Ухвала суду № 37293089, 24.02.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/612/14-к

Номер провадження 1-кп/629/99/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань - Мухіної О.О.,

прокурора - Іванчака А.О.

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12014220380000165 від 19.01.2014 року, що надійшов від Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області, щодо громадянина

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Семипалатинськ Семипалатинської області Казахстан, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, розлученого, фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

встановив :

10 лютого 2014 року за вхідним № 4001 до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області від Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області, надійшов обвинувальний Акт у кримінальному провадженні №12014220380000165 від 19.01.2014 року, щодо громадянина ОСОБА_3 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, з угодою про примирення (т. 2 а.с. 2-3, 6-7).

18 січня 2014 року близько 14 години, ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_2, де мешкає його співмешканка ОСОБА_4 У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 запросила до себе додому свого колишнього цивільного чоловіка - ОСОБА_2, щоб той допоміг їй по господарству, то ОСОБА_3 з мотиву ревнощів вчинив зі ОСОБА_2 сварку, в ході якої ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, завдав йому удар ножем в область грудної клітки зліва.

В результаті навмисних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесне ушкодження: непроникаючу колото-різану рану грудної клітки зліва між середньо ключичною та передньопідм'язовою лініями в області 9 межребірря, яке є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив: що визнає себе винним у скоєному злочині. Прохав затвердити угоду. Пояснив, що витрати за проведення експертиз та лікарняному закладові де перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий - вартість лікування потерпілого не сплачена.

Потерпілий ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що 18 січня 2014 року близько 14 години, він знаходився у будинку АДРЕСА_2, де допомагав по господарству ОСОБА_4 в цей час додому повернувся ОСОБА_3, який ножем наніс йому тілесні ушкодження, з приводу яких він - , був госпіталізований до Лозівської ЦРЛ, де проходив стаціонарне лікування. Прохав затвердити угоду про примирення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 визнає себе винним, але в Угоді про примирення не зазначені судові витрати на проведення експертизи № 25 від 30.01.2014 року, що склали 293,40 грн. та № 26 від 30.01.2014 року, що склали 293,40 грн. які слід стягнути із підсудного (т. 1 а.с. 55, 61). Підсудний прохає затвердити Угоду про примирення. Також установлено, що обвинувачений ОСОБА_3 не погоджується із кваліфікацією правопорушення, пояснюючи, що ножем він - ОСОБА_3 відкривав гачок, а не вдарив ОСОБА_2

Суд, заслухавши думку прокурора, підсудного, потерпілого - приходить до наступного:

Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України - суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою

зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року, (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року N 868). Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, п.1,4 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545, (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року N 868) особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, які підлягають стягненню з винних осіб на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад.

Суд звертає увагу, що юридичним особам публічного права (державним та комунальним підприємствам, навчальним закладам, закладам охорони здоров'я тощо), які створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, або органу місцевого самоврядування зважаючи на те, що вони діють із метою забезпечення публічних інтересів та потреб значної кількості людей, відшкодування шкоди має здійснюватися в повному обсязі.

З матеріалів кримінального провадження №12014220380000165 від 19.01.2014 року, щодо громадянина ОСОБА_3 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України не вбачається про вирішення питання щодо відшкодування судових витрат на проведення експертиз № 25 від 30.01.2014 року, що склали 293,40 грн. та № 26 від 30.01.2014 року, що склали 293,40 грн., також не вбачається про питання щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

У відповідності до п.1) ч.3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди про примирення та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, угода не підлягає затвердженню, а кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 373, 374, п. 2 ч. 7 ст. 474, ст.ст. 468 - 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в затвердженні угоди про примирення, укладеної від 07 лютого 2014 року по кримінальному провадженню №12014220380000165 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.01.2014 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2, під час досудового розслідування.

Кримінальне провадження, обвинувальний акт, угоду про примирення по кримінальному провадженню №12014220380000165 від 19.01.2014 року, щодо громадянина ОСОБА_3 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - повернути прокурору Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Карасю М.В. для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Горчакова