Ухвала суду № 37293744, 24.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 лютого 2014 року Справа № 904/3255/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 рокуу справі№ 904/3255/13господарського судуДніпропетровської областіза позовомПрокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Черкаській областіпровизнання правочинів недійсними та стягнення 22 285,86 грн.

В с т а н о в и в:

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі № 904/3255/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а у разі подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду є визнання правочинів недійсними та стягнення 22 285,86 грн., тобто одночасно вимоги немайнового характеру та вимога майнового характеру.

Згідно перехідних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" цей закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.

З матеріалів поданої касаційної скарги вбачається, що останню подано 16.01.2014 року, що підтверджується відтиском штемпелю поштового відділення зв'язку, а тому в даному випадку розмір судового збору повинен розраховуватися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01.01.2014 року.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1 218 грн.

Як вбачається з поданої товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" касаційної скарги, до останньої додано квитанції від 18.11.2013 року та від 17.01.2014 року, якими підтверджується сплата судового збору в розмірі 1 712, 85 грн., що не може рахуватись належним доказом сплати судового збору в розмірі встановленому Законом.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Частиною 3 ст. 105 ГПК України закріплено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена судом апеляційної інстанції 30.10.2013 року, тобто процесуальний строк на касаційне оскарження вказаної постанови сплив 20.11.2013 року.

Проте, всупереч наведеному, касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельною фірмою "Авіас" було подано лише 16.01.2014 року, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення зв'язку на конверті, в якому було надіслано касаційну скаргу, тобто після закінчення строку встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України скарга підлягає поверненню, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

У зв'язку з поверненням касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 заява відповідача про зупинення виконання оскарженого рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку не розглядається.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись ст. 86, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі № 904/3255/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М.Фролова О.В. Яценко