Ухвала суду № 37295940, 10.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року м. Київ К/800/20344/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013

у справі № 2а/2570/4008/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 14.12.2012 № 0005372320.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності декларування у податковій звітності з податку на додану вартість у складі податкового кредиту операцій за серпень, жовтень, листопад 2011 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 та податку на прибуток за відповідні періоди вищевказаним контрагентом, складений акт перевірки від 30.11.2012 № 2549/32/14221489, в якому встановлено порушення позивачем: п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2011 року - 13135,00 грн.; п.200.3 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення за листопад 2011 року на суму 67 297,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005372320 від 14.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за серпень 2011 року, на загальну суму 19 703,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що всі первинні бухгалтерські документи за договором поставки № 14 від 01.08.2011 оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Аметист» та ФОП ОСОБА_2

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції від 26.10.2011, скаргу було задоволено та скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 26.10.2011. Зазначена постанова набрала законної сили 31.08.2012.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення 14.12.2012 № 0005372320.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль