Ухвала суду № 37292250, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 рокусправа № 2а-2484/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства „Леодр-Плюс" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року по справі № 2а-2484/10/1170 за позовом Приватного підприємства „Леодр-Плюс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Леодр-Плюс" (далі за текстом - ПП „Леодр-Плюс") звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, в якому просить встановити відсутність повноважень суб'єкта владних повноважень - державної податкової адміністрації у Кіровоградській області щодо проведення планової виїзної документальної перевірки ПП „Леодр-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09 та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09; визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - державної податкової адміністрації у Кіровоградській області щодо проведення планової виїзної перевірки ПП „Леодр-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09 та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000162300/0 від 13.02.10, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 139 485 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 887 122 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000172300/0 від 13.02.10, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 047 411 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 523 706 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що реальність спірних господарських операції не підтверджена належними та достатніми доказами.

В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити повні вимоги.

В обґрунтування посилається на безпідставність висновків податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, щодо наявності порушень податкового законодавства викладених в акті перевірки, оскільки реальність господарських операцій з контрагентами позивача повністю підтверджені первинними документами. При цьому, вказує на те, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються виключно на оцінці матеріалів кримінальної справи щодо директора ПП „Леодр-Плюс" за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, проте на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови рішення судом по кримінальній справі не було прийнято.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що перевірка позивача здійснена на підставі плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання ДПА у Кіровоградській області на І квартал 2010 року (а.с. 235, т.6). Позивачеві рекомендованим листом направлено повідомлення №74/10/23-119 від 29.12.09 про проведення перевірки у період з 12.01.10 по 25.01.10 (а.с. 236-237, т.6). До початку перевірки керівнику позивача під розписку надано направлення на перевірку №6 від 12.01.10, оформлення якого відповідає вимогам пункту 1 частини 1 статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні". (а.с. 178, т.1). Наказом голови ДПА в Кіровоградській області №20 від 25.01.10 продовжено термін проведення планової виїзної перевірки ПП „Леодр-Плюс" на 5 робочих днів - з 26.01.10 по 01.02.10. (а.с. 177, т.1). Копію вказаного наказу та направлення №11 від 26.01.10 вручено керівнику позивача під розписку. (а.с. 177, 179 т.1).

Підстави та порядок проведення перевірок, повноваження органів державної податкової служби на час виникнення спірних правовідносин визначалися Законом України „Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8, частини 1 статті 9 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Закону) державні податкові адміністрації в областях виконують безпосередньо, а також організовують роботу державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 1 частини 1 статті 11 вказаного Закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, ДПА у Кіровоградській області наділена компетенцією (повноваженням) безпосередньо проводити роботу, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) шляхом проведення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановлених Законами України.

Як встановлено судом першої інстанції, вимоги чинного законодавства щодо проведення перевірки ДПА у Кіровоградській області були дотримані та підстави для такої перевірки передбачені чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про правомірність проведення перевірки позивача та наявності законодавчо встановлених підстав для її проведення.

Посадовими особами ДПА в Кіровоградській області у період з 12.01.10 по 04.02.10 проведено планову виїзну перевірку ПП „Леодр-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, за результатами якої складено акт перевірки №7/2310/33254271 від 04.02.2010.

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки податковим органом встановлено, зокрема, порушення:

- п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 1 139 458 грн., в тому числі за: І квартал 2007 року -в сумі 11 078 грн., ІІ квартал 2007 року -в сумі 48 447 грн., ІІІ квартал 2007 року -в сумі 167 848 грн., ІV квартал 2007 року -в сумі 407 486 грн., І квартал 2008 року -в сумі 67 655 грн., ІІ квартал 2008 року -в сумі 50 095 грн., ІІІ квартал 2008 року -в сумі 240 923 грн., ІV квартал 2008 року -в сумі 139 548 грн., І квартал 2009 року - в сумі 6 505 грн.

- пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на 1 047 411 грн., у тому числі за : березень 2007 року -в сумі 7905 грн., квітень 2007 року - в сумі 13 085 грн., травень 2007 року - в сумі 6 787 грн., червень 2007 року - в сумі 44 621 грн., липень 2007 року -в сумі 40 340 грн., серпень 2007 року - в сумі 27 689 грн., вересень 2007 року -в сумі 48 779 грн., жовтень 2007 року - в сумі 122 214 грн., листопад 2007 року -в сумі 157 197 грн., грудень 2007 року - в сумі 146 448 грн., січень 2008 року -в сумі 7 483 грн., лютий 2008 року -в сумі 20 221 грн., березень 2008 року -в сумі 36 552 грн., квітень 2008 року - в сумі 17 001 грн., травень 2008 року - в сумі 25 667 грн., червень2008 року -в сумі 15 105 грн., липень 2008 року -в сумі 95 437 грн., серпень 2008 року - в сумі 78 097 грн., вересень 2008 року -в сумі 81 340 грн., жовтень 2008 року - в сумі 14 469 грн., грудень 2008 року - в сумі 32 203 грн., січень 2009 року -в сумі 461 грн., лютий 2009 року -в сумі 8 310 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки ДПІ у м. Кіровограді винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000162300/0 від 13.02.10, яким позивачеві за порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" на підставі пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4, пп. 17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 139 485 грн. основного платежу та 887 122 грн. штрафних (фінансових) санкцій, на загальну суму - 2 026 607 грн.

- №0000172300/0 від 13.02.10, яким позивачеві за порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", на підставі пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 047 411 грн. основного платежу та 523 706 грн. штрафних (фінансових) санкцій, на загальну суму -1 571 117 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПІ в м. Кіровограді від 21.04.2010 №8173/10/25-018 про результати розгляду первинної скарги позивача вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Так, за результати перевірки податковим органом встановлено порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення позивачем валових витрат на суму 4 557 943 грн., внаслідок неправомірного віднесенням до складу валових витрат:

- у І, ІІ, ІІІ, ІУ кварталах 2007 року, І, ІІ кварталах 2008 року вартості робіт, придбаних у ПП „Пларб" у сумі 3 010 037 грн.;

- у ІІІ, ІУ кварталах 2008 року вартості товарів, придбаних у ПП „Альтус" у сумі 1 186 380 грн.;

- у ІІІ, ІУ кварталах 2008 року, І кварталі 2009 року вартості товарів, придбаних у ПП „Кіровоградський комплекс „Агро-Торг" у сумі 361 526 грн.

Вказані порушення стали підставою для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням №0000162300/0 від 13.02.10. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку основного платежу та штрафних санкцій, визначених цим податковим повідомленням-рішенням, складовими основного платежу з податку на прибуток у сумі 1 139 485 грн. є податкове зобов'язання, визначене по взаємовідносинах з ПП „Пларб" у розмірі 752 509 грн., з ПП „Альтус" - у розмірі 296 594 грн., з ПП „Кіровоградський комплекс „Агро-Торг" - у розмірі 90 380 грн.

Також встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" призвело до завищення позивачем податкового кредиту на суму 1 047 411 грн., сформованого:

- у березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2007 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2008 року, за рахунок сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням робіт у ПП „Пларб", у розмірі 737 094 грн.;

- у липні, серпні, вересні, жовтні 2008 року за рахунок сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів у ПП „Альтус" у розмірі 226 093 грн.;

- у вересні, грудні 2008 року, січні, лютому 2009 року за рахунок сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів у ПП „Кіровоградський комплекс Агро-Торг", у розмірі 84 224 грн.

Вказані порушення стали підставою для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0000172300/0 від 13.02.10. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку основного платежу та штрафних санкцій, визначених цим податковим повідомленням-рішенням, складовими основного платежу з податку на додану вартість у сумі 1 047 411 грн. є податкове зобов'язання, визначене по взаємовідносинах з ПП „Пларб" у розмірі 737 094 грн., з ПП „Альтус" - у розмірі 226 093 грн., з ПП „Кіровоградський комплекс Агро-Торг" - у розмірі 84 224 грн.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпунктом 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону)

Пунктом 11.2 вказаного Закону визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.1 пункту 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до наведених законодавчих норм підставою для формування податкового кредиту по податку на додану вартість та зменшення оподатковуваного прибутку на суму понесених витрат є сукупність таких обставин, як придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності, відображення їх в обліку покупця та наявність належним чином оформлених податкових накладних, первинних документів.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Судом встановлено, що ПП „Леодр-Плюс" здійснює будівельну діяльність на підставі ліцензії, виданої 15.03.05 Державним комітетом України з будівництва та архітектури. На підприємстві наявні трудові та технічні ресурси, необхідні для виконання робіт з капітального та поточного ремонту будівель та споруд, їх реконструкції та будівництва. Отже, позивач мав можливість виконувати визначені договорами підряду роботи.

