Справа № 2218/12018/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2013
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
при секретареві - Оніщуку В.В.
з участю представника позивача - Бубякової К.І.
представника третьої особи - Пономарьова Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» в особі філії в м. Хмельницький до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третіх осіб Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, Хмельницького міського відділу УДМС України в Хмельницькій області про виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації місця проживання -
встановив :
ПАТ«Державний експортно-імпортний банк» в особі філії в м. Хмельницький звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації місця проживання, в обґрунтування якого вказав, що між ВАТ «Укрексімбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрексімбанк») в особі філії в м. Хмельницькому та ОСОБА_3 укладені кредитні договори № 70307С50 від 03.08.2007р., за яким ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 137,0тис.доларів США зі сплатою 14,0% річних та кінцевим строком погашення 01.08.2014р., договір № 70308С13 від 14.03.2008р., за яким ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 33,0тис. Євро зі сплатою 12% річних з кінцевою датою погашення 12.03.2018р. В забезпечення виконання зобов'язання за даними договорами між позивачем та ОСОБА_4 14.03.2008р. укладено іпотечний договір № 70308Z21, відповідно до якого в іпотеку банку передано земельну ділянку площею 1000,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та цегляний житловий будинок площею 174,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. ОСОБА_3 порушені свої зобов'язання. Банк звернувся до суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами, і 24.03.2009р. та 17.04.2009р. Хмельницьким міськрайонним судом винесені рішення, згідно з якими вирішено стягнути з ОСОБА_3 126953,17 доларів США та 33861,02 Євро. З метою виконання зобов'язань за кредитними договорами 26.12.2008р. приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис на іпотечному договорі № 70308Z21 від 14.03.2008р. 04.04.2012р. відповідачам були направлені повідомлення з вимогою про добровільне звільнення протягом одного місяця, не зважаючи на отримані повідомлення відповідачі продовжують проживати в іпотечному будинку, у зв'язку з чим банк звернувся до суду про примусове виселення відповідачів з іпотечного будинку АДРЕСА_2 та зняття з реєстрації місця проживання.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, надала суду пояснення в яких вказала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5, для якого іпотечний будинок є єдиним місцем постійного місця проживання. Крім цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровані в спірному будинку до передання його в іпотеку, є особами похилого віку у зв'язку з чим не можуть бути виселені.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Хмельницької міської ради в судовому засідання позов не визнав, надав суду пояснення в яких вказав що неповнолітній ОСОБА_5 та його батьки ОСОБА_4, ОСОБА_3 не можуть бути виселені із житлового будинку.
Представник третьої особи Хмельницького міського відділу УДМС України у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій справу просить слухати за відсутності представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ВАТ «Укрексімбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрексімбанк») в особі філії в м. Хмельницькому та ОСОБА_3 укладені кредитні договори № 70307С50 від 03.08.2007р., за яким ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 137,0тис.доларів США зі сплатою 14,0% річних та кінцевим строком погашення 01.08.2014р. та договір № 70308С13 від 14.03.2008р., за яким ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 33,0тис. Євро зі сплатою 12% річних з кінцевою датою погашення 12.03.2018р.
В забезпечення виконання зобов'язання за даними кредитними договорами між позивачем та ОСОБА_4 14.03.2008р. укладено іпотечний договір № 70308Z21, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, відповідно до якого в іпотеку банку передано земельну ділянку площею 1000,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер 6810100000.21.002.0053, яка належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ЯД 014617, виданого 24.04.2007р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2006р. № 9564, та цегляний житловий будинок площею 174,6 кв.м., житловою 64,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер 19957696, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 16.08.2007р. управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення № 879 від 09.08.2007р.
Згідно з умовами договору загальна заставна вартість предмета іпотеки становить 1201800грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.04.2009р. задоволено позов ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії у м. Хмельницькому про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 70307С50 від 03.08.2007р. в сумі 126953,17 доларів США, що еквівалентно 977539,41грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.09.2009р. задоволено позов ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії у м. Хмельницькому про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 70308С13 від 14.03.2008р. в сумі 33861,02 Євро. Заборгованість перед банком не погашена.
Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п. 5.1-5.2 іпотечного договору № 70308Z21 від 14.03.2008р. у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, а у разі їх невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 1.4 вказаного іпотечного договору іпотекодавець підтвердила, що внаслідок укладення цього договору не буде порушено прав та законних інтересів неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних та інших осіб, яких іпотекодавець зобов'язаний утримувати з законом чи договором. Зміст ст. 12 ЗУ «про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» іпотекодавцю роз'яснено.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться в п. 5.3 цього договору, або будь-яким іншим чином відповідно до законодавства України, чинного на дату звернення, за вибором іпотекодержателя.
26.12.2008р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 здійснено виконавчий напис на іпотечному договорі № 70308Z21 від 14.03.2008р., який направлено для примусового виконання до Першого МВДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції. Виконавчий напис тричі повертався на підставі постанови державного виконавця в зв'язку з неможливістю реалізації та відмови стягувача від отримання в рахунок погашення іпотечного майна. Неможливість реалізації іпотечного майна пов'язано насамперед у чиненні іпотекодавцями перешкод у можливості огляду будинку, який продається.
Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до довідки від 20.06.2012р. виданою комітетом самоорганізації населення мікрорайону АДРЕСА_2 дійсно проживають ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 Як вбачається з домової книги АДРЕСА_2, ОСОБА_6 зареєстрована за вказаною адресою з 18.10.2007р., ОСОБА_7 - з 18.10.2007р., ОСОБА_4 - з 11.07.2009р., ОСОБА_5 - з 11.07.2009р., ОСОБА_3 - з 16.02.2012р.
Під час укладення іпотечного договору ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали приватному нотаріусу ОСОБА_8 заяву, в якій вказали, що права користування житловим будинком АДРЕСА_2 у м. Хмельницькому, який передається в іпотеку, малолітні та неповнолітні діти не мають.
30.03.2012р. ОСОБА_3, а 03.04.2012р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7 направлено письмову вимогу про добровільне виселення, яка ними отримана 06.04.2012р.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчиненні будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, повнолітніх чи непрацездатних дітей.
З пункту 44 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
Положення статті 12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-IV "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", яка вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають безпритульні діти, діють з 1 січня 2006 року.
На момент нотаріального посвідчення договору іпотеки іпотекодавцем ОСОБА_4 була надана довідка про склад сім'ї від 03.08.2007р. № 1947, видана житлово-експлуатаційною конторою № 8, відповідно до якої малолітній ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані в АДРЕСА_1.
Відповідно до листа Хмельницького міського відділу УДМС України в Хмельницькій області зазначено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані АДРЕСА_2 з 11.07.2009р., прибули з АДРЕСА_1.
Реєстрація неповнолітньої дитини ОСОБА_5 в іпотечному будинку без відома і згоди іпотекодержателя через майже 1,5 роки після укладення іпотечного договору не може бути підставою для відмови у виселенні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 без надання іншого житла підлягають задоволенню.
Щодо вимог про зняття реєстрації місця проживання відповідачів, то відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Виходячи з наведеного зазначені позовні вимоги не підлягають судовому розгляду, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 107,30грн.
Керуючись ст.ст.10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 202, 203 ЦК України, ст. 177 СК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -
вирішив:
Позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Хмельницькому до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третіх осіб Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, Хмельницького міського відділу УДМС України в Хмельницькій області про виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації місця проживання - задоволити частково.
Виселити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 із житлового будинку АДРЕСА_2.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Хмельницькому судові витрати в сумі 107,40грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області, через Хмельницький міськрайонний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 37291285, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 12.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2218/12018/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: