Вирок № 37294795, 24.02.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження 1-кп/263/46/2014 р.

Справа № 263/11298/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Богуславської І.А. при секретарі Орлової Н.О. за участю прокурора Чижикової О.О.., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, пенсіонера, одруженого, не судимого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1,

який обвинувачується за ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 15.09.2013 р. приблизно о 14-00, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, в ході сварки, що виникла на підґрунті раптово складених неприязних стосунків, підійшов до ОСОБА_1 та діючи умисно, наніс йому три удари коліном в область живота, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, у вигляді тупої травми живота: розриву клубової кішки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав частково та пояснив, що він 15.09.2013 приблизно о 14-00 вийшов з дому та біля свого будинку побачив, як чоловік та жінка збивають вудочкою горіхи з дерева, яке він посадив під своїми вікнами. Він побоявся, що вони вудочкою поб'ють вікна на його лоджії та зробив їм зауваження. Вони на зауваження не реагували. Тоді він став виривати вудочку з рук потерпілого. Потерпілий його штовхнув, і він, падаючи, зачепив ногою його живіт.

Суд вважає, що вина обвинуваченого в повному обсязі пред'явленого обвинувачення повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

В судовому засідання потерпілий ОСОБА_1 наполягав на тому, що в момент свари обвинувачений три рази вдарив його коліном у живіт. Він пояснив, що 15.09.2013 приблизно о 14-00 зі своєю дружиною вони поверталися додому з рибалки, проходили вдовж будинку АДРЕСА_1 та побачили, що біля дерева на землі лежать горіхи, і вони вирішили їх зібрати. Раптом він почув крик з вимогою віддати йому вудочку та побачив обвинуваченого, який підскочивши, схватився за вудочку та три рази вдарив його коліном у низ живота. В момент сутички ніхто на землю не падав. Потім вони з дружиною пішли додому, там йому стало зле, дружина викликала швидку допомогу, яка доставила його у лікарню, де йому зробили операцію.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила описані потерпілим всі обставини конфлікту та наполягала на тому, що обвинувачений підскочив до її чоловіка, схватив вудочку з криками, щоб віддали йому горіхи, та, намагаючись її зламати, три рази вдарив потерпілого в область живота коліном знизу вверх. Вдома її чоловіку стало зле, і швидка допомога доставила його у міськлікарню № 4, де йому зробили операцію.

Та обставина, що обвинувачений в процесі свари та нанесення ударів спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння у вигляді тупої травми живота: розриву клубової кішки, підтверджується проведеною в процесі досудового розслідування судово-медичною експертизою, у висновках якої прямо зазначено, що тілесні пошкодження у потерпілого не могли утворитися при обставинах, на які посилається обвинувачений ОСОБА_4 (а.с.70, 71).

Таким чином, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тому він повинен нести покарання за ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні покарання суд приймає до уваги тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, який скоїв злочин вперше, характеризується позитивно, приніс потерпілому пробачення, та визнає можливим, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, застосувати умовне засудження з іспитом, приймаючи також до уваги позицію потерпілого, який не наполягав на реальному покаранні, та ту обставину, що обвинувачений - людина похилого віку.

Цивільні позови, пред'явлені прокурором Жовтневого району м. Маріуполя про відшкодування витрат на лікування потерпілого в сумі 2 621 грн.. 71 коп. та потерпілим ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3 587 грн. 02 коп. суд задовольняє як обґрунтовані та визнані обвинуваченим.

Цивільний позов, пред'явлений потерпілим ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. суд задовольняє повністю.

При цьому суд виходить з тої обставини, що в результаті протиправних дій обвинуваченого потерпілий переніс сильні фізичні страждання, які негативно вплинули на його душевний стан. В результаті спричиненої обвинуваченим травми був пошкоджений життєво важливий орган потерпілого, функція якого не відновилася на сьогоднішній день.

При цьому суд відмовляє потерпілому у відшкодуванні витрат на адвокатську допомогу, оскільки відсутній акт виконаних робіт.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним та призначити покарання за ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

В силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк тривалістю на 2 роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Маріупольської міської лікарні № 4 Донецької області (р/р 35414007001689 в УГКСУ Донецькій області, ОКПО 01990654, МФО 834016) 2 621 грн.. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 13 587 грн. 02 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя І.А.Богуславська