Рішення № 37295344, 17.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р.Справа № 922/5395/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Пісочинська селищна Рада с. Пісочин, 3-я особа (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області 3-я особа (2), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області. до ФОП ОСОБА_2, м. Харків про повернення земельної ділянки за участю представників сторін:

Представник позивача - не з"явився.

Представник відповідача - не з"явився.

Прокурор - Мельничук О.А., посв. № 018640 від 19.07.2013 року.

3-я особа (1) - Беляєва Д.О.

3-я особа (2) - Соловей Г.В., дов. № 1582/10/20-23-10-14 від 19.09.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Пісочинської селищної ради, с. Пісочин (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (відповідач), в якому просить суд зобов"язати відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 0,0495 га, розташовану на автомобільній дорозі "Під"їзд до міжнародного аеропорту "Харків" км 0+450 праворуч, поблизу смт. Пісочин Харківського району Харківській області Пісочинській селищній раді та привести її у придатний до використання стан, шляхом знесення всіх будівель та споруд, які на ній розташовані.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.01.2014р. о 10:30 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області та Харківську ОДПІ Головного управління Міндоходів в Харківській області.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2014р. розгляд справи відкладався на 17.02.2014р. об 11:15 год.

У призначеному судовому засіданні 17.02.2014р. прокурор та представники присутніх третіх осіб позов підтримали, наполягали на його задоволенні. Через канцелярію суду прокурором (вх. № 5601) та представником Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (вх. № 5482) надані додаткові докази по справі, які судом долучені до матеріалів справи.

Представники позивача у призначене судове засідання 17.02.2014р. не з"явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про дату судового засідання, про що свідчать відмітки про направлення ухвали про порушення провадження у справі від 08.01.2014р. та відкладення розгляду справи від 20.01.2014р., які направлялась на адресу відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

У Постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представники третіх осіб пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників третіх осіб, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно з рішенням Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області №80 від 10.02.1998р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надана у користування на правах оренди земельна ділянка площею 0,034 га для будівництва торгівельного павільйону з літнім майданчиком.

Згідно з рішенням VII сесії XXIV скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 15.04.2003р. "Про надання дозволу на оформлення договору оренди земельної ділянки" ФОП ОСОБА_2 надано дозвіл на оформлення договору оренди земельної ділянки поблизу навколишньої автодороги "Москва-Сімферополь".

На підставі вказаного рішення між Пісочинською сільською радою (позивач, орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки строком дії до 01.09.2006р. (надалі - договір), зареєстрований в Харківській районній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за № 12 від 20.08.2003р.

Відповідно до акту від 20.08.2003р. приймання-передачі земельної ділянки зі сходу с. Пісочин позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 0,034 га, строком до 01.09.2006р. для будівництва торгівельного павільйону з літнім майданчиком та для експлуатації цього об'єкту.

Згідно з п. 1.2. договору, земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.09.2006р. Після закінчення строку договору, відповідно до п. 5.3. договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Згідно з п. 5.2. договору, дія договору оренди землі припиняється у разі:

а) закінчення терміну, на який було укладено договір;

б) розірвання договору у встановленому порядку;

в)одержання орендарем земельної ділянкиу власність в порядку, передбаченому Земельним кодексом України;

г) примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, передбаченому законодавством України;

д) ліквідації юридичної особи орендаря (чи смерті фізичної особи).

Відповідно до п. 7.1. договору, земельна ділянка повертається орендодавцю протягом одного місяця по акту прийому-передачі після припинення дії цього договору.

Згідно з п. 7.2. договору, орендар зобов"язаний до підписання акту прийому-передачі привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій території, а при необхідності і знесення будівель та споруд, розтвшованих на земельній ділянці.

Як зазначив прокурор, перевіркою встановлено факт використання ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0495 га за відсутністю чинного договру оренди земельної ділянки на автомобільній дорозі "Під"їзд до міжнародного аеропорту "Харків" км. 0+450 праворуч.

Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області 18.12.2013р. винесено припис за № 442 про усунення ФОП ОСОБА_2 порушень при використанні вищеззаначеної земельної ділянки. Зазнчений припис до теперішнього часу не виконано.

Згідно даних Харківської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" від 18.12.2013р. № 07/3294, на земельні ділянки за ФОП ОСОБА_2 інформація не обліковується.

Відповідно до листа Харківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.12.2013р. № 875/9/20-23-15-02-23, станом на 13.12.2013р. ФОП ОСОБА_2 на обліку як платник орендної плати за землю або земельного податку не знаходиться.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Харківської міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Пісочинської селищної ради про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути зайняту земельну ділянку площею 0,034 га, що знаходиться поблизу автомобільної дороги "Під"ізд до міжнародного аеропорту "Харків" км 0+450 праворуч, з посиланням, зокрема, на приписи статей 116, 125 Земельного кодексу України, статті 34 Закону України "Про оренду землі" з огляду на закінчення строку дії договору оренди землі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Статтею 3 Земельного кодексу України закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Як було встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки строком дії до 01.09.2006р., зареєстрований в Харківській районній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за № 12 від 20.08.2003р.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 1 Закону).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 Закону).

Судом встановлено, що згідно пункту 1.2. договору оренди, договір укладено на період до 01.09.2006р.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Разом з цим, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 пункту 2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Так, згідно з листом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області №2701 від 10.12.2013р., з 01.09.2006р. по теперішній час додаткова угода на продовження строку дії договору оренди з ФОП ОСОБА_2 не укладалась.

Таким чином, враховуючи, що строк дії договору оренди землі скінчився, враховуючи відсутність доказів поновлення строку дії зазначеного договору оренди землі, суд дійшов висновку про припинення договору оренди землі від 20.08.2003 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутнє право на користування спірною земельною ділянкою, оскільки, відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України , право оренди земельної ділянки посвідчується виключно договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. договору, земельна ділянка повертається орендодавцю протягом одного місяця по акту прийому-передачі після припинення дії цього договору, з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, який включає в себе благоустрій території, а при необхідності і знесення будівель та споруд, розтвшованих на земельній ділянці.

За приписами ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі припинення договору найм,у наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Водночас суд зазначає, що Постановою Верховної ради України "Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області" від 06.09.2012р. № 5215-VI змінено межі міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області, збільшивши територію міста на 4450,58 га земель, в тому числі за рахунок 216,75 га земель Пісочинської селищної ради Харківського району, та встановлено мкжі міста Харкова і відповідно межі Дергачівського і Харківського районів Харківської області.

Згідно з вимогами ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об"єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Земельна ділянка є державної власністю і відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Харківської міської ради.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку з приведенням її у придатний до використання стан Харківській міській раді, обґрунтованими, такими, що підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 3, 116, 125, 126, 189 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 373, 631, 785, 792 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду землі", керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 27, 29, 33, 47-49, 75, 78, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути Харківській міській раді (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку, площею 0,0495 га, розташовану на автомобільній дорозі "Під"їзд до міжнародного аеропорту "Харків" км 0+450 праворуч з приведенням її у придатний до використання стан, шляхом знесення всіх будівель та споруд, які на ній розташовані.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1147,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.02.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/5395/13