Рішення № 37293302, 10.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23329/13 10.02.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до Комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 426,73 грн., за участю представників позивача - Філіцької О.Ю., довіреність № 84 від 20.11.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10 426,73 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.09.2012 року в м. Києві на перехресті вул. Ш.Алейхема-Братиславської, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Honda», д.н. АА5154НВ, під керуванням Панченко Н.В., та автобуса «МАЗ», д.н. АА1928АА (застрахований транспортний засіб), який належить КП «Київпастранс» під керуванням водія Фафенгута І.М.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 426,73 грн.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автобуса «МАЗ», д.н. АА1928АА було застраховано в ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.01.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 10.02.2014 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ Деснянського РУ ГУ МВС України та постанови Деснянського районного суду м. Києва від 02.11.2012 року у справі №3-5542, 25.09.2012 року в м. Києві на перехресті вул. Ш.Алейхема-Братиславської, Фафенгут Іван Михайлович, керуючи автобусом «МАЗ», д.н. АА1928АА, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, не врахував дорожню обстановку, не врахував, що при повороті ліворуч, змінюється правий задній габарит по ширині, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого, транспортний засіб здійснив зіткнення з автомобілем «Honda», д.н. АА5154НВ, який рухався з правої сторони в попутному напрямку через перехрестя, прямо.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 02.11.2012 року у справі №3-5542, Фафенгута Івана Михайловича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Honda», д.н. АА5154НВ.

Відповідно до звіту № 0154 від 06.10.2012 року з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Honda», д.н. АА5154НВ, в результаті його пошкодження при ДТП з врахуванням зносу транспортного засобу склав 10 926,73 грн.

Як вбачається з страхового акту № 9550 від 18.04.2012 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 10 426,73 грн.

Зазначені кошти в розмірі 10 426,73 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями № 144 від 09.01.2013 року на суму 426,73 грн., №203 від 11.01.2013 року на суму 1000,00 грн., №266 від 16.01.2013 року на суму 2000,00 грн., №294 від 17.01.2013 року на суму 2000,00 грн., №343 від 18.01.2013 року на суму 2000,00 грн., №379 від 21.01.2013 року на суму 2000,00 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засобом - автобусом «МАЗ», д.н. АА1928АА який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Honda», д.н. АА5154НВ, керував Фафенгут Іван Михайлович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автобусом «МАЗ», д.н. АА1928АА, Фафенгута Івана Михайловича встановлена у судовому порядку.

Тому, Фафенгут Іван Михайлович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Honda», д.н. АА5154НВ, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автобус «МАЗ», д.н. АА1928АА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Honda», д.н. АА5154НВ, належить КП «Київпастранс», що підтверджується довідкою ВДАІ Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві.

Судом встановлено факт перебування Фафенгута Івана Михайловича у трудових відносинах з КП «Київпастранс», що підтверджується довідкою Автобусного парку №2 від 28.09.2012 року.

Судом також встановлено, що на підставі полісу № АВ/3277544 цивільно-правова відповідальність КП «Київпастранс» застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія» (забезпечений транспортний засіб - автобус «МАЗ», д.н. АА1928АА). Відповідно до зазначеного полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза 500, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Honda», д.н. АА5154НВ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та без урахування ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 10 426,73 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2; код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145; код 23734213) 10 426 (десять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 73 коп. боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21.02.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна