Постанова № 37295216, 17.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року 15:00 № 826/1332/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова фірма «Сова»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними дійВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова фірма «Сова» (надалі - Позивач/ТОВ «АФ «Сова») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати дії ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві при проведенні зустрічної звірки ТОВ «АФ «Сова» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Вергус» та ТОВ «Айпі Сервіс» за серпень та листопад 2012 р. протиправними;

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «АФ «Сова» у формі Акту №574/26-55-22-08/36757468 від 29.07.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АФ «Сова» (ПН 36757468) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Вергус» (код ЄДРПОУ 38260803) та ТОВ «Айпі Сервіс» (код ЄДРПОУ 38204492) за серпень 2012 р. та листопад 2012 р.» (надалі - Акт №574).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить адміністративний позов задовольнити, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час складення Акту №574.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає що скаредний Акт №574 не породжує щодо Позивача жодних правових наслідків, і не є обов'язковим для платника податків.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.122 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

ТОВ «АФ «Сова» зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією в м. Києві 15.10.2009 р., основними видами діяльності Позивача є: надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; дослідження конюктури ринку та виявлення громадської думки; діяльність агентства працевлаштування; діяльність агент тимчасового працевлаштування; інша діяльність із забезпеченням трудовими ресурсами.

Відповідачем 18.07.2013 р. було видано лист №4248/10/26-55-22-08-10 «Про надання пояснень та їх документальне підтвердження» в якому просило надати ТОВ «АФ «Сова» пояснення та їх документальне підтвердження стосовно фінансово-господарських операцій із ТОВ «Вергус» (н.н. 38260803), ТОВ «Айпі Сервіс» (п.н. 38204492) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

29.07.2013 р. Відповідачем було складено Акт з питань фактичного місцезнаходження ТОВ «АФ «Сова» (код ЄДРПОУ 36757468), в якому зафіксовано, що при виході на перевірку ТОВ «АФ «Сова» з питання місцезнаходження за податковою (фактичною) адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 24/7 кв. 80 встановлено відсутність ТОВ «АФ «Сова» та її посадових осіб.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було складено Акт №574, в якому зазначено про виявлені порушення, та вказано що оскільки ТОВ «АФ «Сова» не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Айпі-Сервіс» та ТОВ «Вергус», а також, використання складських, виробничих приміщень та обладнання, а саме: документів складського обліку, які підтверджують фактичне придбання товарів (робіт, послуг), його переміщення на виробництво, кількість готової продукції та її подальшої реалізації, документів, що підтверджують транспортування товарів, кількість працюючих, необхідних забезпечити процес виробництва (надання послуг, виконання робіт) та інших підтверджуючих документів, немає можливості, підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства з нібито придбання товарів (робіт, послуг).

Як наслідок, в Акті №574 зроблено висновок про порушення Позивачем п.187.1 ст.187, п.198.1 п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2012 р. та за листопад 2012 р. на суму 234 476,47 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 р. на за листопад 2012 р. на суму 230 575,70 грн.

Не погоджуючись із Актом №574, та вважаючи що Відповідачем порушено його права та інтереси, Позивач звернувся до суду для їх захисту.

В ст.10 КАС України, визначено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як наслідок, суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог Позивача.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. При цьому, в п.1 ч.2 ст.17 КАС України зафіксовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.3 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає саме порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оскаржується, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Окрім цього, суд приймає до уваги, що відповідно до абз.1 та абз.3 п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками та проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ПК України вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Водночас, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р., визначено, що акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є лише носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань, а висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Більше того, суд приймає до уваги, що висновки, викладені в акту податкового органу складеного за результатом перевірки, не є обов'язковим ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Натомість, останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає відповідне рішення (податкове повідомлення-рішення), яке визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Як наслідок, суд акцентує увагу, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу (рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то дії по проведенню зустрічних звірок та складанню акту) може бути об'єктом судового оскарження.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах та постановах Вищого адміністративного суду Украйни, зокрема у справі №К/9991/30241/12 від 10.10.2012 р., №К/9991/76419/12 від 11.11.2013 р., №К/9991/45776/12 від 26.11.2013 р., №К/800/12884/13 від 27.11.2013 р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова фірма «Сова» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін