобов'язувалася у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в унівеситеті.

Згідно до наказу ХНУВС від 23.06.2006 року №169 о/с ОСОБА_3 було відраховано з числа курсантів та відкомандировано до ГУ МВС України в Харківській області для подальшого проходження служби (а.с.5).

Згідно до наказу ГУ МВС України в Харківській області №31 о/с від 06.03.2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ України згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за п.64 «ж», за власним бажанням (а.с.6).

16 червня 2007 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і змінила прізвище на «ОСОБА_3», що підтверджено копією свідоцтва про шлюб (а.с.38).

Згідно довідки витрат пов'язаних з утриманням випускника ОСОБА_3 за час навчання у ХНУВС склала: за 2002-2003 роки - 1890,37 грн., за 2003-2004 роки - 2181,60 грн., за 2004-2005 роки - 3141,84 грн., за 2005-2006 роки - 4059,22 грн. Всього сума витрат склала: 11273,03 грн. (а.с.7).

Як передбачено п. 14 постанови КМУ № 992 від 22.08.1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначає позивач в письмових поясненнях (а.с.105-107) з органів внутрішніх справ України надійшла до ХНУВС 10.08.2012 року листом ГУМВС України в Харківській області № 7/2976 від 07.08.2012, однак, позивачем даний лист суду надано не було, тому суд позбавлений можливості надати відповідну оцінку доказу.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позов є обґрунтованим, однак Харківським національним університетом внутрішніх справ пропущений строк позовної давності. Оскільки відповідачем було заявлено про застосування до спірних правовідносин позовної давності, позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-216 ЦПК України, суд

вирішив:

У позові Харківського національного університету внутрішніх справ відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.М. Нечипоренко