Постанова № 37296216, 25.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2014 р. справа №905/7718/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А.від позивача:Халіна А.О. - за дов. №14-351 від 16.03.2012р.від відповідача:Глущенко Д.В. - за дов. №643 від 27.12.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід17.12.2013 рокуу справі№ 905/7718/13 (суддя Зекунов Е.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київдо відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк про стягнення 100 000,75 грн.ВСТАНОВИВ:

У 2013р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк про стягнення пені у розмірі 83 333,96 грн., 3% річних у розмірі 16 666,79 грн., загалом 100 000,75 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк суму 3% річних, нарахованих за період з квітня по липень та за грудень 2012р у розмірі 16666 грн. 79 коп.; суму пені, нарахованої за період з квітня по липень та за грудень 2012р у розмірі 66667 грн. 17 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ, з прийнятим рішенням суду першої інстанції від 17.12.13р. не згодно, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 17.12.13р. скасувати в частині зменшення розміру пені на 20%.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк, також звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 17.12.13р. Вважає, що рішення прийнято з неповним з"ясуванням обставин справи, а також з порушенням норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також відповідачем надано клопотання про припинення провадження у справі, оскільки сторонами по справі 28.01.2014р. підписана додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу природного газу №945-Н від 27.04.2012р. Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки апеляційна інстанція переглядає матеріали справи на момент прийняття рішення господарським судом.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Донецькміськгаз" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №945-Н (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов»язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Продавець передає покупцеві у період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 134 624 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (п.2.1 договору).

Ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладання становить - 53 991 759,27 грн., крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 64 790 111,12 грн. (п.5.4 договору).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа , наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 30 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п.6.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами, але не раніше ніж 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01.04.2012 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення. (п.11.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем протягом квітня-грудня 2012р. було поставлено відповідачу газ на загальну суму 53200388,93 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами без розбіжностей і скріплені печатками обох підприємств.

Відповідачем зобов»язання з оплати отриманого газу виконані з порушенням п.6.2 договору, яким передбачено, що відповідач зобов'язаний оплатити отриманий газ в термін до 30 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У зв»язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення 3% річних нарахованих за зобов'язаннями за період з квітня по липень та за грудень 2012р. у розмірі 16666 грн.79 коп.; пені, нарахованої у період з квітня по липень та за грудень 2012р. у розмірі 83333 грн. 96 коп.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка газу була здійснена відповідно до умов договору №945-Н від 27.04.2012р., який є предметом даного спору та підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписаний обома сторонами без розбіжностей.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, тому господарським судом обґрунтовано задоволено позов про стягнення суми 3% річних, нарахованих за період з квітня по липень та за грудень 2012р. у розмірі 16666 грн. 79 коп.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг позивачем нарахована пеня в розмірі 83 333,96 грн. відповідно до п. 7.2 договору, яким передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1, 6.2 договору покупець зобов»язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Оскільки сторони у п. 9.2 Договору узгодили, що строк, в межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свої прав за цим Договором (строк позовної давності) у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення пені в межах строку визначеного договором.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.

Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 99%.

Господарським судом частково задоволено клопотання відповідача та зменшено розмір пені на 20% та стягнуто суму пені у розмірі 66667,17 грн.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено господарським судом, обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені відповідач посилався на скрутне фінансове становище підприємства, що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2013р., з якого вбачається про наявність у відповідача, збитків у розмірі 2352 тис. грн. Крім того, основна заборгованість за спірний період відповідачем погашена, а також незначний термін прострочення сплати коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були достатньо обґрунтовані правові підстави для зменшення розміру пені на 20%.

Доводи апеляційної скарги відповідача не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема не приймаються доводи відповідача стосовно того, що він не отримував від позивача вимоги про сплату 3% річних та інфляційних, оскільки чинне законодавство не передбачає направлення на адресу боржника письмової "вимоги про добровільну сплату останнім 3% річних та інфляційних втрат", оскільки застосування положень ст. 625 ЦК України виникає у разі наявності порушення грошового зобов'язання і свого роду є грошовою компенсацією за протиправні дії боржника.

Доводи апеляційної скарги позивача також не прийняті судовою колегією, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2013 року у справі №905/7718/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2013 року у справі №905/7718/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2013 року у справі №905/7718/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;5- ГС Дон. обл.