Згідно з поясненнями представника позивача, у зв'язку з недостатністю працівників ПП „Леодр-Плюс" для виконання усіх робіт на об'єктах власними силами, ним було залучено субпідрядну організацію - ПП „Пларб".

Між ПП „Леодр-Плюс" та ПП „Пларб" укладено типові договори субпідряду за умовами яких ПП „Леодр-Плюс" (підрядник) доручає, а ПП „Пларб" (субпідрядник) приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт на визначених об'єктах.

На виконання умов вказаних договорів сторонами складено акти приймання виконаних субпідрядних робіт у період з березня 2007 року по травень 2008 року на загальну суму 3 010 037, 40 грн., без ПДВ.

Зазначена сума 3 010 037, 40 грн. віднесена позивачем до складу валових витрат І, ІІ, ІІІ, ІУ кварталах 2007 року, І, ІІ кварталах 2008 року.

ПП „Пларб" на адресу позивача виписані податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 737 094 грн. у березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2007 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2008 року.

У ході перевірки посадовими особами органу встановлено, що ПП „Пларб" за юридичною адресою не знаходиться. За весь період його діяльності на підприємстві рахувалося до 5 працівників. При цьому весь період діяльності ПП „Леодр-Плюс" на підприємстві працювало до 34 осіб, 30 з яких мали робітничу (будівельну) спеціальність.

За договорами субпідряду, укладеними позивачем з ПП „Пларб", останнє було зобов'язано виконати великий обсяг будівельних, монтажних та ремонтних робіт, у різних населених пунктах області (м. Кіровоград та Кіровоградський район, населені пункти Добровеличківського, Ульяновського, Знам'янського, Долинського, Онуфріївського, Гайворонського, Голованівського, Олександрівського районів Кіровоградської області), що в свою чергу потребувало значної кількості власних трудових ресурсів, основних фондів, обладнання та матеріалів, в достатньому обсязі, необхідному для виконання відповідних робіт по укладених угодах.

Проте судом встановлено, що у період з березня 2007 року по червень 2008 року у ПП „Пларб" були відсутні організаційні, кваліфікаційні та технологічні умови для виконання укладених угод.

Так, згідно з податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого із них податку за формою 1ДФ, які подавалися ПП „Пларб" до Кіровоградської ОДПІ за 1-4 квартали 2007 року та 1 квартал 2008 року, на вказаному підприємстві працювало 5 осіб (а.с. 138 -146, т.5), що явно недостатньо для виконання обсягу робіт, обумовленого договорами та кошторисами, з урахуванням часу, місця знаходження об'єктів та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання таких робіт.

За умовами договорів субпідряду роботи виконуються з матеріалів субпідрядника -ПП „Пларб" та за рахунок коштів підрядника - ПП „Леодр-Плюс". Окремими договорами передбачено виконання робіт з матеріалів підрядника. (а.с. 45-58, т.2) Суду не надано доказів фактичного транспортування матеріалів, устаткування, конструкцій та виробів до будівельних майданчиків та об'єктів реконструкції, передбачених договорами.

Встановивши що у ПП „Пларб" відсутні необхідні трудові ресурси, достатні для виконання робіт, визначених договорами з ПП „Леодр-Плюс", відсутні складські та виробничі приміщення, необхідні для зберігання матеріалів, що використовуються при виконанні субпідрядних робіт (як власних, так і наданих підрядником), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПП „Пларб" на час виконання угод з позивачем не мало необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності. У ПП „Пларб" не було можливості реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження об'єктів та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договорами та кошторисами робіт.

Також досліджені судом акти приймання виконаних підрядних робіт не містять дати і місця їх складання, які б підтверджували момент здійснення (закінчення) господарської операції, як це передбачено частиною 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також у вказаних актах відсутні дані про особу, відповідальну за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, зокрема з боку субпідрядника.

Досліджені у судовому засіданні копії податкових накладних, виписаних ПП „Пларб", суми податку на додану вартість за якими віднесені позивачем до складу податкового кредиту, свідчать, що у них вказано прізвище ОСОБА_1, як особи, яка склала податкову накладну.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №3261/02 від 13.09.10, проведеної у кримінальній справі №90-0020, порушеній відносно директора ПП „Леодр-Плюс", всі підписи від імені директора ПП „Пларб" на досліджених експертом договорах, актах виконаних робіт, податкових накладних виконані не громадянином ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Пунктом 18 вказаного Порядку передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Визначення податкової накладної як розрахункового документу означає визнання за нею статусу первинного документу, а тому для податкової накладної обов'язкові вимоги, встановлені статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинного документу. Частиною 2 цієї статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Невідповідність особи, вказаної в податковій накладній як такої, що уповноважена постачальником на здійснення господарської операції, виключає значення податкової накладної як документу, з яким закон пов'язує правові наслідки.

Первинні бухгалтерські документи, податкові накладні, що підписані невідомою особою від імені директора ПП „Пларб", щодо укладання та виконання правочинів у періоді, що перевірявся, не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, оскільки від імені підприємства вчинені особою, яка не мала повноважень на їх підписання, а відомості в таких документах не відповідають дійсності.

На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність факту здійснення господарських операцій позивача з ПП „Пларб", зважаючи на відсутність у останнього необхідного технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та податкові накладні, підписані невідомою особою, не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту чи збільшення валових витрат.

Щодо висновків про безпідставності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту зокрема по взаємовідносинах з ПП „Альтус" та ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг".

Судом встановлено ,що між ПП „Леодр-Плюс" та ПП „Альтус' укладено договір №3 купівлі-продажу від 01.07.08, за умовами якого ПП „Альтус" (продавець) зобов'язується передати у власність, а ПП „Леодр-Плюс" (покупець) оплатити у строк та прийняти товар (будівельні матеріали, інструменти) у кількості та за цінами, погодженими з продавцем. Строк дії договору - до 31.12.09. Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору орієнтовно становить 900 000 грн. (в т.ч. ПДВ 150 000 грн.)

ПП „Альтус" виписані видаткові накладні про передачу товару на загальну суму 1 188 380, 13 грн. без ПДВ.

Витрати на придбання вказаних товарів у сумі 1 186 380 грн. віднесені позивачем до складу валових витрат у ІІІ, ІУ кварталах 2008 року.

Крім того, ПП „Альтус" на адресу позивача виписані податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 226 093 грн. у липні, серпні, вересні, жовтні 2008 року.

З протокол допиту свідка ОСОБА_2, проведеного у кримінальній справі №30-940, порушеній зокрема відносно службових осіб ПП „Альтус", ПП „Кіровоградський комплекс „Агро-торг" за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.205 КК України, встановлено,що ПП „Альтус" займалося фіктивним підприємництвом, а саме здійсненням безтоварних операцій з різними суб'єктами підприємницької діяльності. Від імені ПП "Альтус" ОСОБА_2 оформлювалися документи на фіктивні операції по продажу різного роду продукції (продукти харчування, будівельні матеріали, с/г техніка, побутова техніка, мінеральні добрива, металургійна продукція та інше). У дійсності фактична діяльність підприємством не проводилася. Вся діяльність ОСОБА_2 полягала у знятті готівкових коштів в банківській установі, від яких він отримував відсоток за свою діяльність.

Аналогічні показання надано ОСОБА_2, будучи допитаним в якості свідка у кримінальній справі №90-0020, порушеній за ч.3 ст.212 КК України щодо директора ПП „Леодр-Плюс", Також з протоколу допиту ОСОБА_3 встановлено що постачанням будівельних матеріалів на ПП „Леодр-Плюс" він не займався, ніяких розрахунків з останнім не здійснював, коштів він нього не отримував.

Також судом встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.11 у справі №1170/2а-2360/11, яка набрала законної сили, за позовом Кіровоградської ОДПІ припинено юридичну особу ПП „Альтус" та визнано недійсними його установчі документи з моменту перереєстрації на громадянина ОСОБА_2 Вказаною постановою суду встановлено, що діяльність ПП „Альтус" з моменту його перереєстрації на ОСОБА_2 носить ознаки фіктивності, підприємство діяло з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань суб'єктам господарювання, реальними господарськими операціями не займалося, про що свідчать дані податкового обліку підприємства, пояснення ОСОБА_2

Первинні документи, які б підтверджували перевезення товарів, їх прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання товарів, руху їх по складу, ведення складського обліку позивачем суду не надані.

За вказаних обставин, у судовому засіданні не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у ПП „Альтус"

Щодо взаємовідносин позивача з ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" судом встановлено, що між ПП „Леодр-Плюс" та ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" укладено договір купівлі-продажу №4 від 01.09.08, за умовами якого ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" (продавець) зобов'язується передати у власність, а ПП „Леодр-Плюс" (покупець) оплатити у строк на прийняти товар (будівельні матеріали, пиломатеріали, інструменти) у кількості та за цінами, погодженими з продавцем. Строк дії договору - до 31.12.09. Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору орієнтовно становить 900 000 грн. (в т.ч. ПДВ 150 000 грн.), Розділом 3 договору передбачені умови поставки та розрахунків: оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця по факту поставки протягом 30 банківських днів; покупець зобов'язується надати продавцеві орієнтовний графік поставок до 25 числа місяця, що передує місяцю, який планується; у разі зміни графіку поставок покупець зобов'язується повідомити продавця не менш, ніж за 10 календарних днів до графіка поставок.

Місце поставки товарів та обов'язок продавця доставити товар покупцеві у даному договорі не обумовлені.

ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" виписані видаткові накладні про передачу товару на загальну суму 361 526, 19 грн. без ПДВ.

Витрати на придбання вказаних товарів у сумі 361 526, 19 грн. віднесені позивачем до складу валових витрат у ІІІ, ІУ кварталах 2008 року, І кварталі 2009 року.

Крім того, ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" на адресу позивача виписані податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 84 224 грн. у вересні, грудні 2008 року, січні, лютому 2009 року.

Досліджуючи приєднані до справи копії договору купівлі-продажу №4 від 01.09.08 податкових накладних на поставку ТМЦ, суд встановив, що в цих документах уповноваженою особою від імені ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" зазначений ОСОБА_4 У видаткових накладних прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення з боку ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг", відсутнє.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_4- керівника ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг", проведеного у кримінальній справі №90-0020, порушеній за ч.3 ст.212 КК України щодо директора ПП „Леодр-Плюс" встановлено, що, зареєструвавши ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" на своє ім'я, фактично підприємницькою діяльністю не займався. Про діяльність ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" йому нічого не відомо, з ПП „Леодр-Плюс" ніяких фінансово-господарських відносин не мав, постачання товарів не здійснював, розрахунки не проводив, кошти не отримував, документів не підписував.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи №2327/02 від 08.07.10, проведеної у кримінальній справі №90-0020, документи, які свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" з ПП „Леодр-Плюс", підписані не ОСОБА_4

За даними реєстраційної справи ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг", засновником та керівником підприємства значиться ОСОБА_4 Відомості про інших особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилися.

З огляду на встановлені обставини договір купівлі-продажу №4 від 01.09.08, податкові, видаткові накладні від імені ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" підписані неповноважною особою.

Доказів отримання від постачальників ПП „Альтус", ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг" належних товаросупровідних документів на підтвердження якості товарів, зокрема, передбачених п.4.1 договорів сертифікатів якості та карантинних сертифікатів суду не надано. Також не надано доказів транспортування, прийняття за кількістю та якістю, зберігання, переміщення товарів.

Зважаючи на встановлені обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про не підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами, не доведеність правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах з ПП „Пларб", ПП „Альтус" та ПП „Кіровоградський комплекс Агро-торг", що обумовлює правильність висновків податкового органу та відповідно законність оспорюваних податкових повідомлень - рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини. Постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства „Леодр-Плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року по справі № 2а- 2484/10/1170- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров