Рішення № 37292418, 04.02.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21477/13-ц

Н.п. 2/522/218/14

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Бондаря В.Я.

при секретарі: Іщик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі представника звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якому просить стягнути з них заборгованість за кредитним договором на загальну суму 805 913 (вісімсот п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 09 копійки та судові витрати у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривень 00 копійки. При цьому посилається на те, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11202385000 від 23.08.2007 року, відповідно до якого позивач надав їй кредит у сумі 66 000, 00 доларів США, строком повернення до 23.08.2014 року з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків. У якості забезпечення кредиту, 23.08.2007 року між АКІБ «УкСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 135683, згідно до якого він прийняв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, що виникають з умов договору кредиту № 11202385000 від 23.08.2007 року. Проте, відповідачі порушили умови повернення платежів, у результаті чого станом на 19.03.2013 року виникла заборгованість за вказаним договором кредиту у розмірі 805 913, 09 гривень.

08.12.2011 року відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами ПАТ «УкрСиббанк» (який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк») відступило ПАТ «Дельта Банк» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах боржників.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце були повідомлені, поважних причин неявки суду не представили.

У відповідності до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У відповідності до п. 116 цих Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. П. 119 Правил передбачено, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Невручені поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання. Протягом зазначеного строку відправник/адресат може звернутися до оператора поштового зв'язку щодо одержання такого поштового відправлення, коштів за таким поштовим переказом. До суду повернулись поштові повідомлення форми Ф-20 від 26.10.2013р. за спливом строку зберігання, що свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 до оператора поштового зв'язку не звертався.

Вищевикладене свідчить про недобросовісне виконання відповідачами своїх процесуальних обов'язків, тому суд вважає, що останні про розгляд справи були сповіщені належним чином. Згідно ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди представника позивача, на підставі ст.224-225 ЦПК України, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11202385000 від 23.08.2007 року, відповідно до якого позивач надав їй кредит у сумі 66 000, 00 доларів США, строком повернення до 23.08.2014 року з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків. У якості забезпечення кредиту, 23.08.2007 року між АКІБ «УкСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 135683, згідно до якого він прийняв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, що виникають з умов договору кредиту № 11202385000 від 23.08.2007 року. Проте, відповідачі порушили умови повернення платежів, у результаті чого станом на 19.03.2013 року виникла заборгованість за вказаним договором кредиту у розмірі 805 913, 09 гривень, що включає в себе:

- заборгованість за кредитом - 56 442, 02 доларів США, що за курсом НБУ становить 451 141, 06 гривень;

- заборгованість за відсотками - 44 385, 34 доларів США, що за курсом НБУ становить 354 772, 01 гривень;

- заборгованість за комісією - 0, 00 гривень.

Пунктом 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільний кодекс України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 цієї ж статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченного порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якшо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у повному обсязі.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами умов кредитного договору, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору, сума якого, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11202385000 від 23.08.2007 року у розмірі 805 913, 09 гривень, що включає в себе:

- заборгованість за кредитом - 56 442, 02 доларів США, що за курсом НБУ становить 451 141, 06 гривень;

- заборгованість за відсотками - 44 385, 34 доларів США, що за курсом НБУ становить 354 772, 01 гривень;

Стягнути у рівних частках із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суму судового збору у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривень 00 копійки.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: Бондар В.Я.